Справа №: 671/1849/24
28 листопада 2024 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Подіновської Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Краснай Л.П.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
24.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до Волочиського районного суду Хмельницької області з вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , її тітка по материнській лінії, яка постійно була зареєстрована і проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відрилася спадщина до якої увійшла земельна ділянка, яка розташована на території Яхновецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,7441 га, кадастровий номер 6820989400:04:028:0041. Оскільки ОСОБА_2 була одинокою жінкою, яка з огляду на її вік і стан здоров'я не могла себе самостійно обслуговувати, сильно хворіла і потребувала догляду, вона (позивачка) переїхала з Одещини в с. Лонки, де протягом кількох місяців до смерті тітки постійно проживала разом з нею в її будинку, доглядала за нею та домогосподарством. За життя, 05.01.2005 ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе належне їй майно заповіла позивачці. Будь-яких інших спадкоємців за законом чи за заповітом спадкодавець не мала. У вересні 2021 року вона вирішила оформити спадщину, у зв'язку з чим звернулася до приватного нотаріуса Гадайчук Є.А., однак нотаріус повідомила їй, що прийняти заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину немає законних підстав, оскільки вона не була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем і не подавала протягом 6 місяців після відкриття спадщини заяву про її прийняття. 03.12.2021 вона замість втраченого оригіналу отримала дублікат заповіту. Вдруге із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 вона звернулась 13.09.2024 до приватного нотаріуса Боровської С.М., яка завела нотаріальну справу та надала їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з аналогічних підстав, що й нотаріус Гадайчук Є.А.
Наведені обставини і відмови нотаріусів позбавляють її можливості стати власником спадкового майна у позасудовому порядку і оформити спадщину у нотаріуса, як спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовився від неї.
Просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на належну спадкодавцю ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Заслухавши вступне слова позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Лонки Волочиського району Хмельницької області померла ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала одна в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом смерть серія НОМЕР_1 від 29.08.2014, актом обстеження житлово-побутових умов від 28.10.2005, довідкою № 596 від 22.09.2014, виданою виконкомом Яхновецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області (а.с. 12, 16, 19).
За життя 05 січня 2005 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с. 18).
Судом встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2,7441 га, яка розташована на території Яхновецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХМ № 065238 від 02.03.2005 (а.с. 20).
Згідно довідки від 22.09.2014 № 597, виданої виконкомом Яхновецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, ОСОБА_1 являється правонаступником житлового будинку після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лонки. На момент смерті проживали разом без реєстрації та вели спільне господарство (а.с. 23).
Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гадайчук Є.А. листом від 23.09.2021 № 623/01-16 роз'яснила позивачці, що прийняти її заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 немає законних підстав, у зв'язку з тим, що вона не була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем, заяву про прийняття спадщини до 6 місяців не подавала, пропустила встановлений законом термін на прийняття спадщини (а.с. 21).
Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Боровська С.М. постановою від 13.09.2024 за вих. № 173/02-31, відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 6820989400:04:028:0041, після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що вона спадщину у встановлений законом спосіб і строк не прийняла, тобто заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подавала і разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини постійно не проживала (а.с. 24).
З копії спадкової справи № 40/2024 заведеної після смерті ОСОБА_2 вбачається, що єдиним спадкоємцем за заповітом всього майна померлої є ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину та оформили свої спадкові права немає.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є сусідами позивачки показали, що ОСОБА_1 дійсно на момент смерті проживала разом зі своєю тіткою ОСОБА_2 , доглядала її та здійснила поховання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За змістом ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. Такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 204/1052/20.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що якщо власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи, що факт прийняття спадщини спадкоємцем ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а також обставину, що нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку, суд дійшов висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,7441 га, кадастровий номер 6820989400:04:028:0041, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Яхновецької сільської ради Волочиського (тепер Хмельницького) району Хмельницької області.
Керуючись ст.ст. 2, 10- 13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на належну спадкодавцю ОСОБА_2 та розташовану на території Яхновецької сільської ради Волочиського (тепер Хмельницького) району Хмельницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,7441 га, кадастровий номер 6820989400:04:028:0041, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 065238, виданого 02 березня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010575000199.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Волочиська міська рада Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060695, місцезнаходження: 31200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, пл. Центральна, 1.
Повне рішення складено 09 грудня 2024 року.
Суддя: Г.В. Подіновська