Справа №766/19755/24
н/п 1-кс/766/9777/24
10.12.2024 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання слідчого у провадженні - слідчого СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив: обрати підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Григорівка, Чаплинського району, Херсонської області, громадянці України, раніше не судимій, останнє відоме місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є депутатом ради будь-якого рівня, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення застави.
Клопотання мотивовано тим, що Слідчим СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024231040001063 від 14.10.2024, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи проросійсько налаштованою, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, без примусу, з корисливих мотивів та метою отримання грошової винагороди, добровільно погодилась на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованого м. Херсон Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб'єкта рф та була призначена на посаду так званого представника ДВК № 301, яка діяла на території Дніпровського району, м. Херсон, Херсонської області.
Так, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 23 по 27 вересня 2022 року, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з особами так званої «виборчої комісії Херсонської області» та так званими членами ДВК № 301 (щодо яких триває досудове розслідування), усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» вчинила наступні дії направлені на організацію та проведення незаконного референдуму на території Дніпровського району м. Херсон Херсонської області, а саме: здійснювала прийом виборців у приміщеннях Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим вивченням французької мови Херсонської міської за адресою: Херсонська область, м. Херсон, с. Антонівка, вул. Квіткова, 1 та ПрАТ «Херсонський Хлібокомбінат», розташованого за адресою: Херсонська область, м. Херсон, с. Антонівка, вулиця 16-а Східна, 45, видавала бюлетені для голосування, перевіряла виборців відповідно до наявних списків та проводила агітацію мешканців м. Херсона з метою залучення останніх до голосування щодо виходу Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації.
В подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.
Внаслідок вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_6 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу рф.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України - Колабораційна діяльність, тобто участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
01.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України у порядку у порядку ст. 278 КПК України.
01.10.2024 слідчим підозрюваній ОСОБА_6 через Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги залучено захисника за призначенням - адвоката ОСОБА_4 .
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується сукупністю зібраних в ході розслідування доказів, а саме: протоколом огляду публікації в телеграм каналі «Таврия. Новости Херсонская область» від 13.09.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками, згідно якими свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , впізнали ОСОБА_6 .
14.10.2024 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 було виділено з матеріалів кримінального провадження № 42024230000000117 від 26.07.2024 матеріали кримінального провадження № 12024231040001063 від 14.10.2024 відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчиненого нею злочину є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На сьогоднішній день виникла необхідність в обранні відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваному запобіжного заходу більш м'якого може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_6 відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доцільність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пов'язана з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке є тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а отже з метою уникнення такої відповідальності вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Окрім цього, ОСОБА_6 має можливість безперешкодного виїзду за межі території України, а також у період окупації остання постійно перебувала на території м. Херсон, яке до 11.11.2022 було фактично окуповане російською федерацією внаслідок збройного наступу та воєнної агресії проти України, що у своїй сукупності є достатніми мотивуючими особу факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з російською федерацією, а отже свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Серед іншого, вчиняючи зазначену вище протиправну діяльність, ОСОБА_6 неодноразово контактувала із особами, які могли бути обізнані в її незаконній діяльності та зможуть в подальшому надати викривальні показання щодо аналогічних злочинів. Так до прикладу вищевказаними свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , були надані свідчення, які у своїй сукупності підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 . Враховуючи викладене, остання може незаконно впливати на свідків або інших фігурантів даного кримінального провадження з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому. Викладені доводи дають підстави стверджувати про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Із урахуванням ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виникли внаслідок дій ОСОБА_6 жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваної щодо виконання нею процесуальних рішень та не унеможливить спроби останньої перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжних захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України - тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи наявність доказів причетності ОСОБА_6 до добровільної участі в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, а також її можливу причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, в умовах введеного у державі воєнного стану та фактичних бойових дій по всій території України, докази причетності ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, направленого проти основ національної безпеки України, запобіжний захід у вигляді застави не здатний забезпечити покладення на підозрювану покладених на неї обов'язків.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи це тим, що його підзахисна не отримувала повістки, бо сумнівно, що вона читає «Урядовий кур'єр». Крім того, прокурором не надано доказів виконання Інтерполом постанови про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6 .
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Слідчим суддею встановлено, що 01.10.2024 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України. Вказане повідомлення про підозру того ж дня було опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр», на сайті Офісу Генерального прокурора, що підтверджується наданими копіями відповідних публікацій. Також, 01.10.2024 року повідомлення про підозру засобами поштового зв'язку направлене за місцем проживання підозрюваної, що підтверджується квитанцією та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також вручене захиснику підозрюваної під розписку
У відповідності із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 3 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Згідно глави 11 КПК України, а саме ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдженнята на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, слідчим вжито всіх заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується:протоколом огляду публікації в телеграм каналі «Таврия. Новости Херсонская область» від 13.09.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками, згідно якими свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , впізнали ОСОБА_6 .
11.10.2024 року ОСОБА_6 була оголошена в міжнародний розшук, що підтверджується відповідною постановою.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, відсутня за місцем проживання і її місцезнаходження на даний час не встановлене, згідно показів свідка ОСОБА_9 виїхала на лівий берег Херсонської області, тобто на тимчасово окуповану територію, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Доказів існування інших ризиків прокурором не надано.
Інші, більш м'які, запобіжні заходи, на погляд слідчого судді, не здатні запобігти встановленому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної з огляду на вищевказані обставини.
Заперечення захисника щодо відсутності доказів міжнародного розшуку підозрюваної не можуть бути взяті до уваги. Так, відповідно до вимог ст. 281 КПК України розшук підозрюваного оголошується слідчим або прокурором, про що виноситься постанова. Інших вимог КПК України не містить.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Обрати щодо підозрюваноїОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.
Роз'яснити, що після затримання ОСОБА_6 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваної, обвинуваченої розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1