Справа №766/987/23
н/п 1-кп/766/488/24
04.12.2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15.07.2022 під № 22022230000000254 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Костюківка Теплицького району Вінницької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Згідно Указу т.зв. «голови ВЦА Херсонської області» № 086-р від 15.06.2022 (виписка № 01/85 від 17.06.2022) у відповідності до Положення про Військово-цивільну адміністрацію Херсонської області, затвердженого указом від 12.05.2022 № 018-р «Про структуру органів виконавчої влади», утворено так зване «Казначейство Херсонської області», начальником якого призначено ОСОБА_5 , а також затверджено штатний розпис, структуру Казначейства та доручено начальнику Казначейства Херсонської області надати «ВЦА Херсонської області» на затвердження Положення про «Казначейство Херсонської області».
Постановою № 087-р від 15.06.2022 так званого «голови ВЦА Херсонської області» (виписка № 01/84 від 17.06.2022) з метою здійснення функції із забезпечення виконання та касовому обслуговуванню виконання бюджетів бюджетної системи Херсонської області, у відповідності до вказаного вище Положення про військово-цивільну адміністрацію Херсонської області, затверджено Положення про «Казначейство Херсонської області».
ОСОБА_5 , являючись громадянкою України, фактично проживаючи на території м. Херсон, будучи достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення м. Херсона та Херсонської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що Херсонська область є невід'ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.06.2022, реалізуючи прямий умисел, прийняла пропозицію представників окупаційної влади та добровільно зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме - т.зв. «начальника Казначейства Херсонської області».
Діючи з метою виконання покладених на неї представниками окупаційної влади організаційно-розпорядчих функцій, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду т.зв. «начальника Казначейства Херсонської області», самовільно зайняла службові приміщення у адміністративній будівлі Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, за адресою: м. Херсон, вул. Старообрядницька, 21.
В подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи на вищевказаній «посаді», у незаконно створеному на тимчасово окупованій території органі виконавчої влади, здійснювала організаційно-розпорядчі функції щодо забезпечення роботи бюджетної системи Херсонської області, підконтрольної окупаційним військам російської федерації, а саме:
-організацію формування структури так званого «Казначейства Херсонської області», шляхом видання наказу № 1 від 20.06.2022 «Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку Казначейства Херсонської області та введення їх в дію», наказу № 2 від 21.06.2022 «Про затвердження положення про відділи та розробку посадових інструкцій працівників відділів Казначейства Херсонської області», наказів про призначення на посади співробітників «Казначейства Херсонської області»;
-видання організаційних розпоряджень стосовно забезпечення виконання бюджетів бюджетної системи Херсонської області та касовому обслуговуванню, стосовно контролю за веденням операцій з коштами обласного та місцевих бюджетів головними розпорядниками, розпорядниками та отримувачами бюджетних коштів, щодо загального контролю та нагляду у фінансово-бюджетній сфері.
У подальшому, у зв'язку із «прийняттям» Херсонської області в російську федерацію, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.12.2022, діючи з прямим умислом, вчинила дії щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Федеральної податкової служби Росії незаконно створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області органу виконавчої влади так званого «Казначейств Херсонської області», якому присвоєно основний державний реєстраційний номер 1229500007087.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
ІI. Застосовані судом правові процедури.
Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченої, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 06.07.2023 було призначено підготовче судове засідання.
Судом від призначення обвинувального акту до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої та до підготовчого судового засідання, було проведено судові засідання: 24.07.2023, 31.07.2023, 01.08.2023, 23.08.2023, 26.09.2023, 11.10.2023, 17.10.2023, 20.11.2023, 20.12.2023, 15.01.2024, 05.02.2024, 25.03.2024, 23.04.2024.
Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачена повідомлялася про судовий розгляд кримінального провадження стосовно неї та мала можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачена ОСОБА_5 не скористалась.
Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до рф, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022 року .
Відповідно до ч.4 ст.548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до рф та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території рф та тимчасово окупованої території немає можливості.
Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою пред'явлено обвинувачення ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 до призначених судових засідань здійснювались шляхом направлення повісток на останню відому адресу проживання в м. Херсоні, а також було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачена була обізнана щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
ІІІ. Щодо забезпечення права на захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов'язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов'язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченої.
З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 25.03.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22022230000000254 від 15.07.2022 висунуте щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 23.04.2024 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.
Разом з цим, за період часу з 06.07.2023 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 04.12.2024, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
Захисник обвинуваченої здійснював захист обвинуваченої: приймав участь у дослідженні доказів під час судового розгляду, виступав у дебатах.
За час судового розгляду обвинувачена могла визначитися з провадженням проти неї, та усвідомлюючи, що у неї виник юридичний обов'язок постати перед судом, однак не змінила свою процесуальну поведінку та продовжила подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов'язків.
У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була проінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження та її відмову від здійснення свого права постати перед Українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, і захищати себе безпосередньо в суді, що свідчить про наявність у неї наміру ухилитись від кримінальної відповідальності. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд розцінює як реалізацію останньою її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п.3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченого, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченої належної правової процедури в контексті приписів вимог ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
Прокурором долучено у судовому засіданні під час судового розгляду процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.
IV. Позиція сторін кримінального провадження.
Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину. Просив визнати обвинувачену ОСОБА_5 винною та призначити відповідне максимальне покарання в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, застосувавши додаткове покарання.
Захисник просила суд виправдати її підзахисну, оскільки її винуватість не є доведеною, тому, що письмові докази відсутні, а покази свідків ґрунтуються на їх внутрішньому переконанні, щодо причини зайняття посади обвинуваченою.
V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.06.2023 (справа №490/5300/23, н/п №1-кс/490/5169/2023), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
Так вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого їй у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
- протоколом огляду від 03.12.2022 з додатком у вигляді відеозапису, робочого кабінету №102, адміністративної будівлі ГУ Державної казначейної служби в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Старообрядницька, 21, де виявлено та вилучено документи підготовлені та ті, що стосуються незаконної діяльності ОСОБА_5 в якості так званого «Начальника Казначейства Херсонской области», а також, які підтверджують діяльність підпорядкованого останній незаконного органу влади;
-протоколом огляду від 22.03.2023 з додатком у вигляді відеозапису, сайту «Федеральная налоговая служба», «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП» за посиланням - https://egrul.nalog.ru/index.html, згідно з яким в «Едином государственном реестре юридических лиц РФ» зареєстровано «Казначейство Херсонської області» ОГРН 1229500007087 за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Старообрядницька, 21, керівник - громадянка РФ ОСОБА_5
-протоколом огляду від 22.03.2023 з додатком у вигляді відеозапису, сайту «Официальный сайт Администрации Херсонской области», за посиланням «khogov.ru/деятельность - указы-губернатора-2022/о-структуре-органовисполнительной/», в ході якого виявлено документ, а саме: «Указ №0-18 от 12.05.2022г. «О структуре органов исполнительной власти», в додатках до якого міститься структура органів виконавчої окупаційної влади;
-протоколом огляду документів від 15.03.2023, які були вилучені 06.01.2023 в ході тимчасового доступу до речей і документів до матеріалів кримінального провадження №62022080030000072 від 10.05.2022 за ч.2 ст.111 КК України, досудове розслідування якого здійснюється працівниками слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР ум. Мелітополі, які були вилучені останніми 23.11.2022 в ході проведення огляду приміщення (за правилами обшуку) ГУ Державної казначейської служби України у Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Старообрядницька, 21 та стосуються незаконної діяльності ОСОБА_5 в якості так званого «Начальника Казначейства Херсонской области», а також, які підтверджують діяльність підпорядкованого останній незаконного органу влади;
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів та їх вилучення від 06.01.2023, а саме матеріалів кримінального провадження №62022080030000072 від 10.05.2022 за ч.2 ст.111 КК України, досудове розслідування якого здійснюється працівниками слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР ум. Мелітополі, які були вилучені останніми 23.11.2022 в ході проведення огляду приміщення (за правилами обшуку) ГУ Державної казначейської служби України у Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Старообрядницька, 21, що стосуються незаконної діяльності ОСОБА_5 в якості так званого «Начальника Казначейства Херсонской области», а також, які підтверджують діяльність підпорядкованого останній незаконного органу влади;
-протоколом огляду від 21.12.2022, а саме: кримінального провадження №42022230000000044 від 08.03.2022, в ході огляду якого виявлено та вилучено копії документів, що були вилучені 13.12.2022 під час проведення огляду нежитлового приміщення Херсонського апеляційного суду за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Стрілецької Дивізії, 1 А, а саме: «Выписка №01/84 от 17.06.2022 с Постановления №087-р от 15.06.2022 «об утверджение Положения о Казначействе Херсонской области» та «Выписка №01/85 от 17.06.2022 с Указа №086-р от 15.06.2022 «о создании Казначейства Херсонской области». Вказані документи свідчать про створення окупаційною владою «Казначейства Херсонской области» та призначення ОСОБА_5 , керівником дано установи;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023, 03.03.2023, 07.03.2023, згідно з якими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 впізнали ОСОБА_5 .
Показаннями свідків, які суду пояснили наступне:
Свідок ОСОБА_9 дав суду показання про те, що знає ОСОБА_5 з 2015 року, оскільки вони разом працювали в КП Херсонські авіалінії, вона головним бухгалтером, а він начальником караулу. Під час окупації м.Херсона окупаційними військами рф він не виїжджав за межі міста. З ОСОБА_5 зустрівся 20.06.2022 в м.Херсоні, коли влаштувався на роботу в податкову, створену окупаційною адміністрацією, сторожем, там дізнався, що вона керівник, крім того в нього були списки осіб, які мають право проходити до приміщення і вона там була зазначена, як виконуючий обов'язки начальника казначейства. Коли влаштувався на роботу повідомили, що треба виконувати її вказівки. Здавалося, що вона працює добровільно, була дуже радісна. З 01.07.2022 він перейшов працювати в інше приміщення, а вона залишилась.
Свідок ОСОБА_8 дав суду показання про те, що знає ОСОБА_5 , оскільки вони разом працювали під час окупації м.Херсона в казначействі, вона керівником, а він системним адміністратором, його примусили вийти на роботу і він підпорядковувався їй, тільки від неї отримував вказівки, як і інші. Про прийняття на роботу заяву писав на її ім'я. На початку жовтня 2022 вона зникла, казали, що виїхала на лівий берег. Здавалося, що вона працює добровільно, була дуже радісна.
Свідок ОСОБА_6 дав суду показання про те, що знає ОСОБА_5 , оскільки вони разом працювали в КП Херсонські авіалінії. Під час окупації м.Херсона окупаційними військами рф він з ОСОБА_5 зустрівся 17 чи 18.07.2022 в м.Херсоні, коли влаштувався на роботу в податкову, створену окупаційною адміністрацією, сторожем, потім дізнався, від іншого охоронця, що вона керівник. Через пару днів він перейшов працювати в інше приміщення, а вона приходила туди і її безперешкодно пропускали. Після звільнення м.Херсона її не бачив.
VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачена діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - рф.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинувачену винною у пред'явленому їй обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
За частиною 5 ст. 111-1 КК, серед іншого, передбачена відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.
У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.
Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки з управління чи розпорядження державним, колективним або приватним майном.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 в інкримінованому їй злочині, кваліфікація її дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним та достатнім обсягом доказів.
VIІ. Призначення покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. При визначені виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставини, що пом'якшують покарання, тоді як обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд розцінює вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 5 ст. 111-1 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченою та буде достатнім для попередження вчинення нею нових злочинів.
VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Потерпілі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Шкода відсутня.
Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на те, що арешт майна, яке належить ОСОБА_5 , був застосований з метою конфіскації майна, як виду покарання, а судом призначено покарання з конфіскацією майна, то слід залишити діючим захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту зазначеного майна до виконання вироку суду в частині конфіскації.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується, а гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. п. 3, 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).
Керуючись ст. ст. 100, 124, 297-1, 323, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави.
Строк відбування призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.
Строк додаткового покарання призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення права обіймати певні посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, в органах, що надають публічні послуги рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.06.2023 залишити без змін до затримання обвинуваченої та приведення вироку до виконання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23.06.2023 року на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру, загальною площею 57,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; майнові права на незакінчену будівництвом двокімнатну квартиру, що знаходиться на 5 (п'ятому) поверсі, загальною площею 93,25 (Дев'яносто цілих двадцять п'ять сотих) квадратних метри, адреса: АДРЕСА_3 ; майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру, на підставі Договору № 07-145 від 09.01.2006 року про співробітництво при будівництві житлового будинку, укладеного з ВАТ ПБФ " ХЕРСОНБУД", загальна площа 82,67 кв.м., яка знаходиться на сьомому поверсі будинку, адреса: Херсонська обл., м. Херсон, провулок Смоленський, будинок б/н, квартира 39, із забороною відчуження та розпорядження, залишити до виконання вироку суду в частині конфіскації майна.
Речові докази:
-«Приказ» от 20.06.2022 року № 1 «Об утверждении правил внутреннего трудового распорядка Казначейства Херсонской области и введение их в действие»; «Приложение № 1» УТВЕРДЖЕНО приказом Казначейства Херсонской области от 20.06.2022 № 1. Документ печатного друку з назвою «ПРАВИЛА внутренего трудового распорядка Казначейства Херсонской области», на 4 арк.; Документ печатного другу, назва документу «Табель учета использования рабочего времени» за период с 1 по 31 июля 2022г. Учереждение «Казначейство Херсонской области»; «ПРИКАЗ» от 21.06.2022, № 2 «Об утверждении положений об отделах и разработке должностных инструкций работников отделов Казначейства Херсонской области»; «Приказ» от 01.08.2022 року № 5 «Об установлений особенностей оплати труда охранников»; Приложение № 1 к приказу № 5 от 01.08.2022, «Бухгалтерская справка- расчет»; «Приказ» от 18.07.2022 року «О назначений на должность главного специалиста отдела персонала Казначейства Херсонской областе»; «Приказ» от 30.06.2022 року «Об увольнении в порядке перевода Пепиновой Любови Ивановны»; «Приказ» от 11.07.2022 року «О назначений на должность уборщика служебных помещений отдела административно-хозяйственной работы Казначейства Херсонской областе»; «Обязательство о неразглашении конфиденциальной информации (персональних данных), не содержащих сведений, составляющих государственную тайну»; «Заявление Начальнику казначейства в Херсонской областе ОСОБА_10 от ОСОБА_11 »; «Приказ» от 11.07.2022 року «О назначений на должность ведущего специалиста отдела информационных технологий Казначейства Херсонской областе»; Проект «Приказ» от 11.07.2022 року «О назначений на должность ведущего специалиста отдела информационных технологий Казначейства Херсонской области»; Аркуші паперу «Дни рождения сотрудников 2022»; «Штатний розпис Казначейства в Херсонській області», виконаний у формі таблиці на 3 арк.; Аркуш паперу формату А4 на якому міститься схема структури Казначейства Херсонської області; «Схема структури Казначейства Херсонской области», на 1 арк.; «Номенклатурные дела юридического отдела (далее Отдел) Казначейства Херсонской области на 2022 год», де в правому верхньому куті зазначено «Утверждаю начальника Казначейства Херсонской области» та ініціали « ОСОБА_10 », на 3 арк.; «Положение об отделе учета показателей свободной бюджетной росписи и ведення реестров Казначейства Херсонской области», у верхньому правому куті зазначено «Приложение №7», на 8 арк.; «Должностная инструкция главного специалиста отдела расходов бюджета Казначейства Херсонской области», де в правому верхньому куті зазначено «Утверждаю начальника Казначейства Херсонской области» та ініціали « ОСОБА_10 », на 8 арк.; «Положение об отделе расходов бюджетов Казначейства Херсонской области», на 5 арк.; «Договор о полной индивидуальной материальной ответственности», виконаний на бланку «Военно-гражданская администрация Херсонской области. Казначейство Херсонской области», на 2 арк.; Документ, на бланку «Военно-гражданская администрация Херсонской области. Казначейство Херсонской области» №5 від 23.06.2022, під текстом якого зазначено посаду «Начальник Казначейства Херсонской области» та ініціали «И.Ильина», на 1 арк. - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачена та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинуваченої та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
СуддяОСОБА_1