Справа №766/20261/24
н/п 1-кп/766/3959/24
10.12.2024 року м. Херсона
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому дистанційному підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду м.Херсона, кримінальне провадження, з угодою про визнання винуватості, внесене до ЄРДР за № 22024000000001088 від 19.11.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з батьками в багатодітній родині, освіта вища, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом Президента Російської Федерації (далі - РФ) незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ, Федеральну службу військ національної гвардії РФ для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, підрозділів Національної гвардії України, для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна, з метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії ЗС РФ; пошкодження військових об'єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і триває наразі.
Наведені вище факти розв'язання та ведення РФ агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України, захоплення державних установ, організацій та військових частин, введення воєнного стану в Україні та продовження строку його дії, в тому числі факти збройного конфлікту між Україною та РФ широко висвітлювалися засобами масової інформації України та іноземних держав, у зв'язку з чим достовірно відомі громадянину України ОСОБА_5 .
При цьому, ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану вирішив здійснювати протиправну діяльність на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України шляхом поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, інформація про що не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Так, ОСОБА_5 , знаючи, що його знайомий ОСОБА_6 , виїхав восени 2022 року до м. Краснодар РФ, де проживає і на даний час, перебуваючи за місцем свого проживання в с. Микільське Херсонська область, з власного мобільного телефону, через мобільний додаток «Instagram», діючи умисно, з метою несанкціонованого поширення інформації, розпочав з ОСОБА_6 переписку та 02.08.2023, 07.08.2023, 09.08.2023, 10.08.2023, 13.08.2023 інформував останнього про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України в с. Микільське Херсонської області.
Указана інформація надалі була передана користувачу мобільного додатку «Telegram» SEGA, яким є військовослужбовець РФ ОСОБА_7 , для координації військовослужбовцями держави агресора свого вогню по ЗС України у вказаному районі.
Дії ОСОБА_5 , вірно кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України - поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 , узгоджене в угоді покарання, зазначивши, що при її укладені були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального кодексів України.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 , просили угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене покарання. При цьому ОСОБА_5 , визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 114-2 КК України, в об'ємі пред'явленого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
ІІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
02.10.2024 року між обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 , та прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22024000000001088 від 19.11.2024 на підставі ст. ст. 468, 469, 470,472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_5 , зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення.
Окрім цього, між сторонами було визначено міру покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ІV. Мотиви, з яких суд виходив при затвердженні
угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією) (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 , беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином. Потерпілі внаслідок вчинення вказаного правопорушення відсутні. Шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
Покарання, узгоджене сторонами, відповідає санкції ч. 2 ст. 114-2 КК України, а також особі обвинуваченого, який на обліках у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, проживає з батьками в багатодітній родині, освіта вища, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.
Крім цього, при укладенні угоди враховано, що обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, відсутні. Натомість, установлено обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , а саме: щире каяття.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , відповідають вимогам кримінального процесуального та кримінального кодексів України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом.
Процесуальні витрати відсутні.
Потерпілі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Шкода відсутня.
Викривач у кримінальному провадженні відсутній.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на те, що арешт майна, яке належить обвинуваченому, був застосований з метою збереження речового доказу, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення у вигляді арешту майна.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою обвинуваченого слід скасувати. У разі направлення ОСОБА_5 до відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в період часу з 10.10.2024 по 10.12.2024 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Керуючись ст.100, 373, 374, п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469, ч. 2 ст. 473, ст. ст. 474, 475 КПК України, суд,
1. Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.11.2024 року по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 22024000000001088 від 19.11.2024 за ч. 2 ст. 114-2 КК України, укладену між прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі п.1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», застосований щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати. Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти негайно.
У разі направлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в період часу з 10.10.2024 по 10.12.2024 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
3. Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
4. Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості прокурор в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку.
5. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києвавід 18.10.2024 (справа № 761/38027/24, номер провадження 1-кс/761/25399/2024), а саме: - мобільний телефон марки Iphone, моделі XS, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , без сім-карти.
6.Речові докази:
-відповідно до постанови від 11.10.2024 року: паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер паспорта НОМЕР_3 , дата видачі 14.01.2019 року, орган, що видав 6514; мобільний телефон марки «Iphone», модель XS, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , без сім-карти - повернути законному володільцю ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської областіз підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1