Справа № 609/1366/24
2/609/576/2024
10 грудня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.
за участі:
секретаря судового засідання Сандулович О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за заповітом
учасники справи - не з'явилися
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті баби - ОСОБА_3 .
2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із: права власності на земельну ділянку, яка розташована в с. Сураж Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,5820 га., у тому числі: 0,3320 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:02:001:0579, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; 0,25 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:02:001:0577, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
На випадок своєї смерті померла зробила розпорядження, згідно якого призначила позивача спадкоємцем усього належного їй майна, склавши заповіт.
Позивач вступив в управління спадковим майном після смерті спадкодавця в силу ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року) шляхом отримання правовстановлюючих документів на руки.
Позивач зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено, оскільки не підтвердила постійного проживання з померлою на день смерті та у встановлений законом строк не одала заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за нею, право на спадкове майно, яке залишилося після смерті баби - ОСОБА_3 .
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засіданні призначено на 19 листопада 2024 року.
4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 19 листопада 2024 року підготовче судове засіданні по справі відкладено на 10 грудня 2024 року.
5. В судове засідання сторони не з'явилися, однак представили письмові заяви про слухання справи у їх відсутність, із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
7. Із повторного свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 09.04.2019 р., що видане Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла - ОСОБА_3 .
8. Померлій належить майно, що складається із: права власності на земельну ділянку, яка розташована в с. Сураж Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,5820 га., у тому числі: 0,3320 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:02:001:0579, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; 0,25 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:02:001:0577, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР № 180043 виданого 24.04.1996 р. Суразькою сільською радою народних депутатів.
9. Померла ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 22.02.1992 р. секретарем Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за № 5, згідно якого заповіла вищевказані земельні ділянки позивачу.
10. Як вбачається із акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї № 259 від 05.12.2024 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області, онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вступив в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом отримання правовстановлюючих документів на руки, що дає підстави вважати позивача таким, що прийняв спадщину в силу ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року).
ІV. Оцінка Суду.
11. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 5), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
12. Вимогами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
13. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
14. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
15. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
16. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
17. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
18. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
19. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
20. Суд звертає увагу, що спадкодавець ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадщина відкрилась під час дії Цивільного кодексу УРСР 1963 року, відповідно до статті 549 якого, передбачалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, що мало місце в даних правовідносинах.
21. За змістом статті 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, статей 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
22. Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу УРСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
23. Окрім іншого, згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування: у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
24. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
25. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
26. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
27. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
28. Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
29. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
30. У зв'язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
31. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
34. Позивачем при подачі позову було сплачено 1211 грн. 20 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.
З цих підстав,
Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу, ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року), суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 , документ № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задоволити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті баби - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, яка розташована в с. Сураж Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,5820 га., у тому числі: 0,3320 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:02:001:0579, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; 0,25 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125887800:02:001:0577, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
3. Не застосовувати до ОСОБА_2 вимоги статті 141 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 10 грудня 2024 року.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ