Копія
09 грудня 2024 року Справа № 608/2757/24
Номер провадження3/608/1049/2024
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л. М. , розглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , майстра Локомотивного ДЕПО ст. Чортків, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22 жовтня 2024 року ДОП Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Мручком Ю.П. складено протокол про адміністартивне правопорушення серії ВАД № 162849 за ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що він 22.10.2024 року о 18:05 годині в селі Білобожниця Чортківського району Тернопільської області вчинив злісну непокору працівникам поліції. На їх законні вимоги, при виконанні ними службових обов'язків, намагався втекти з місця скоєння злочину - крадіжки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його захисник адвокат Дзюба П.П. 25.11.2024 року подав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 162849, додані до нього письмові докази, аргументи захисника особи, викладені в письмовому клопотанні, приходжу до висновку, що фабула адміністративного правопорушення не в повній мірі відображає зміст порушення, в протоколі не зазначені свідки правопорушення. Крім рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС УСР в Тернопільській області ДСР НП України Ігора Слободяна від 22.10.2024 року; копії інформації про особу ОСОБА_1 від 23.10.2024 року та характеристики на особу ОСОБА_1 від 25.10.2024 року, до справи не долучені будь - які належні та допустимі докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Судом встановлено, що 22.10.2024, о 12 год. 05 хв. у с.Білобожниця Чортківського району, під час проведення слідчих (розшукових) дій працівниками правоохоронного органу було виявлено тепловоз, із якого здійснювалась крадіжка дизельного палива. У ході виконання службових обов'язків, працівниками поліції було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який на законні вимоги зупинитись та припинити протиправні дії відмовився, чинив непокору та на неодноразові слова «стояти на місці, поліція», із місця злочину почав втікати лісосмугою, після чого впав та був затриманий.
У наслідок чого, відносно особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП - злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011.
У відповідності до п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів" № 8від 26червня 1992 року (зі змінами) роз'яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, що адміністративна відповідальність заст. 185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
Дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов'язків, оскільки вимога працівника поліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.
Як витікає з приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У нашому випадку, який мав місце 22.10.2024, працівники поліції здійснювали затримання в порядку ст. 208 КПК України, у межах кримінального провадження № 12023000000001679 від 08.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, місце затримання с. Білобожниця Чортківського району, Тернопільської області.
Вказане затримання супроводжувалось набігом великої кількості оперативних співробітників, які викрикували різного роду фрази в тому числі використовуючи нецензурну лексику, в той же час здійснювали постріли з ймовірно зброї для відстрілу гумових, травматичних патронів.
ОСОБА_2 не чув стосовно себе жодних вимог працівників поліції, налякався та відійшов метушливо в сторону, як наслідок зашпортнувся та упав на землі, за деякий час був затриманий працівниками УСР в Тернопільській області.
Із наведеного чітко вбачається, що жодне із тлумачень визначення «злісної непокори» не відображалось у діях громадянина ОСОБА_1 , а тому враження поліцейських, що їхні вимоги не виконувались - являються хибними.
Таким чином, у рамках події, яка відбулась - відсутня як об'єктивна так і суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а відтак - відсутній склад такого правопорушення.
Зважаючи на те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003).
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказані рішення ЄСПЛ, які згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкові і для працівників Національної поліції, справа про адміністративне правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, не містить доказів злісної непокори або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, тобто справа не містить об'єктивних доказів того, що особа, яка притягається до відповідальності, відмовилася від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або намагалася це зробити, щоб вказувало на порушення нею вимог ст. 185 КУпАП.
Рапорт працівника поліції у розумінні ст. 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом учинення позивачем такого адміністративного правопорушення.
Дана позиція підтримана також у Постанові ВС у справі № 524/5741/16-а ВС прийняв 20.05.2020 року.
Сам по собі протокол про вчинення адміністративного правопорушення, також не може бути належним доказом винуватості особи, самостійно.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
.Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Також позиція висловлена у п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №463/1352/16-а від 08.07.2020 p., де зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Вказані факти свідчать про безпідставність та неправомірність складеного протоколу.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, вина є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення, і відповідно наявність вини має бути доведена беззаперечними доказами, чого в даному випадку зроблено не було.
Статтею 62 частиною 3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази по справі, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях особи ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 185, 247, 283, 284 КУпАП ,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
Копія вірна
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/2757/24.
Постанова набрала законної сили " " ________________ року.
Суддя Л. М. Запорожець
Копію постанови видано " " ________________ року.
Секретар: