Справа № 946/9855/24
Провадження № 1-кс/946/3072/24
09 грудня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїл, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимої,
підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України,-
У провадженні відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001614 від 06.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбала наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено та в подальшому зберігала його у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Надалі, 06.12.2024 приблизно о 19 год. 44 хв., ОСОБА_5 слідуючи в якості пасажиру на рейсовому автобусі марки «Neoplan» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався за маршрутом Україна (м. Одеса) - Болгарія (м. Варна), на виїзд з території України через паромний пункт пропуску «Орлівка», сполученням «Орлівка-Ісакча», який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна дорога, 1, в зоні діяльності Одеської митниці Держмитслужби, сховала до особистої дорожньої сумки серед особистих речей поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом - канабіс, обіг якого обмежено, з метою подальшого незаконного переміщення через державний кордон України та не заявила представникам будь-якого правоохоронного органу про наявність у неї наркотичного засобу, тим самим засвідчила про відсутність у неї товарів, які під час переміщення через митний кордон України підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження, не задекларувавши зазначену речовину у встановленому порядку при здійсненні митного контролю.
Під час здійснення спільного прикордонно-митного контролю та проведення митного огляду автобусу марки «Neoplan» реєстраційний номер НОМЕР_1 , співробітниками Одеської митниці Держмитслужби в її дорожній сумці серед особистих речей виявлено та вилучено прихований у вищезазначений спосіб наркотичний засіб - канабіс, приблизною вагою 2 гр., обіг якого обмежено, який ОСОБА_5 намагалася незаконно перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, канабіс відповідно до Списку № 1 Таблиці IІ віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
07.12.2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 22 год. 05 хв. 06.12.2024 року.
07.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України, за ознаками закінчений замах на контрабанду наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Прокурор та т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області в судовому засіданні просили задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважають, що є всі підстави для задоволення клопотання.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 вину визнала.
Захисник підозрюваної в судовому засіданні посилаючись на необґрунтованість ризиків заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання бабусі підозрюваної за адресою: АДРЕСА_2 .
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
В ході судового засідання слідчий та прокурор зазначили, що необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 у зв'язку з наявністю ризиків передбачених п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків.
З наданих матеріалів досудового розслідування, слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001614 від 06.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України.
07.12.2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 22 год. 05 хв. 06.12.2024 року.
07.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).
З клопотання слідчого та доданих матеріалів до нього вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 06.12.2024 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна дорога, 1; протоколом допиту свідків; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Враховую вказане, слідчий суддя вважає, що саме на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України.
Разом з тим, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.
Слідчим суддею приймається до уваги, що підозрювана ОСОБА_5 раніше не судима, має постійне місце проживання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Так, слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана ОСОБА_5 на даному етапі досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке пов'язане з контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, що свідчить про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому, враховується, що обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, не свідчать про достатність підстав стверджувати, що при застосуванні щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, підозрювана буде перешкоджати повному, швидкому та об'єктивному розслідуванню кримінального провадження будь-яким способом.
Вказані обставини свідчать про можливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вказане, приймаючи до уваги, що підозрювана ОСОБА_5 раніше не судима, має місце проживання з бабусею, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваної більш м'який запобіжній захід ніж тримання під вартою, а саме застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк не більше 60 днів (в межах строку досудового розслідування) до 03.02.2025 року із забороною підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім цього, покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 03.02.2025 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) здати на зберігання до ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
2) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
3) прибувати до слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області та прокурора за кожною вимогою.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, -
У задоволенні клопотання т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк не більше 60 днів (в межах строку досудового розслідування), а саме до 03.02.2025 року із забороною підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільни з-під варти в залі суду.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 03.02.2025 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) здати на зберігання до ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
2) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
3) прибувати до слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області та прокурора за кожною вимогою.
Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту припиняє свою дію 03.02.2025 року
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 10.12.2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1