Справа № 598/2221/24
провадження № 3/598/1156/2024
іменем України
"04" грудня 2024 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Гудима І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 КпАП України,
06 вересня 2024 року о 15 годині 08 хвилини ОСОБА_1 в м.Збараж по вул.Грушевського Тернопільського району Тернопільської області керував автомобілем марки «Рено Меган», р.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Крім того, 06 вересня 2024 року о 18 годині 39 хвилини ОСОБА_1 в с.Новики, дорога сполученням «Збараж-Хомівка» Тернопільської області, керував автомобілем марки «Рено Меган», р.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Постановою Збаразького районного суду від 11.10.2024 року адміністративні матеріали за №598/2221/24 (провадження №598/1156/2024) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єднано з адміністративними матеріалами за №598/2222/24 (провадження №3/598/1157/2024) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Морозов В.Ю. не з'явилися з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Разом з тим, ОСОБА_1 , через канцелярію суду, подав письмове клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях. При цьому, вказавши, що в матеріалах справи відсутні докази ознак його алкогольного сп'яніння, як підстави для проведення медичних оглядів. Крім того, вказав, що працівники поліції здійснювали щодо нього психологічний тиск, яким ввели в оману та склали адміністративні протоколи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також вказав, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься відомостей про те, чи притягувався він до адміністративної відповідальності раніше за аналогічні правопорушення. Зазначив, що в матеріалах справи не міститься повний фрагмент відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, щодо подій, які сталася за його участю. Також зазначив, що поліцейські під час складання протоколів не роз'яснили йому права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Крім того вказав, що поліцейські не відсторонили його від керування транспортним засобом, не вилучили посвідчення водія та не надали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
Дослідивши письмові матеріали справи та відеоматеріали, що долучені до матеріалів справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, знайшла своє підтвердження доказами по справі, а саме: результатами аналізів на стан алкогольного сп'яніння вимірювального приладу «Драгер Алкотест 6820» від 06.09.2024 року (а.с.2, 32), протоколами про адміністративні правопорушення від 06.09.2024 року серії ЕПР1 №124091 та серії ЕПР1 №124254 (а.с.2, 32), копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2993692 від 06.09.2024 року за ч.5 ст.121 КпАП України (а.с.5), копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2995156 від 06.09.2024 року за ч.2 ст.122 КпАП України (а.с.35), актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6, 36), направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.09.2024 року (а.с.7, 36), відеофіксацією правопорушень, яке знаходиться на DVD-носіях (дисках) (а.с.13, 43), копією свідоцтв про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювання техніки (с.с.8, 38), копією додатків до сертифікату про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів (а.с.12, 42), копією сертифікатів про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичного виробу газоаналізатора «Драгер Алкотест» (а.с.9-11, 39-41), іншими матеріалами спрви.
Відповідно до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини першої статті 130 КпАП України керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводився в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 26 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, особа, яка проходить огляд на стан сп'яніння, на власний розсуд самостійно вирішує, чи згідна вона з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, чи не погоджується з ним.
Незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №124091 від 06 вересня 2024 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №124254 від 06 вересня 2024 року складеними у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП, вбачається порушення водієм ОСОБА_1 пп. «а» п.2.9 ПДР України, які останній підписав, при цьому не вказавши будь-яких заперечень щодо них та отримав їх копію, від письмових пояснень відмовився.
Роздруковані на принтері ARLR-0160 чеки Alcotest Drager 6820, прилад ARLJ-0557, теж підписані ОСОБА_1 ..
Також, ці події підтверджуються інформацією, що міститься на DVD дисках, а саме відеозаписами відзнятими на нагрудні камери працівників поліції при виконанні ними своїх службових повноважень, з яких вбачається, що 06.09.2024 року, зупинивши о 15:08 год. та о 18:39 год. автомобіль марки «Рено Меган», р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , працівники поліції повідомили причину зупинки, повідомили останнього, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів та мови, почервоніння обличчя, хитка хода, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 пройшов огляди на стан сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу, за допомогою технічного пристрою «Drager Alcotest 6820», результат якого був позитивний, тобто виявлено стан алкогольного сп'ягніння, а саме під час першої зупинки 2,43 відсотка, а під час другої зупинки 3,11 відсотка. При цьому, ОСОБА_1 , дізнавшись про результати огляду, не висловив жодних заперечень щодо результатів огляду та не наполягав на проведенні такого огляду у закладі охорони здоров'я.
У зв'язку з вищенаведеним, не приймаються до уваги твердження ОСОБА_1 , які вказані в клопотанні про закриття справи за відсутністю складу правопорушення, про те, що в матеріалах справи відсутні докази ознак алкогольного сп'яніння, як підстави для проведення огляду, а також того, що поліцейські під час складання протоколів не роз'яснили йому права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вказане спростовується відеоматеріалами, що міститься на DVD дисках, а саме відеозаписами відзнятими на нагрудні камери працівників поліції при виконанні ними своїх службових повноважень.
Посилання ОСОБА_1 щодо неповноти фрагменту відеозапису з нагрудної камери працівників поліції щодо подій які сталася, не знайшли підтверджень. Інформація, яка міститься на DVD дисках, складається з відеозаписів, які не містять переривань в часі запису, що свідчить про цілісність фіксування правопорушень та про те , що фрагменти вказаних відеозаписів повною мірою відповідають вимогам законодавства і відображають в діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, а отже, не можуть бути визнані судом недопустимими та неналежними.
Щодо тверджень ОСОБА_1 , що працівники поліції здійснювали на нього тиск психологічного характеру, то вказані посилання спростовується оглянутими відеозаписами, під час яких будь-якого тиску на ОСОБА_1 з боку працівників поліції не вбачається.
Також не приймаються до уваги твердження ОСОБА_1 , що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься відомостей про те, чи притягувався він до адміністративної відповідальності раніше за аналогічні правопорушення, що на його думку є підставою для закриття провадження у справі, оскільки це жодним чином не спростовує вищенаведених доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Слід відхилити і твердження ОСОБА_1 про те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки вказане спростовується відеозаписом, на якому чітко зафіксовано те, як працівники поліції роз'яснюють та відсторонюють ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, вилучили посвідчення водія та надали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Крім того, невиконання вищевказаного обмеження не впливає на встановлені факти керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та не може бути визнано безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Не підлягає до задоволення і письмове клопотання ОСОБА_1 про допит в судовому засіданні поліцейських, як свідків, з метою встановлення обставин складання протоколів про притягнення його до адміністративної відповідальності та того, чи були у нього під час його зупинення ознаки сп'яніння, оскільки дані обставини підтверджуються іншими доказами, що були дослідженні в судовому засіданні, зокрема і відеозаписами подій, які долучено до протоколів про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що поліцейськими було дотримано порядок складання протоколів, порядку проведення оглядів на стан сп'яніння, передбачених законом, а доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які викладені в клопотанні про закриття провадження у справі та клопотанні про виклик поліцейських, суд вважає такими, що не спростовують доказів наданих на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зібрані по справі докази є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, враховуючи все вищевказане, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачаються правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КпАП України, як за ознаками керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
При обранні міри адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст.ст.33, 36 КпАП України, враховується ступінь та характер суспільної небезпечності вчинених правопорушень, особа правопорушника, а тому його слід піддати адміністративному штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 рік.
На підставі наведеного та керуючись ст.36, ч.1 ст.130 КпАП України, статтями 9, 33-35, 40-1, 245, 251, 283-285, 287-289 КпАП України, ст.4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КпАП України, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.
СУДДЯ Ігор ГУДИМА