Справа № 760/19982/24
Провадження № 2/577/1691/24
10 грудня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
ТОВ “Коллект Центр» звернулося до суду із зазначеним позовом та просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором в сумі 31270,34 грн. Вимоги обгрунтовують тим, що 21.08.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 102447707 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчинений одноразовим ідентифікатором згідно положень ЗУ «Про електронну комерцію). На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника в розмірі 5000 грн. 29.12.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ “Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого відступлено право вимоги до позичальників, в т.ч. за договором № 102447707. 10.01.2023 р. укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ “Вердикт Капітал» відступило право вимоги за вказаним договором ТОВ “Коллект Центр». Відповідачем умови договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 31270,34 грн., з якої 4608 грн. заборгованість за тілом кредиту, 26662,34 грн. заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, що і змусило звернутись з позовом до суду.
Представник позивача ТОВ “Коллект Центр» в судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, згодні на винесення заочного рішення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Задоволенню позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 21.08.2021 р між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 102447707, відповідно до якого позичальник отримав 5000 грн. на строк 30 дн., дата повернення кредиту 20.09.2021 р. Згідно договору проценти за користування кредитом складають 15 грн., загальна вартість кредиту з відсотками становить 5015 грн. (а.с.6-13). На виконання вищевказаного договору відповідачу було перераховано кредитні кошти (а.с. 13 зв.). 29.12.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, в т.ч. щодо боржника ОСОБА_1 (а.с.18-23). 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ “Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, в т.ч. щодо боржника ОСОБА_1 (а.с.24-30).
Ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ст. 628 ЦК України).
Ст. 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Нормою ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Ст.640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, а згідно ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Так, за умовами договору № 102447707 від 21.08.2021 р. відповідачу надано кредит в розмірі 5000 грн. на строк 30 дн., сума до сплати процентів 15 грн. , загальна вартість кредиту становить 5015 грн. (а.с.6-10).
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основним боргом і відсотками за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 5015 грн., враховуючи правову позицію висловлену у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
В іншій частині позовні вимоги щодо заборгованості за відсотками за наведеним кредитним договором є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на те, що незважаючи на визначений сторонами строк дії договорів виходячи з кількості днів, ці договори діють до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цими договорами, - не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з ч.2 цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст. 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її ч.1, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
У цій справі сторони погодили строк дії договору (кількість днів), також погодили порядок і строки виконання зобов'язання. Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти.
Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 5015 грн.
При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.
Відповідно до ч.1 п.1 ч. 3 ст. 133 та ч.1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 р., укладеного між ТОВ “Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги від 30.07.2024 р., акт про надання правничої допомоги від 06.08.2024 р. (а.с.34 зв.-39).
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги час розгляду справи, яка не є складною, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог. Враховуючи, що задоволено 16,1 % від заявленої суми, то судовий збір слід покласти на відповідача в розмірі 490 грн.
Керуючись ст. 526, 527, 530, 1054-1057, 1077, 1078 ЦК України, ст. 12, 60, 81, 89, 141, 282 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за договором про споживчий кредит № 102447707 в розмірі 5015 (п'ять вісім п'ятнадцять) грн., 490 (чотириста дев'яносто) грн. судового збору та 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» (юридична адреса 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Гетьман В. В.