Справа № 592/18414/24
Провадження № 2/592/2991/24
про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2024 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Єременко В'ячеслав Михайлович, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менш як 5 років до часу відкриття спадщини з січня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (ст. 55).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Порядок звернення в суд за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
Так, закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. (Постанова ВП ВС від 26.09.2024 №990/220/24)
Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Здійснив аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання позовної заяви оформленої з порушенням вимог ч.7 ст.177 ЦПК України, суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам ч.7 ст. 177 ЦПК України) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тому позивачу необхідно обґрунтувати підстави звернення до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а також кінцеву мету подачі вказаної позовної заяви.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оскільки заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 294, 318 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити її без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути зазначені недоліки.
Крім того, роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Єременко В'ячеслав Михайлович, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позову у десятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позову в установлений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута їй з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Литовченко