Справа № 573/721/20
Провадження № 1-в/592/726/24
10 грудня 2024 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника- ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми заяву засудженого ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,-
02.12.2024 засуджений звернувся до суду із заявою про приведення вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.03.2021 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», а саме декриміналізація ст.185 КК Укрїни.
Прокурор вважає, що дана заява не підсудна цьому суду, а повинна розглядатися судом за місцем виконання вироку.
Захисник та обвинувачений просять задовольнити заяву.
Вислухавши думку прокурора, засудженого та його захисника, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Так, вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.03.2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК, ч.1, 4 ст. 70 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років. (а.с. 167-179 т.3)
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 06.11.2024 року вирок суду змінено в частині призначення покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.Виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку вказівку суду першої інстанції про призначення ОСОБА_5 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України. Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.70 КК України до призначеного судом першої інстанції остаточного покарання виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років. В іншій частині вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.03.2021 залишено без змін. (а.с. 126-128 т.4)
Як було встановлено в судовому засіданні та як пояснив засуджений ОСОБА_5 місцем відбування покарання останнього визначено ДУ «Темнівська виправна колонія № 100», так як вирок набрав законної сили.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 537 та пункту 2 частини 2 статті 539 КПК України під час виконання вироків місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Положеннями ст.86, 87 КВК України передбачено загальні положення виконання покарання у виді позбавлення волі, а саме вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, визначає перелік колоній, у яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі, передані в Україну для відбування покарання, а також засуджені до позбавлення волі, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не раніше спливу триденного та не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили.
Системний аналіз пункту 13 частини 1 статті 537, пункту 2 частини 2 статті 539 КПК України, ст.86, 87 КВК України вказує на те, що питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України, має вирішувати суд в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - тобто, у даному випадку, за місцем відбування покарання засудженого.
З огляду на викладене, Ковпаківський районний суд міста Суми не є судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок відносно ОСОБА_5 , а тому розгляд заяви не віднесено до територіальної юрисдикції суду, в який з заявою звернувся засуджений. Тому вона задоволенню не підлягає.
Відмова у задоволенні даної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Керуючись статтями 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Заяву засудженого ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - залишити без задоволення.
Роз"яснити засудженому право звернення із заявою до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії.
Суддя ОСОБА_1