Справа № 944/5552/24
Провадження №3/944/3646/24
10.12.2024 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.204-1 КпАП України,
25 вересня 2024 року о 18:35 год. ОСОБА_1 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», територія Яворівського району Львівської області, під час проходження прикордонного контролю на виїзд з України в Республіку Польща, пред'явив на паспортний контроль паспорт громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон, серії НОМЕР_2 , виданий 26.10.2020 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами прикордонного контролю виявлено, що дана особа є громадянином України та отримано витяг з бази даних ДМСУ Форма - 1 де зазначено наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 24.06.2020, орган що видав - Полонський сектор Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство України» у правових відносинах з Україною визначається лише громадянином України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.2.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.2 Правил перетинання державного кордону України громадянами України, затвердженого постановою КМУ від 27.01.1995 року №57, тобто здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон, без відповідних документів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи, вважаю, що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення можливо розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №240360 від 25.09.2024, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, протоколом про адміністративне затримання від 25 вересня 2024 року, рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) ОСОБА_3 від 25.09.2024, рапортом начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) ОСОБА_4 від 25.09.2024, рапортом помічника начальника відділу-начальника групи адміністративно-юриздикційної діяльності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_5 від 25.09.2024, інформацією про особу ДМС України, копією паспорта громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон, серії НОМЕР_2 , виданий 26.10.2020 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України.
Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
Суддя М.О. Білецька