Справа № 466/10166/24
Провадження № 2/466/2887/24
05 грудня 2024 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Пукшина А.В.,
справа №466/10166/24,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
07.10.2024 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄРДПОУ 44276926 звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму заборгованості за договором №4786621 від 22.07.2021 року у розмірі-26 266, 94 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.07.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4786621, який підписано електронним підписом позичальника, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 30 днів.
15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 4786621 від 22.07.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Згідно з договором відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр», у тому числі за договором про споживчий кредит № 4786621 від 22.07.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Внаслідок невиконання відповідачкою умов кредитного договору, її заборгованість станом на 07.10.2024 року становить 26 266, 94 грн., яка складається з: 4 167, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 099, 94 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, заборгованість з комісії - 1 000,00 грн.
Тому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у розмірі 26 266, 94 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.
Відзив на позовну заяву відповідачем, в порядку ст. 178 ЦПК України, у встановлений судом термін до суду подано не було подано. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 09.10.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, так як згідно з вимогами ч. 6 ст. 19 ЦПК України поданий спір є малозначним, а тому у відповідності до ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.12.2024 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в позові просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавала. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4786621 відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 30 днів до 21.08.2021 року, проценти за користування кредитом 2250, 00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит №4786621 від 22.07.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Згідно з договором відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр», у тому числі за договором про споживчий кредит № 4786621 від 22.07.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Згідно реєстру боржників від 10.03.2023 року до вказаного договору за ОСОБА_1 станом на час передачі права вимоги рахується заборгованість за договором позики у розмірі 26 266, 94 грн., яка включає в себе: 4 167, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 21 099,94 грн. - заборгованість за відсотками, заборгованість з комісії - 1 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1ст.626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформапційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмові формі. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощену процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлення в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електроннукомерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі, свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вищезазначених договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідорк односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконала, у передбачений в договорі строк кошти (суми позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 26 266, 94 грн.
Таким чином, заборгованість відповідачки за тілом кредиту по вказаному договорі в загальній сумі становить 4167, 00 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
За положеннями статтей 1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язани й повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог п.1.5.2, 1.6 Договору визначені нарахування процентів за користування кредитом.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами на умовах, викладених в Кредитному договорі.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчать про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою є обгрунтовані та зазначені в таблиці (арк.спр.16).
Щодо позовних вимог про стягнення комісії.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Тому, з відповідача підлягає стягненню заборгованість комісією - 1 000, 00 грн.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідачка умови вказаного кредитного договору належним чином не виконувала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за догогором про споживчий кредит в загальному розмірі 7 417, 00 грн., що складається із: 4 167, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 250, 00 грн. - заборгованість за відсотками, 1000, 00 заборгованість за комісіями.
Що стосується вимоги позивача про стягнення 9 000, 00 грн. витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування стороною позивача надано заявку про надання юридичної допомоги №396 від 05.07.2024 р., витяг з Акту №1 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024 р. на загальну суму 9 000,00 грн. Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 9 000,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.
Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 3 000,00 грн.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3 028, 00 грн.
Керуючись ст.207, 526, 549, 551 ,610,611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055,1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13,141,259,263-265,268,279 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4786621 від 22.07.2021 р. у розмірі - 26266,94 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят шість гривень 94 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - 3 028 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору та 3 000,00 грн. (три тисячі гривень) витрат на правничу допомогу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄРДПОУ 44276926, юридична адреса: 01133 м.Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.12.2024 року.
Суддя П. С. Невойт