Справа № 553/2353/24 Номер провадження 11-сс/814/792/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
02 грудня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтаві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Полтави від 25 жовтня 2024 року,
встановила:
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про те, що у заяві відсутні об'єктивні дані, які дійсно свідчать про вчинення слідчими суддями Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, а доводи заявника, свідчать про його незгоду з прийнятими ними судовими рішеннями.
Вказав, що ухвалення суддею, у межах своїх повноважень, судового рішення об'єктивно не може розглядатися як вчинення злочину, а є підставою для оскарження цього рішення у визначеному процесуальним законом порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою зобов'язати ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою про злочин від 11.04.2024 та розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки в заяві про злочин зазначалось про незаконний вплив на суддів із боку правоохоронних органів - поліції і прокуратури.
Вказує, що заява про кримінальне правопорушення свідчить про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення.
Зазначає, що ухвалу слідчого судді отримав 02 листопада 2024 року, а тому строк на апеляційне оскарження не пропустив.
Учасники провадження будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, до апеляційного суду не прибули, причини неприбуття суду не повідомили, із клопотанням про відкладення апеляційного розгляду до суду не зверталися.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України, неприбуття учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга розглядається без участі сторін даного кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до ТУ ДБР у м.Полтава із заявою про вчинення кримінальних правопорушень та розпочати досудове розслідування у відношенні процесуального прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_9 , дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 , слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 , слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 по факту вчинення ними злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 375, 376 КК України в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12022175440000345 від 10.08.2022.
Однак, відомості до ЄРДР за його заявою не були внесені, а отже вимоги ст.214 КПК України не були виконані.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Так, згідно ч.1 ст.11 КК України злочином (кримінальним правопорушенням) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
При цьому зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до висновку, викладеного у Постанові Великої палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, заявник вважає, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12022175440000345, внесеного до ЄРДР 10.08.2022, дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 , процесуальним прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_9 , були вчиненні кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 364, 365, 366, 375, 376 КК України, у тому числі слідчими суддями Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в ході розгляду заяви про відвід дізнавача та розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, наведені в скарзі обставини та висловлені міркування щодо нібито незаконних дій службової особи відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 , Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_9 , а також суддів Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не дають достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки не містять об'єктивних відомостей, які фактично свідчать про ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 375, 376 КК України, що підтверджують реальність конкретної події злочинів, тобто відсутні вагомі обставини, які можуть свідчити про вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а тому підстав вважати відомості такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, немає.
Колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи, з'ясовані підстави й предмет скарги, оцінені у світлі викладених норм права, дають підстави для висновку про те, що заява скаржника по своїй суті й змісту не містить обставин, що могли свідчити про вчинення кримінальних правопорушень дізнавачем, прокурором та суддями, тобто не дають приводу й підстав для внесенні відомостей у ЄРДР, тим самим відсутні конкретні та достатні дані, які б вказували на наявність у діях вказаних осіб ознак будь-якого кримінального правопорушення, а відтак протиправної бездіяльності орган досудового розслідування не допустив.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку відносно відмови у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо бездіяльності уповноважених осіб органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що перевірка заяви про кримінальне правопорушення повинна здійснюватись у кримінальному провадженні після внесення відомостей до ЄРДР, то колегія суддів зауважує, що не будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання до правоохоронного органу не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР.
Отже, висновок слідчого судді місцевого суду, що заява ОСОБА_6 не є такою, що підлягає внесенню до ЄРДР є обґрунтованим, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду підстав для скасування ухвали слідчого судді місцевого суду та задоволення скарги не знаходить.
На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Полтави від 25 жовтня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4