Справа № 156/291/24 Провадження №33/802/714/24 Головуючий у 1 інстанції:Бєлоусов А. Є.
Доповідач: Денісов В. П.
10 грудня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 30 вересня 2024 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, 08.03.2024 о 17 год. 06 хв. у сел. Іваничі Володимирського району Волинської області по вул. Залізничній керував автомобілем марки ВАЗ 2101, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в установленому законодавством порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, і його дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що поліцейський безпідставно зупинив транспортний засіб під його керуванням, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. Крім того, зі сторони працівників поліції щодо нього здійснювались неправомірні дії. Зазначає, що наявні в матеріалах документи складені за його відсутності, також під час їх складання не проводився відеозапис. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 03.12.2024 (а.с.156). Жодних клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило.
А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 196572 від 08 березня 2024 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.5 ПДР, в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, а також відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого зафіксовано ознаки сп'яніння ОСОБА_1 , зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів (а.с.4), відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та з бодікамер працівників поліції (а.с.9), а також іншими матеріалами справи.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відеозаписи які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведена належним чином.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на вимогу поліцейського надати відповідні документи, ОСОБА_1 поводив себе агресивно, почав висловлюватись нецензурною лайкою та шарпати поліцейського. Під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 просив вимкнути бодікамери. На вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а також в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився (а.с.9).
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Крім того, допитаний під час розгляду справи місцевим судом в якості свідка інспектор СРПП Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3 суду показав, що 08.03.2024 два екіпажі співробітників СРПП, до складу одного з яких входив ОСОБА_3 («Проєкт 12»), спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 здійснювали заходи щодо оповіщення з приводу призову громадян на військову службу за мобілізацією. Під час вказаних заходів між співробітниками РТЦК та СП і ОСОБА_1 , котрий мав ознаки алкогольного сп'яніння, виникла суперечка, яка була врегульована за допомогою працівників поліції. Через кілька хвилин після врегулювання конфлікту представник РТЦК та СП зателефонував до поліцейських і повідомив, що ОСОБА_1 у нетверезому стані сів за кермо автомобіля ВАЗ і поїхав у бік залізничного переїзду. Поліцейські відреагували та таке повідомлення і зупинили автомобіль ВАЗ, за кермом якого був ОСОБА_1 , водій тоді був нетверезим, поводив себе агресивно, намагався залишити місце події, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти у встановленому законодавством порядку огляд для з'ясування можливого стану алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі, водій на це відповів категоричною відмовою. Інспектор СРПП з приводу такого правопорушення склав щодо ОСОБА_1 протокол.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
Є безпідставними посилання ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутні докази причини його зупинки працівниками поліції, оскільки вказана обставина ніяким чином не впливає на факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР.
Більше того, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання ним вимог п.2.5 ПДР.
Крім того, допитаний місцевим судом працівник поліції ОСОБА_3 суду повідомив, представник РТЦК та СП зателефонував до поліцейських і повідомив, що ОСОБА_1 у нетверезому стані сів за кермо автомобіля ВАЗ і поїхав у бік залізничного переїзду.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, вказані доводи апелянта ніяким чином не впливають на висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та на вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Сукупність наявних в даній справі доказів повністю спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Сукупність наявних в даній справі доказів повністю спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про відсутність доказів його вини у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 30 вересня 2024 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов