Справа № 161/1696/20 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.
Провадження № 22-ц/802/886/24 Доповідач: Осіпук В. В.
22 жовтня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.
з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,
боржника ОСОБА_1
представника ВДВС Левчук І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незаконності постанови про відкриття виконавчого провадження, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2024 року,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеною скаргою.
Покликалася на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2022 року в цивільній справі позов ОСОБА_2 до неї про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою було задоволено частково. Ухвалено зобов'язати її усунути перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 0722881800:03:001:5808, яка розташована в с. Великий Омеляник Луцького району Волинської області, демонтувати, за власний рахунок, металеві стовбці, що розміщені на південній межі земельної ділянки та прилягають до паркану з металевої сітки, який належить ОСОБА_2 .
Крім того ОСОБА_1 вказувала, що оскільки вона оскаржила вказане рішення суду першої інстанції до Волинського апеляційного суду, який ухвалою від 28 лютого 2023 року поновив їй строк на апеляційне оскарження, то оскаржуване рішення місцевого суду є таким, що не набрало законної сили. Однак, не зважаючи на ці обставини, ще до набрання рішенням законної сили, 27 лютого 2023 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано стягувачу ОСОБА_2 виконавчий лист, на підставі якого постановою головного державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук В. Д. 07 березня 2023 року було відкрито виконавче провадження.
Відтак вважає, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки станом на дату її винесення державним виконавцем рішення суду у даній справі не набрало законної сили, оскільки ця справа перебувала на розгляді в апеляційному суді.
Враховуючи наведене, боржник ОСОБА_1 просила суд визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 71202520 від 07 березня 2023 року.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2024 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
У поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 просила її скасувати як незаконну і необґрунтовану та ухвалити нове рішення, яким її скаргу задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував встановлені обставини та вимоги цивільного процесуального закону, а тому безпідставно відмовив їй у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки стягувачем було надано виданий судом виконавчий лист, то підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було.
Такий висновок суду є правильний.
Встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2022 року у цивільній справі було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Зобов'язано відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 0722881800:03:001:5808, яка розташована в с. Великий Омеляник Луцького району Волинської області, шляхом демонтажу, за власний рахунок, металевих стовбців, що розміщені на південній межі земельної ділянки та прилягають до паркану з металевої сітки, який належить ОСОБА_2
27 лютого 2023 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області на примусове виконання рішення від 14 грудня 2022 року в зазначеній цивільній справі було видано виконавчий лист про зобов'язання боржника ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що належить стягувачу ОСОБА_2 , в якому датою набрання рішенням законної сили вказано 24 січня 2023 року (а. с. 47).
На підставі заяви стягувача ОСОБА_2 про примусове виконання вищезазначеного виконавчого листа головним державним виконавцем Першого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук В. Д. 07 березня 2023 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71202520 (а. с. 28).
Крім того встановлено, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2022 року відповідач ОСОБА_1 оскаржила до Волинського апеляційного суду, надіславши 24 лютого 2023 року засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року строк на апеляційне оскарження даного рішення ОСОБА_1 було поновлено та відкрито апеляційне провадження у справі. Після чого, 24 квітня 2023 року апеляційним судом ухвалено постанову, якою оскаржуване рішення залишено без змін.
Отже, наведене свідчить, що судом першої інстанції виконавчий лист від 27 лютого 2023 року був виданий в той період, коли рішення суду, в силу положень ст. 273 ЦПК України, вважалося таким, що набрало законної сили.
Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За умовами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 274 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Так, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Таким чином, врахувавши зазначені обставини справи та наведені вище норми матеріального і процесуального права, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку про те, що державний виконавець Дмитрук В. Д., отримавши від стягувача заяву і виконавчий лист, в якому була зазначена дата набрання рішенням законної сили 24 січня 2023 року, та встановивши, що виконавчий лист відповідає нормам закону України «Про виконавче провадження» щодо його змісту і поданий без пропуску встановленого законом строку, на законних підставах відкрила виконавче провадження.
Твердження боржника ОСОБА_1 про те, що оскільки рішення суду не набрало законної сили у зв'язку з поданням нею апеляційної скарги, то державний виконавець повинна була на підставі п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», повернути стягувачу виконавчий лист без прийняття до виконання та без відкриття виконавчого провадження, колегія суддів вважає безпідставними, так як у виконавчому документі судом була зазначена дата набрання чинності судовим рішенням саме 24 січня 2023 року і державному виконавцю не було відомо про факт відкриття апеляційного провадження у цій справі.
Також, суд першої інстанції вірно вважав, що державний виконавець на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», у разі отримання рішення суду апеляційної інстанції про прийняття апеляційної скарги до розгляду, наділений повноваженнями зупинити виконавче провадження до прийняття рішення цим судом.
Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на законність оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді