Справа № 761/45686/24
Провадження № 2/761/11030/2024
10 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, -
встановив:
У грудні 2024р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду до зазначеної відповідачки, в якому просив суд:
-витребувати у відповідачки на користь позивача нежитлове приміщення №97 площею 649, 90 кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 298234880000 та машиномісце № НОМЕР_1 (підземна стоянка), загальною площею 13,6 кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 298322280000.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Так, предметом вказаного позову є витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Стосовно сплати судового збору за вимогою майнового характеру, суд зазначає, що його розмір залежить від визначеної суми ціни позову.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.
У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Суддею встановлено, що матеріали позовної заяви не містять доказів із проведеною оцінкою вартості вказаного нерухомого майна, з урахуванням зазначеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви оцінку вартості нерухомого майна, актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про вартість нерухомого майна для встановлення дійсної ціни позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014р. строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено у 2024р. прожитковий мінімум працездатних осіб: 3028 гривень.
Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження реальної вартості майна на момент пред'явлення позову, суд позбавлений можливості зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Суд роз'яснює позивачу, що, після визначення дійсної ціни позову, сторона може сплатити вказаний судовий збір за вимогу майнового характеру за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, поміж іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009р. у позовній заяві повинні не лише повинні міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, по тексту позову вказано, що позивачем відчужено об'єкти нерухомого майна, витребування яких є предметом вказаного спору, у липні 2011р., з метою приховання майна останнього для подальшого запобігання незаконного позбавлення права власності на нього, оскільки в той час позивач перебував під вартою за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Частиною 1 ст. 263 КК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), визначено, що носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Тобто санкцією цієї статті не передбачено покарання у вигляді конфіскації майна.
З огляду на викладене, суд пропонує позивачу уточнити виклад обставин, які обґрунтовують, з якою метою позивачем було відчужено іншим особам майно, якщо санкція статті, за якою було затримано позивача, не передбачала покарання у вигляді конфіскації майна.
Крім того, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників процесу, шляхом залучення до участі у справі нотаріусів, які посвідчували правочини, на підставі яких відчужувалося право власності на об'єкти нерухомого майна, а також усіх попередніх власників за період з 13 липня 2011р. по серпень 2021р., оскільки рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки вказаних осіб.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачці строк 10 днів для усунення недоліків, а саме:
-долучити до позовної заяви копії документів, які містять інформацію про оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України, розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті та надати оригінал квитанції про сплату судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
-уточнити суб'єктний склад учасників процесу (залучити до участі усправі нотаріусів, які посвідчували правочини, на підставі яких відчужувалося право власності на об'єкти нерухомого майна, а також усіх попередніх власників за період з 13 липня 2011р. по серпень 2021р.,), з дотриманням вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 України (вказати повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету);
-уточнити виклад обставин, які обґрунтовують, з якою метою позивачем було відчужено іншим особам майно, зважаючи на те, що санкція статті, за якою було затримано позивача, не передбачала покарання у вигляді конфіскації майна.
Виправлену редакцію позову надати у кількості для суду та учасників процесу.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: