Справа № 761/45140/24
Провадження № 2-о/761/670/2024
09 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, -
У грудні 2024р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена заява, подана в порядку окремого провадження, відповідно до якої заявник просив суд:
- встановити факт батьківства заявника відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вивчивши матерали заяви, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
Згідно абз. 3-5 п. 7 Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1)родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту наведених вище норм права вбачається, що справи окремого провадження мають такі особливості: заявлені вимоги є безспірними (відсутній спір про суб'єктивне право); завданням суду є охорона інтересів заявника шляхом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав; в окремому провадженні відсутні сторони із протилежними матеріально-правовими інтересами, а тому принцип змагальності не застосовується.
Так, законодавством визначено, що процедура встановлення факту батьківства через суд можлива тільки після смерті особи батьківство якої встановлюється. Вона регулюється ст. 130 СК України.
У той же час процедура визнання батьківства встановлена ст. 128 СК України та полягає у визначенні спорідненості між батьком та самою дитиною у судовому порядку.
Так, за приписами ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Дана норма СК України чітко вказує про необхідність звернення до суду саме з позовом про визнання батьківства, а не з заявою про встановлення факту батьківства.
Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 цього кодексу.
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 СК України тобто лише матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Наведені норми узгоджуються з приписами п. 4, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Таким чином, справи за заявами про встановлення фактів батьківства, враховуючи зміст норм ст. 130 СК України, розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження.
Таким чином, оскільки заявник бажає визнати своє батьківство йому, відповідно, слід звернутися до суду з цією вимогою у порядку позовного провадження, та з посиланням на відповідні норми, що регулюють порядок визнання батьківства.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Підсумовуючи вищевикладене, в даній справі існує спір про право, яке вирішується в порядку позовного провадження, а відтак суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.
Керуючись статтями 260, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: