Справа №760/24307/23
2/760/845/24
04 грудня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі:головуючого-судді Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.,
за участі представника позивача - адвоката Поліщук І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
У жовтні 2023 ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяна Петрівна, в якому просить: визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме, на трьохкімнатну квартиру загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
25 вересня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяни Петрівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак, постановою від 25 вересня 2023 року нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом, який просить задовольнити.
17.10.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.10.2023, позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяна Петрівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
09.11.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків та позовна заява в новій редакції, подані на виконання вимог ухвали суду від 19.10.2023.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.10.2023, прийнято справу до провадження Солом'янського районного суду м. Києва, відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяна Петрівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.
07.02.2024 до суду від представника відповідача Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву,в якому останній просить ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства,а розгляд справи здійснювати у відсутності їх представника.
01.03.2024 представником позивача подано до суду клопотання про витребування доказів, у якому останній просив суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяни Петрівни належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер, згідно до свідоцтва про смерть від 01 лютого 2022 року, актовий запис №2389, серія НОМЕР_1 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.03.2024 клопотання представника заявника про витребування доказів - задоволено.
Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяни Петрівни належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, яка було заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер, згідно до свідоцтва про смерть від 01 лютого 2022 року, актовий запис №2389, серія НОМЕР_1 .
18.03.2024 до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяни Петрівни надійшли копії матеріалів спадкової справи.
15.04.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів та пояснень.
Ухвалою суду від 15.04.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01 лютого 2022 року, актовий запис №2389, серія НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно- трьохкімнатну квартиру загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 набув право власності на вказану квартиру шляхом спадкування від ОСОБА_3 - батька спадкодавця, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 лютого 2005 року, виданого державним нотаріусом Дев'ятої київської державної нотаріальної контори Бочковою Н.Г., зареєстрованого в реєстрі за №3-82, проте свідоцтво про право власності на спірну квартиру за життя не одержав.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , тобто його рідного дядька.
Згідно статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
Наявність родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується наступним.
Спадкоємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтво про народження ОСОБА_1 від 05.05.1964 р. НОМЕР_2 та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00037769795 від 08.12.2022, де зазначені батьки ОСОБА_1 , батько: ОСОБА_4 , мати: ОСОБА_5 .
Батько спадкоємця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 вид. 10.09.1947 р. та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00036871057 від 16.09.2022, де зазначені батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , батько: ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_6 .
Відповідно до вищезазначеного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є племінником спадкодавця померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На день подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до свідоцтва про смерть від 01.06.2019 серія НОМЕР_4 .
При заведенні спадкової справи до Спадкового реєстру нотаріусом було перевірено наявність заведеної спадкової справи та заповіту від імені спадкодавця.
За даним фактом було установлено, що заповіт ОСОБА_2 не був складений, а інших відомостей щодо заведення спадкової справи у Спадковому реєстрі стосовно померлого ОСОБА_2 відсутні.
Спадкова справа заведена Фісенко Т.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 2/2022 та зареєстрована в Спадковому реєстрі за № 69154840.
Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Беручи до уваги положення ч.1- 2 статі 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Враховуючи частину 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно пп. 4.1, 4.2, 4.6 та 4.9, 4.14 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за №82/20595:
При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
Спадкоємці закликаються до спадкування за законом у порядку черговості. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі: відсутності спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернувся лише позивач.
Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Відповідно до ч.1 статті 68 Закону України «Про Нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
25 вересня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяни Петрівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою від 25 вересня 2023 року нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
З огляду на зазначене, позивач має право на спадщину у порядку спадкування за законом після смерті свого рідного дядька та оформити нерухоме майно, що належало за життя ОСОБА_2 , однак через відмову нотаріуса позивач позбавлений можливості здійснити це в позасудовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно до роз'яснень підпункту 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З огляду на те, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 не має, а спірна квартира знаходиться на території м. Києва, належним відповідачем по даній справі є Київська міська рада.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права на інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При цьому слід виходити з положень ст.11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадкування особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. Питання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно з п.п.4,15 п.4 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Встановлено, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини.
Оскільки позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючих документів на нерухоме майно, його права підлягають судовому захисту.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою, другою статті 77 ЦПК України визначено, що належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та узгоджується з дослідженими у суді матеріалами справи.
У постанові Верховного суду від 14.08.2019 справа № 523/3522/16-ц зроблено висновок, що виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Таким чином відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини після смерті дядька - ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11, 15, 16, 1216-1218, 1220, 1222, 1268 - 1270, 1296 ЦК України, п.20, 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 206, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) право власності на квартиру загальною площею 74,80 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.12.2024.
Суддя: Букіна О.М.