Провадження №2-а/447/30/24
Справа №447/2235/24
09.12.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Процесуальні дії у справі.
05.08.2024 адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову наведено наступне. Постановою інспектора 3 бат. 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Чемекова Сергія Олександровича серії ЕГА № 1196182 від 03.10.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Вказану постанову позивач вважає незаконною, такою, що суперечить фактичним обставинам справи, винесену з грубим порушенням чинного законодавства. Вказану постанову він отримав 29.07.2024 в Миколаївському ВДВС, просив поновити йому строк звернення до суду з даним позовом, скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі закрити, а також стягнути судові витрати.
06.08.2024 постановлено ухвалу щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено судове засідання.
На виконання вимог ст. 269 КАС України суд скерував відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно з якою визначив строк подачі відзиву на позовну заяву, та копію позовної заяви з доданими до неї документами.
03.09.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, де зазначено, що 03.10.2023 позивач будучи в приміщенні аптеки повідомив, що у нього в квартирі четверо осіб викрали мобільний телефон та втекли, особи візуально знайомі, швидкої медичної допомоги не потребує. Також відповідач просив проводити розгляд справи за його відсутності.
17.09.2024 представник позивача адвокат Ратич Т.М. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив такий задоволити.
28.10.2024 представник позивача Ратич Т.М. подав до суду клопотання про витребування доказів, просив слухати за його відсутності.
28.10.2024 ухвалою суду клопотання представника позивача Ратича Т.М. задоволено.
28.11.2024 на адресу суду від відповідача надійшли докази по справі.
09.12.2024 представник позивача Ратич Т.М. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та просив прийняти відмову від вимог щодо присудження позивачу судових витрат.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Суд встановив:
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1196182 від 03.10.2023 встановлено, що 03.10.2023 гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 перебуваючи у п'яному вигляді здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію "102" та повідомив про грабіж, хоча цього факту насправді не було, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
У відзиві на позовну заяву зазначено, що на виклик за спецномером "102" прибув екіпаж патрульної поліції, які керуючись наказом №1395 від 07.11.2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення..", а саме оцінивши "докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю за вищевказаною адресою правопорушення згідно ст. 186 КК України не виявили. Опитавши свідків та поспілкувавшись з позивачем, який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, та в ході спілкування повідомив, що близько 09:00 год прийшов до ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 та на кухні розпивали спиртні напої. Після чого позивач почав шукати мобільний телефон, якого в нього ніколи не було. В позивача відібрано письмову заяву, в якій просить: "його повідомлення стосовно крадіжки телефону та вчинення грабежу не розглядати, оскільки повідомлення здійснив передчасно, не розібравшись до кінця в ситуації, оскільки телефона в нього не було. З самого ранку вживав алкогольні напої, у зв'язку з чим склалася незрозуміла ситуація".
Позивач зазначає, що працівниками поліції доказів вчинення ним правопорушення надано не було.
На ухвалу суду про витребування доказів відповідач надав копію заяви ОСОБА_1 від 03.10.2023 та пояснення ОСОБА_2 від 03.10.2023. Не надали відеозаписи з портативних відеореєстраторів процесу фіксації поліцейськими подій 03.10.2023 за участю ОСОБА_1 , оскільки у відповідності до вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У постанові серії ЕГА № 1196182 від 03.10.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не зазначені будь які докази, на яких грунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що є порушення вимоги ст. 283 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому необхідно врахувати і практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin V. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «...суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Притягнувши позивача до відповідальності за ст. 183 КУпАП, відповідачем не надано доказів того, що позивачем було вчинено інкриміноване йому порушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП, суд дійшов висновку, що необхідно скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч.2 ст.9 та ч.3 ст.286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги, що суд прийшов до переконання про задоволення адміністративного позову, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Окрім цього, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає, що обставина пропущення строку позовної давності є поважною, тому строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.
Керуючись ст. 245, 251, 286 КУпАП, ст. 134, 139, 159, 162, 229, 246, 286 КАС України, суд,
Позов задоволити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕГА № 1196182 від 03.10.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень 00 копійок, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Перфецького 19, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646.
Повний тест рішення складено 09.12.2024.
Суддя Головатий А. П.