Справа №463/8757/24
Провадження №1-кс/463/7216/24
10 грудня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львів Львівської обл., українцю, громадянину України, з середньою освітою, раніше не судимому, колишньому саперу інженерно - саперного взводу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), у військовому званні «старший солдат», проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140120000275 від 12 травня 2023 року за ч. 5 ст. 407 КК України, -
слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення застави.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 270 від 3 жовтня 2022 року ОСОБА_5 призначений на посаду старшого стрільця 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 304 від 11 листопада 2022 року ОСОБА_5 призначено на посаду сапера інженерно - саперного взводу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 304 від 11 листопада 2022 року ОСОБА_5 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №37 від 8 лютого 2023 року ОСОБА_5 звільнений від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою строком на 1 день - 9 лютого 2023 року. Таким чином, 3 жовтня 2022 року старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, що розпочав проходження військової служби за мобілізацією, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 4 квітня 2024 року №28-РС, зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Втім, 1 березня 2023 року старший солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у військовий стан, не маючи наміру ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного начальника, без поважних причин не з'явився вчасно на службу з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 з місцем дислокації у населеному пункті АДРЕСА_1 . Таким чином, старший солдат ОСОБА_5 з 1 березня 2023 року по даний час відсутній на службі без поважних причин і не виконує свої службові обов'язки, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховує, службовий час проводить на власний розсуд. Під час незаконного перебування за межами місця служби старший солдат ОСОБА_5 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об'єктивно мав можливість це вчинити.
Таким чином слідчий вважає, що в діях ОСОБА_5 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у зв'язку з чим 17 вересня 2024 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні такого.
Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності. Вказує, що наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема звертає увагу на те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Також ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування. Окрім того може вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, оскільки самовільно залишив військову частину з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, відтак у випадку не обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній продовжить свою протиправну поведінку та може повторно вчинити самовільне залишення військової частини або дезертирство. Крім цього, враховуючи протиправну поведінку ОСОБА_5 , та його нехтування вимогами Законів України та Статуту Збройних Сил України, останній може схиляти до аналогічної протиправної поведінки також інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 . Відтак вказує, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, пояснення надав аналогічні викладеним в такому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник відносно задоволення клопотання заперечила, вважає, що відсутні ризики визначенні ст. 177 КПК України для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, а тому просила у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний просив не застосовувати до нього запобіжний захід тримання під вартою, пояснив, що отримав бойову травму, не зміг отримати належного лікування у військовій частині, а через травму не міг ходити, бо сильно боліли ноги, а тому самовільно залишив військову частину для лікування. Станом на зараз готовий продовжувати нести військову службу про що надав відподвіне скерування з військової частини. Також вказав, що брав участь в АТО, куди пішов добровольцем і крім того з перших днів повномаштабного вторгнення рф пішов на захист Батьківщини.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62023140120000275 від 12 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Як вбачається із матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а 17 вересня 2024 року відносно нього складено повідомлення про підозру, котре скеровано останньому у відповідності до вимог ст.ст. 135, 278 КПК України.
Також 18 вересня 2024 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Крім того, 19 вересня 2024 року слідчий звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Одночасно з даним клопотанням слідчим було подано клопопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2024 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 9 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_5 було затримано 9 грудня 2024 року о 17 год. 55 хв.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення старшим солдатом ОСОБА_5 військової частини НОМЕР_1 , в тому числі акт службового розслідування від 20 березня 2023 року, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №270 від 3 жовтня 2022 року, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №304 від 11 листопада 2022 року, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №23 від 26 січня 2023 року, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №37 від 8 лютого 2023 року, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №56 від 1 березня 2023 року тапротокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 9 грудня 2024 року.
При цьому згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Так Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище Указ було затверджено.
Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема востаннє Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 4024-IX від 29 жовтня 2024 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб і такий продовжує діяти на даний час.
Відтак судовим розглядом втсановлено, що підозрюваний обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінаованого його кримінального правопорушення та відподвіно до вимог чинного процесуального законодавства до нього може бути застосовано лише запобіжний захід тримання під вартою.
Проте слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний є особою молодого віку, брав участь в АТО, за що нагороджений відзнакою Президента України згідно з Указом від 17 лютого 2016 року №53/2016, має заохочення за сумлінне виконання службових обов'язків, отримав бойове травмування внаслідок здійснення противником артелерійського обстрілу, готовий і надалі нести військову сліжбу про що надав рекомендаційний лист військової частини НОМЕР_3 від 27 листопада 2024 року №2521/1610 відповідно до якого вказана військова частина просить погодити переміщення ОСОБА_5 .
Наведені обставини вчинення кримінального правопорушення та ризики визначенні в ст. 177 КПК України, які відображені в клопотанні про застосування запобіжного заходу, дають підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід, проте дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, дані про його стан здоров'я та заохочення за участь в АТО, його поведінку в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про неможливість застосувати до підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою.
Оскільки чинне законодавство не передбачає можливості для застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому слідчий суддя, враховуючи наведені вище обставини, в задоволенні клопотання відмовляє.
Керуючись вимогами статей 176, 177, 178, 183, 186, 196, 197, 395 КПК України, -
в задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1