Справа № 462/8772/24
10 грудня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить суд стягувати із відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше за 50% прожиткового мінімуму для дітей його віку, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 23 років.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та вказано, в який строк, а саме: 5 /п'ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та які порушення вимог ст. 175 ЦПК України позивачу слід усунути.
Дану ухвалу суду отримано позивачем у електронній скриньці за адресою, вказаною у позовній заяві та документ було доставлено до електронної скриньки адресата 21.11.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до позиції, викладеної у постанові ВС від 30.11.2022 року у справі №759/14068/19, згідно якої якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Зі огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Станом на 10.12.2024 року вказані в ухвалі суду недоліки позивач не усунула, про продовження встановленого судом строку заяви не подала.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
У зв'язку з тим, що позивач не усунула вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку та строки передбачені ст.354, 355 ЦПК України.
Суддя: Бориславський Ю. Л.