Справа № 442/10063/24
Провадження № 1-кп/442/426/2024
10 грудня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142110000261 від 12.11.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Задвір'я Буського району Львівської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, на утриманні дітей не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 11 листопада 2024 року приблизно о 19 год. 40 хв., перебуваючи на прилеглій території будинку АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вступила у словесну суперечку зі своєю знайомою ОСОБА_4 , в ході якої вирішила умисно заподіяти їй тілесні ушкодження.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі, підійшла до ОСОБА_4 , яка сиділа на лавці, що розташована на прилеглій території будинку АДРЕСА_3 , та умисно нанесла їй два удари кулаком правої руки в ділянку лівого ока, після чого двома руками штовхнула ОСОБА_4 , внаслідок чого остання впала на землю. Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 правою ногою нанесла ОСОБА_4 удари скроневу ділянку голови справа та ділянки правої та лівої частини чола, а також двома ногами нанесла удари в ділянку лівої частини попереку, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани в скроневій ділянці голови справа, синців на чолі з обох сторін, синців в ділянці правої очниці, садна в поперековій ділянці зліва, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень та забою обох нирок, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку ст. 302 КПК України.
Прокурор, відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, в обвинувальному акті заявив клопотання про розгляд кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви від 29.11.2024 підозрюваної ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити у судове засідання розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченої, в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, а саме - заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Потерпіла ОСОБА_4 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, їй роз'яснено ч. 2 ст. 302 КПК України, надає згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, дії обвинуваченої правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального проступку, обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання та реєстрації, не працевлаштована, обставини, що пом'якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, обставин, що обтяжують покарання не встановлено, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки, передбачені п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбуття покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1