Єдиний унікальний номер №943/2556/24
Провадження №3/943/1154/2024
10 грудня 2024 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участі секретаря судового засідання Дутки С.І., за участі адвоката Скоробогатого М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №166239 від 04.11.2024, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема у тому, що він 04 листопада 2024 року о 18 год. 35 хв. на вулиці Павлухова, 20 у селі Кізлів Золочівського району Львівської області повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Chery Jaggi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобоми, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР України».
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, будучи представлений повноважним захисником - адвокатом Скоробогатим М.В., який в судовому засіданні заперечив винуватість свого підзахисного в скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки зазначені в адміністративному протоколі обставини не відповідають дійсності, його вина не доведена та відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки він не керував транспортним засобом, а очікував на вулиці іншу особу, про що свідчить відеозапис події. Зокрема, як слідує із оглянутого в судовому засіданні відеозапису події, що ОСОБА_1 знаходився на вулиці, де категорично та послідовно заперечував факт керування транспортним засобом, на що поліцейський повідомляв про наявність у нього відеозапису факту руху автомобіля, проте такого до справи не долучив, оскільки його не має. Крім того, матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, зокрема - відсутня постанова суду, яка набрала законної сили, про позбавлення ОСОБА_1 такого права на певний строк, який не сплив на момент події інкримінованого йому правопорушення (04.11.2024). Також у матеріалах справи відсутні докази (постанова суду чи органу Національної поліції, яка набрала законної сили) на підтвердження повторності вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП, що є обов'язковими кваліфікуючими ознаками для наявності в діях його підзахисного складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Натомість, суд не вправі самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення конвенційного права на захист та порушенням принципу рівності сторін процесу. Відтак, на думку захисника, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення залишається недоведеним та спростовується вищенаведеними обставинами, а вина ОСОБА_1 у його скоєнні «поза розумним сумнівом» не доведена, а тому захисник просив закрити провадження в справі за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Приписами частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, у разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки, як убачається зі складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №166239 від 04.11.2024, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає такі дві обов'язкові кваліфікуючі ознаки даного складу правопорушення, які зазначені у формулюванні обвинувачення за цим протоколом, зокрема: 1) керування транспортним засобом особою, яка раніше позбавлена права керування транспортними засобами на певний строк, який не сплив на момент скоєння інкримінованого правопорушення; 2) повторність вчинення такого правопорушення.
Проте, жодних належних і допустимих доказів про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами для наявності в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у матеріалах справи не має, зокрема до матеріалів справи органом поліції не долучено постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення ОСОБА_1 такого права на певний строк, який не сплив на момент скоєння інкримінованого правопорушення у цій справі (04.11.2024).
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (постанова суду чи органу Національної поліції, яка набрала законної сили) на підтвердження повторності вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП для наявності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Більше того, матеріали справи не містять об'єктивних відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №166239 від 04.11.2024, оскільки наявний у матеріалах справи відеозапис події містить виключно факт спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , що відбувався на вулиці поруч нерухомого транспортного засобу марки «Chery Jaggi» (реєстраційний номер автомобіля не проглядається), де на запитання поліцейського ОСОБА_1 категорично та послідовно заперечує факт керування транспортним засобом, на що поліцейський повідомляв про наявність у нього відеозапису факту руху автомобіля, проте такого до справи не долучено, як з інших матеріалів справи не вбачається того, що вищевказаним транспортним засобом керував ОСОБА_1 , а не інша особа.
Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17 (провадження № К/9901/3839/17).
За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, зважаючи на відсутність у діях останнього ознак складу вказаного адміністративного правопорушення через те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження таких кваліфікуючих ознак інкримінованого правопорушення, як керування транспортним засобом, повторність вчинення правопорушення та позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, а тому із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 29, 34, 35, 40-1, 126, 245, 247, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І. Б. Кос