1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/13124/24 1-кс/335/4946/2024
02 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 12024082320002214 від 30 листопада 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Старший слідчий СВ ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082320002214 від 30 листопада 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню встановлено, що 30.11.2024, близько 04:00 години, військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у бліндажі розташованого поблизу с. Преображенка, Пологівського району, Запорізької області, у ході виниклої сварки, з автомату АК-74 здійснив постріл у бік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці. 30.11.2024, у порядку ст. 208 КПК України, був затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому, слідчим виявлено та вилучено: бронежилет зеленого кольору; флісову кофту зеленого кольору; спортивні штани чорного кольору; черевики коричневого кольору.
Враховуючи, що вказане майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин, з метою збереження речових доказів, слідчий звернулася з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зазначене у клопотанні.
Слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримала, про що надала відповідну заяву.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, не заперечує проти накладення арешту на його особисті речі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що у провадженні Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082320002214 від 30 листопада 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за викладених у цьому клопотанні обставин.
30.11.2024, у порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено: особисті речі підозрюваного, на які слідчий просить накласти арешт, перелік яких, зазначено у клопотанні.
30.11.2024 слідчим винесено постанову про визнання вилучених під час затримання ОСОБА_4 особистих речей, речовими доказами.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на який посилається слідчий у своєму клопотанні, як на підставу для арешту майна, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на вилучені речі, оскільки вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на:
- бронежилет зеленого кольору;
- флісову кофту зеленого кольору;
- спортивні штани чорного кольору;
- черевики коричневого кольору, які 30.11.2024 були вилучені під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1