СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/285/24
ун. № 320/45945/24
03 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції про визнання дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними,
06 листопада 2024 року Київський окружний адміністративний суд надіслав до Святошинського районного суду міста Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції про визнання дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними за підсудністю.
Справа надійшла до Святошинського районного суду міста Києва 20.11.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 26.11.2024
Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до положень частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, окрім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За приписами частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Предметом позову є вимоги, пов'язані з неправомірною, на думку позивача, поведінкою працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 20 липня 2024 року за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме про:
- визнання протиправними дій щодо безпідставної вимоги та перевірки документів ОСОБА_1 ;
- визнання протиправною бездіяльності щодо нескладання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння стосовно ОСОБА_1 ;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання та ненаправлення ОСОБА_1 до медичного закладу;
- визнання протиправними дій щодо незазначення правильної адреси в графі «місце скоєння адміністративного правопорушення» у протоколі про адміністративне правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 січня 2020 року у справі № 2-а/489/7/2016 зазначила, що розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства. При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи №712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення суд зазначив, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Окрім того слід зазначити, що оскарження дій відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та й скасування його в судах взагалі не оскаржується окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2020 року у справі №553/2145/16-а вказав, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таким чином, вимоги позивача не підлягають окремому розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 березня 2021 року у справі №643/8023/20, у спорах щодо оскарження дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та/або такого протоколу, такі спори не є адміністративними, оскільки відповідач при складанні протоколу здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має бути надана під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, питання правомірності поведінки працівників поліції при складанні, є діями щодо оформлення адміністративних матеріалів справи за порушення частини першої статті 130 КУпАП, які перебувають у нерозривному зв'язку з вирішенням питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, та повинні враховуватись судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а дії та бездіяльність працівників поліції мають бути оцінені судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, у відкритті провадження у справі суддя відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 19, 170, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції про визнання дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовними матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ю.В. Кравченко