№ 317/3996/24
№/п 2/317/1096/2024
28 листопада 2024 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Ачкасова О.М.
при секретарі - Фененко М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 04.06.2019 р., між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем, було укладено договір про надання кредиту №501149661, відповідно до умов якого, АТ «Альфа-Банк» надав відповідачеві кредит у сумі 63250,00 грн., строк дії кредиту 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою з 12 по 23й місяць - 28,00%, з 24 по 48 місяць - 23,00%. Договір кредитної лінії укладений з відповідачем в електронній формі, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. Банк свої зобов'язання за договором виконав, кошти перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом в розмірі 63250,00 грн., в свою чергу відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення грошових коштів, внаслідок чого, у нього станом на 20.12.2021 р. утворилася заборгованість у розмірі 100987,25 грн., яка складається з тіла кредиту - 54853,78 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 46133,47 грн. 20.12.2021 р. між АТ «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, за яким AT «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»» право грошової вимоги, до відповідача. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №501149661 від 04.06.2019 р., укладеним між AT «Альфа-Банк» та відповідачем. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 20 грудня 2021 року становить 100987,25 грн., у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того, надав відповідь на відзив, у якій повністю спростував доводи, викладені представником відповідача у відзиві на позов.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, від його представника - адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, у якій вона просила суд відмовити позивачу повністю та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що заявлена позивачем сума до стягнення не ґрунтується на умовах кредитного договору і наданому позивачем розрахунку, матеріали справи не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за заявою у розмірі 100987,25 грн. Крім того, зазначила, що позивачем не надано доказів оформлення та укладення між сторонами договору та відповідно отримання відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, Пам'ятки клієнта і Тарифів, що в сукупності із заявою свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.
Представником відповідача надана суду заява про розгляд справи без її участі та без участі ОСОБА_1 .
Суд за вказаних обставин вважає можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за відсутності зазначених осіб, які беруть участь у справі і не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши всі докази, суд вважає що позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.06.2019 р., між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем, було укладено договір про надання кредиту №501149661, відповідно до умов якого, АТ «Альфа-Банк» надав відповідачеві кредит у сумі 63250,00 грн., строк дії кредиту 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою з 12 по 23й місяць - 28,00%, з 24 по 48 місяць - 23,00%. Договір кредитної лінії укладений з відповідачем в електронній формі, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі т підписаний сторонами, що підтверджується офертою на укладання угоди про надання кредиту №501149661, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 04.06.2019 р., Додатком №1 до Угоди про надання кредиту №501149661 (графіком платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг),Паспортом споживчого кредиту.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтями 626, 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
Отже, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Так, згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням особливостей Договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав в повному обсязі (банк надав позичальнику кошти), проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі. Визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з момент у передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За правилом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається, з матеріалів справи, відповідач умови договору не виконував, щомісячні платежі на погашення заборгованості не здійснював. Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 20.12.2021 р., складає 100987,25 грн., яка складається з тіла кредиту - 54853,78 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 46133,47 грн., що також підтверджується випискою по особовим рахункам з 04.06.2019 по 20.12.2021 р.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже, судом встановлено що відповідачем взяті на себе зобов'язання по поверненню заборгованості не виконувалися.
20 грудня 2021 року між TOB «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та AT «Альфа-Банк» укладено договір факторингу № 4, за яким AT «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (загальна сума кредиту), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить AT «Альфа-Банк» .
Право вимоги до відповідача підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 20.12.2021 року до Договору Факторингу №4 від 20.12.2021 року, актом приймання -передачі Реєстру боржників від 20.12.2021 р. до Договору Факторингу №4 від 20.12.2021 року, платіжним дорученням №34291 від 20.12.2021 р.
Як вбачається з відзиву відповідачем та його представником не надано контррозрахунку, який би спростовував розрахунок заборгованості, наданий представником позивача, зокрема, викладені у відзиві пояснення, спростовуються матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, є безпідставними та необгрунтованими.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 100987,25 грн.
Згідно з ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп., сплачений при поданні позову, що підтверджується платіжною інструкцією №3374 від 11.07.2024 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» та адвокатом Макєєвим В.М. було укладено договір №05-10/23 про надання правничої допомоги від 05.10.2023 р., та позивачем сплачено за надання правової допомоги по справі за позовом до ОСОБА_1 кошти у сумі 7100,00 грн., що підтверджується актом №1 прийому-передачі наданих послуг від 07.03.2024, та платіжною інструкцію №1108 від 07.03.2024 р.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7100,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» (ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м.Київ, пл.Солом'янська, 2) заборгованість за кредитним договором у розмірі 100987,25 грн. (сто тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 25 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» (ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м.Київ, пл.Солом'янська, 2) судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» (ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м.Київ, пл.Солом'янська, 2) витрати на правничу допомогу у розмірі 7100,00 грн. (сім тисяч сто гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 28.11.2024 року.
Суддя: О.М. Ачкасов