СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19323/24
пр. № 2/759/5834/24
10 грудня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №0.3457.1119.ФО_К від 11.11.2019 року у розмірі 15 218,51 грн., сплачену суму судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.11.2019 року між АТ «ЮНЕКС БАНК», правонаступником якого на підставі договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року є ТОВ «ФК «Омега Фінанс», та відповідачем укладено кредитний договір №0.3457.1119.ФО_К. Відповідно до умов вказаного договору відповідачу було надано кредит в сумі 11 586,39 грн. терміном до 11.05.2021 року, зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитом. АТ «ЮНЕКС БАНК» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Натомість відповідач свої обов'язки щодо своєчасного та в повному обсязі погашення заборгованості за кредитом, відсотків та комісій не виконав. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, станом на 31.03.2021 утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 15 218,51 грн., яка складається з: 1 275,63 - заборгованості по тілу кредиту, прострочена заборгованість по тілу кредиту - 7 703,10 грн; 0,07 грн. проценти за кредитом; 0,90 грн прострочені проценти за кредитом, 404,12 - комісія за обслуговування кредиту; 5 171,56 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 663,13 грн - штрафи, пені. Оскільки вказана заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить на підставі набутого права вимоги стягнути її з відповідача вказану суму заборгованості.
Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.65).
Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні
07.10.2024 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності, також у відповідача не виник обов'язок виконувати кредитне зобов'язання позивача в силу того, що він не був повідомлений про заміну кредитора, крім цього позовні вимоги позивача є необґрунтованими оскільки позивач не довів факт не виконання кредитором кредитного договору, від виконання якого залежить обов'язок виконання кредитного зобов'язання відповідачем, оскільки не було надано доказів зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, що унеможливлює виконання кредитного зобов'язання відповідачами. Позивачем не надано виписки з рахунку, на який згідно кредитного договору має здійснюватися виконання кредитного зобов'язання відсутність яких унеможливлює можливість суду перевірити розмір грошових коштів, які сплачувалися чи не сплачувалися відповідачем. Позивачем не тільки не підтверджено обставину невиконання кредитного зобов'язання, а й не підтверджено виконання кредитного зобов'язання Банком. У матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло виходячи з яких обставин формувалися суми грошових коштів, які просить стягнути позивач. В матеріалах справи відсутні оригінали кредитного договору та графіку погашення кредитних грошових коштів. Комісія за управління кредитом, яку просить стягнути позивач є незаконною та не може стягуватися з відповідача. Проценти за користування грошовими коштами не мають сплачуватися позивачу внаслідок пропущення строку позовної давності, внаслідок не доведення позивачем факту виконання умов кредитного договору Кредитором. Позивачем не доведений факт отримання ним права вимоги до відповідача, так як в матеріалах справи відсутній оригінал договору про передання права вимоги та оригінали додаткових угод до цього договору, що виключає можливість впевнитися, що право вимоги до відповідача передавалося позивачу. Підсумовуючи відповідач зазначив, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з відзивом, відповідач окремо подав 07.10.2024 року заяву про застосування строку позовної давності на підставі ст. 257 ЦПК України.
10.10.2024 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, обґрунтовуючи тим, що відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 259, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. При цьому ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернулося із позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним № 0.3457.1119.ФО_К від 11.11.2019 р. у вересні 2024 р., тобто на строк дії воєнного стану, який розпочався із 24.02.2022 р., а позовна вимога в частині стягнення заборгованості за штрафами, пенею розпочинається в період дії карантину (з 12.03.2020 р.), який відмінено з 01.07.2023 р., але продовжено строком дії воєнного стану, який розпочався із 24.02.2022 р. Відтак, позивачем строк позовної давності не пропущений, тому вимога відповідача про застосування строку позовної давності має бути залишена судом без задоволення.
10.10.2024 року представника позивача подано до суду відповідь на відзив в якому зазначила, що не погоджується із доводами у висновками відповідача, з огляду на наступне. Станом на 11.05.2021 року, що є кінцевим строком повернення кредиту, відповідач не повернув суму коштів за кредитом, проценти за користування кредитними коштами та комісію, внаслідок чого відповідно до ст. 258 ЦК України строк позовної давності в три роки мав би закінчитися 11.05.2024 , а строк в один рік (пеня, штрафи) 11.05.2022, Проте відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 259, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже, строк позовної давності відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Окрім цього представник відповідача зазначила, що відповідачу надсилалося на його адресу повідомлення про відступлення права вимоги, однак відповідач свідомо не з'явився до поштового відділення для його отримання. У матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку за період з 11.11.2019 по 31.03.2021 р. яка підтверджує факт видачі коштів відповідачу. При цьому, ТОВ «ФК «Омега Фінанс» з моменту укладення договору факторингу не нараховувала ОСОБА_1 процентів, комісії, штрафу чи пені за кредитним договором. Позивач на підтвердження наявної заборгованості у відповідача надає детальний розрахунок заборгованості в якому відображено рух коштів та період в якому відбувалося часткове повернення коштів. Відтак, твердження відповідача, що позивачем нараховувалися штрафи, пеня в період дії введеного військового стану (з 24.02.2022 р.) не відповідає дійсності, адже кредитний договір № 0.3457.1119.ФО _К від 11.11.2019 р. було укладено ще задовго до дії військового стану та порушення зобов'язань по ньому відповідачем відбулося починаючи з 11.12.2019 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, 11.11.2019 року між ТОВ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №0.3457.1119.ФО_К згідно умов якого, банк надає позичальнику кредит в розмірі 11 000,00 грн. строком на 18 місяців до 11.05.2021 року, розмір процентної ставки становить 0,01%, розмір комісії за обслуговування Кредиту : в період з 1 по 3 місяць 0.00%, починаючи з 4 місяця 3.5%. Дана комісія розраховується як процент від суми Кредиту, сплачується щомісячно у гривнях у складі ануїтетних платежів.
Відповідно до пунктом 5.6. частини 5 Договору визначено, що підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до підписання ним цього Договору він був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість Кредиту, відповідно до законодавства України та наступного Графіку платежів-Графіку погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
Згідно п. 5.8 Договору позичальник зобов?язується здійснювати погашення кредитної заборгованості (Кредиту, комісії за обслуговування Кредиту та нарахованих процентів) щомісячно в період з 01 по 10 (включно) число кожного календарного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, шляхом внесення суми грошових коштів (Платіж) у розмірі в період з 1 по 3 місяць 642.00 (Шістсот сорок дві гривні 00 копійок), починаючи з 4 місяця 1046.12 (Одна тисяча сорок шість гривень 12 копійок) у відповідності до графіку платежів, наведеному у п . 6.6. цього Договору, на відкритий рахунок, зазначений в п . 2.7. Частини 2 цього Договору, відповідно до порядку і умов, визначених у Правилах.
Пунктом 5.9. договору в разі порушення Позичальником строків сплати Платежів, Банк має право з наступного календарного місяця за передбаченим цим Договором днем сплатити Платежу, стягнути з Позичальника штрафні санкції у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання, але не менше 200.00 (двісті гривень 00 копійок) за кожен випадок такого порушення. У випадку порушення або невиконання/ часткового виконання Позичальником зобов'язань стосовно повернення Кредиту, сплати процентів, комісії та інших платежів за користування Кредитом у визначені Кредитним договором строки, Банк має право вимагати, а Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пень за кожний день порушення грошових зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого/несвоєчасно сплаченого платежу, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.
Згідно п. 5.10. Договору позичальник погоджується з тим, що складовою та невід?ємною частиною цього Договору є Правила, з якими він попередньо ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розуміє і положення яких неухильно зобов?язується дотримуватися та повідомлений, що чинна редакція Правил зі змінами та доповненнями до них розміщена на Офіційному сайті Банку : www.unexbank.ua.
Факт видачі кредиту відповідачу позивачем підтверджено випискою по особовому рахунку за період з 11.11.2019 року по31.03.2021 рік.
Таким чином, надані позивачем докази підтверджують виникнення між сторонами кредитних відносин та отримання відповідачем кредитних коштів.
31.03.2021 між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу №30/31-2021 відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов?язується за плату передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов?язується відступити Факторові Права Вимоги : укладеними Кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Права Вимоги, Права грошової вимоги, вважаються відступленими Фактору в день підписання Акт прийому-передачі Прав Вимоги за умови отримання Клієнтом Суми Фінансування. Після переходу прав вимоги до Фактора, останній стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває відповіді права вимоги у розмірі, зазначеному в Реєстрі Прав Вимог.
Відповідно до умов даного Договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі і до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) за кредитним договором № 0.3457.1119.ФО_К від 11.11.2019 р. Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021
27.05.2021 ТОВ «ФК «Омега Фінанс» надіслало на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги вих№04-21/844/Ф в якому також просило сплатити відповідача суму заборгованості у розмірі 15 218,51 грн.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах.
Угода, в якій відбувається заміна однієї зі сторін, є уступкою права вимоги. Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), у якому відбувається заміна кредитора, є різновидом таких угод. Тобто, факторинг - це комплекс кредитно-фінансових операцій з продажу боргових прав одного підприємства іншому суб'єкту-фактору за плату (Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що факторинг є фінансовою послугою).
Фактором можуть виступати банки, інвестиційні та кредитні організації, що мають ліцензію на надання кредитів іншим особам під відсотки. Поняттю продаж боргових прав тотожні поняття «продаж дебіторської заборгованості» та «продаж прав боргових вимог».
Таким чином, факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), відповідно до ст. 1077 ЦК України, є операцією, у якій одна сторона (фактор) передає (або зобов'язується передати) кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає (або зобов'язується відступити) факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
Судом достовірно встановлено, що фінансова установа свої зобов'язання за договором позики виконала у повному обсязі, а відповідач, у порушення умов договору, суму заборгованості не сплачує.
В ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеним договором, боржником за якими є відповідач.
Станом на 31.03.2021 р. згідно зазначеному вище Реєстру прав вимог сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.3457.1119.ФО _К від 11.11.2019 р. перед ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає - 15 218, 51 грн, з яких: 1 275 грн. 63 коп. - загальна сума непогашеної заборгованості за тілом кредиту; 7 703 грн. 10 коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 0 грн. 07 коп. проценти за кредитом (прострочені на день подання позовної заяви); 0 грн. 90 коп. - прострочені проценти за кредитом; 404 грн. 12 коп. непогашена строкова комісія; 5 171 грн. 56 коп. - непогашена комісія за обслуговування кредиту; 663 грн. 13 коп. - штрафи, пені. Кількість днів прострочення по поверненню визначеного Графіком платежів частини тіла кредиту, процентів по кредиту, комісії та інших визначених договором платежів станом на 31.03.2021 р. складає 386 днів.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Статтями 1046, 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. 1
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 за змістом ст.552, ч. 2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач взяті не себе зобов'язання не виконав у передбачений в договорі строк, грошові кошти та нараховані проценти за користування позикою не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми основного боргу у розмірі станом на 31.03.2021 р. згідно зазначеному вище Реєстру прав вимог сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.3457.1119.ФО _К від 11.11.2019 р. перед ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає - 15 218, 51 грн, з яких: 1 275 грн. 63 коп. - загальна сума непогашеної заборгованості за тілом кредиту; 7 703 грн. 10 коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 0 грн. 07 коп. проценти за кредитом (прострочені на день подання позовної заяви); 0 грн. 90 коп. - прострочені проценти за кредитом, 663,13 грн - штрафи пеня, що разом становить 9 642,83 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 5 595,68 грн слід зазначити наступне.
Як встановлено судом, умовами кредитного договору №0.3457.1119.ФО_К від 11.11.2019 року розмір комісії за обслуговування кредиту становить: в період з 1 по 3 місяць 0.00%, починаючи з 4 місяця 3.5%. Дана комісія розраховується як процент від суми Кредиту, сплачується щомісячно у гривнях у складі акуїтетних платежів. 2.6. Розмір комісії за надання Кредиту : 3.0% від суми кредиту, що вказана в п .2.1. Частини 2. Проте, ні умовами кредитного договору, ні іншими доказами не підтверджено зміст та перелік зазначених послуг (сплати комісії за надання кредиту).
Як визначено у п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц викладена правова позиція, відповідно до якої умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування»№ 1734-VIII від 15 листопада 2016 року.
Проте, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача комісії не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 5 595,68 грн задоволенню не підлягають.
При дослідженні наданих позивачем розрахунків заборгованості з усіма його складовими, суд прийшов до висновку про те, що зазначені розрахунки зроблено вірно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачем обов'язків за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування цими коштами.
Відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів, про розмір на порядок нарахування яких він був обізнаний, що підтверджується умовами та пунктами вказаних договорів, а також підписами відповідача.
Що стосується вимоги відповідача про застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500.
Дію карантину, встановленого цією постановою, було неодноразово продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Оскільки з 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (№64/2022) воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його було не одноразово продовжено (востаннє Указ Президента України № 740/2024 від 07.11.2024 року). А введення воєнного стану в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності.
15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№2120-ІХ), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259, 362, 559, 681,728, 786,1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. А продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 259, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Отже, строк позовної давності відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Судом встановлено, що строк позовної давності щодо стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 0.3457.1119.ФО_К від 11.11.2019 не пропущено.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 18.09.2024 року, тобто у межах строку загальної позовної давності за вимогами до позичальника.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що відповідачем не спростовано розміру боргу, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов'язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 9 642,83 грн.
Відповідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково до відповідача то на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір виходячи з розрахунку: (9 642,83 грн (сума задоволених позовних вимог до вказаного відповідача * 100 % / 15 218,51 грн (ціна позову) = 63,36% * 2 422,40 грн (сплачений при поданні позову судовий збір).
Згідно із статтею 141 ЦПК України з відповідача з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1 534,89 грн.
Що стосується судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, позивачем подано: договрі про надання правничої допомоги від 07.12.2023 уклдаеного між АО «Немесіда» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс»; ордер на надання правничої допомоги №1704278 адвокат Кумко О.Д.; акт наданих послуг від 17.09.2024 року на загальну суму 6 000,00 грн; платіжна інструкція кредитного переказу коштів №1588 від 17.09.2024 року.
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).
Аналіз наданих адвокатом послуг свідчить про те, що такі пов'язані з розглядом цієї справи - адвокат підготував процесуальні документи по суті справи (позовну заяву) здійснив аналіз обстаивн спірних правовідносин та надання правових рекомендацій. Суд не має застережень до кваліфікації адвоката чи якості виконання ним обов'язків, підготовлених ним документів. Разом з тим суд, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правову допомогу є завищеним. Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Враховуючи надані послуги адвоката, предмет позову, а також те, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження, суд вважає справедливим відшкодування позивачу розмір його судових витрат на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.11, 13-15, 207, 253, 256, 261, 264, 512-517, 552, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 615, 628, 629, 638, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42436323) суму заборгованості за кредитним договором №0.33457.1119.ФО_К від 11.11.2019 ркоу у розмірі 9 642 (дев'ять тисяч шістост сорок дві) грн 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42436323) судовий збір по справі у розмірі 1 534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн 89 коп. та витрати пов'язані із професійною правничою допомогою у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Ключник А.С.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42436323, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 12, офіс 1007);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).