154/1904/24
2/154/761/24
03 грудня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 травня 2024 року Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтувало тим, що 24.01.2022 між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1002078489901 та видано кредит в сумі 40 000,00 гривень. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином уже довготривалий строк, у зв'язку із чим, станом на 31.03.2024, заборгованість відповідача перед позивачем становить 72055,96 гривень, з яких: 38333,49 гривень - заборгованість за кредитом; 7,33 гривень - заборгованість по процентам; 33715,14 гривень - заборгованість за комісією. На письмову вимогу банку про погашення заборгованості за кредитним договором, відповідач жодним чином не відреагувала.
Зважаючи на викладене позивач просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 72055, 96 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень.
Ухвалою суду від 21.06.2024 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
30.10.2024 року від представника відповідача адвоката Жук Ю.Б. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що відповідачем визнається факт підписання заяви №1002078489901 від 24.01.29022 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та факт отримання від позивача коштів в сумі 40 000,00 грн. Факт отримання грошових коштів за вказаним кредитним договором відповідачем не заперечується. Однак, відповідач не визнає, що станом на 31 березня 2024 року у неї перед банком утворилась заборгованість по кредитному договору №1002078489901 від 24.01.2022 року та становить 72055,96 грн., з яких 38333,49 гривень - заборгованість за кредитом; 7,33 гривень - заборгованість по процентам; 33715,14 гривень - заборгованість за комісією, а визнає позовні вимоги частково в розмірі 38340, 82 грн., з яких: заборгованість за кредитом 38333, 49 грн., заборгованість за відсотками 7 грн. 33 коп., виходячи з наступного.
Вказує, що відповідно до кредитного договору, укладеного шляхом підписання позичальником заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, згідно із заявою №1002078489901 від 24.01.2022 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб банк зобов'язаний надати позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000 грн для споживчих цілей. Строк кредитування становить 24 місяці, процентна ставка - 0,01 % річних, комісія за обслуговування споживчого кредиту на загальні споживчі цілі - 4,99 % .
В матеріалах справи також міститься роздруківка публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в редакції, що діє з 01 листопада 2021 року, яка не місить підпису відповідача. У цьому випадку, умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробив позивач. Такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 (справа №342/180/17-ц).
З урахуванням того, що позивач при укладенні договору з відповідачем не дотримався вимог Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності і уможливив би покладення на слабшу сторону-споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Пунктом 5 заявки № 1002078489901 від 24.01.2022 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також паспортом споживчого кредиту, які підписані сторонами, передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 4,99 %.
Згідно з абз. 3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування». Цей закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в України відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст.11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Ураховуючи наведене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один разу на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
В пунктах 4 згаданих заяв про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписаних відповідачем, встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 4,99%, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо ї кредитів, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».
За вищенаведених обставин, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за Законом повинні надаватись безоплатно, тому положення пункту 5 кредитного договору, укладеного 24 січня 2022 року між відповідачем та АТ «ПУМБ» щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемними. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісіями за кредитним договором, задоволенню не підлягають.
Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 33715 грн. 14 коп. заборгованості за комісіями за кредитним договором від 24 січня 2022 року №1002078489901, є такими, що не узгоджуються із вищевказаними приписами Закону, які регламентують спірні правовідносини.
Відповідачем визнається правильність та обґрунтованість, відповідно до наданих банком розрахунків заборгованості, що саме за узгодженими сторонами спору відсотковими ставками у розмірі 0,01 % річних розраховано заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками в сумі 7,33 грн.
Заважаючи на викладене, а також ту обставину, що фактично отримані відповідачем надані їй позивачем грошові кошти у сумі 38333, 49 грн. у добровільному порядку відповідачем банку не повернуті, а також приймаючи до уваги приписи ст.530 ЦК України, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками за кредитним договором, є обґрунтованими, у сумі 38340, 82 грн.
Надана позивачем роздруківка публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в редакції, що діє з 01 листопада 2021 року, не може бути належним доказом у справі, та не може бути прийнята до уваги судом, оскільки вказана публічна пропозиція не місить підпису відповідача, при цьому, її зміст повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За наведених обставин, оскільки за періоди з 24 січня 2022 року по 31 березня 2024 року, банком без належних на те правових підстав були нараховані відповідачу комісії за кредитним договором від 24 січня 2022 року №1002078489901 у розмірі 33715 грн.14 коп., які включені до позовних вимог у даній справі.
Щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу зазначає, що судові витрати відповідача по справі становлять орієнтовано 6000 грн., та відповідно до п.8 ст.141 ЦПК України докази щодо розміру витрат, які відповідач сплатив або має спалити у зв'язку з розгляд справи, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підставі наведеного, представник відповідача просив позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задовольнити частково в розмірі 38340 грн. 82 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовити. Вирішити питання розподілу судових витрат сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Жук Ю.Б. у судове засідання не з'явилися, від представника відповідача адвоката Жук Ю.Б. надійшла заява про розгляд справи за його та відповідача відсутності, просив позов задовольнити частково в межах визнаних відповідачем позовних вимог.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до вимог часини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 24.01.2022 року на підставі заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002078489901 між АТ «Перший Український міжнародний банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 40000,00 гривень зі сплатою відсотків в розмірі 0,010% річних, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 4,99%. Строк кредитування - 24 місяці.
Відповідно до платіжної інструкції № TR.55443421.108155.8810 від 24.01.2022 АТ «ПУМБ» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахувало ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 40000,00 гривень.
Факт укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів не заперечується представником відповідача.
Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1002078489901 від 24.01.2022, наданим позивачем, стверджується, що станом на 31.03.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 72055, 96 грн., з яких 38333,49 гривень - заборгованість за кредитом; 7,33 гривень - заборгованість по процентам; 33715,14 гривень - заборгованість за комісією.
Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст.ст.526, 527 ч.1 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (кошти в такій же сумі) у термін і в порядку, що встановлені договором; за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
Судом встановлено, що на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сумі кредиту у розмірі 38 333,49 грн. та заборгованості по процентам - 7,33 грн., є підставними та такими, що підлягають задоволенню.
В той же час, на переконання суду, вимога банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією, як складової заборгованості за кредитним договором № 1002078489901 від 24.01.2022, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Пунктом 5 умов заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також паспортом споживчого кредиту, які підписані сторонами, передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 4,99%.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування». Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Ураховуючи вищенаведене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
В пункті 5 згаданої заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписаної ОСОБА_1 , встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 4,99%, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо її кредитів, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
За вищенаведених обставин, оскільки ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за Законом повинні надаватись безоплатно, тому суд приходить до висновку, що положення пункту 5 кредитного договору, укладеного 24.01.2022 між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемними.
За таких обставин, позовні вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією у розмірі 33715,14 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1288,95 гривні.
Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено, що судові витрати відповідача по справі становлять орієнтовно 6000,00 грн на правову допомогу. Докази щодо розміру витрат, які відповідач сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, суд вважає необхідним встановити відповідачу строк у п'ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат, які вона сплатила у зв'язку з розглядом справи. Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначити судове засідання, у відповідності до п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 3,4,5,10,12,13,81,89,141,247,263-265, 280, 281 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за Кредитним договором № 1002078489901 від 24.01.2022 в сумі 38 340 (тридцять вісім тисяч триста сорок) гривень 82 копійки.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1288,95 грн.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України ОСОБА_1 подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат, які вона сплатила у зв'язку з розглядом справи.
Згідно п. 5 ч.7 ст. 265 ЦПК України призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 17.12.2024 року на 10 год. 00 хв.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 09.12.2024.
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (04070,
м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 ;
Головуючий А.М.Лутай