про передачу справи за підсудністю
02 грудня 2024 року Справа № 915/1480/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій «Океан», вул. Заводська, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54050 (код ЄДРПОУ 45395653)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбутпостач», б. Гашека Ярослава, буд. 24, м. Київ, України, 02157 (код ЄДРПОУ 40528020)
про стягнення коштів в сумі 327 087, 10 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій «Океан» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбутпостач» заборгованість у розмірі 327 087, 10 грн., що складається з: 291 000, 00 грн. - основного боргу; 30 100, 00 грн. - штрафу; 5 987, 10 грн. - пені за Договором поставки № 16-10-2024 від 16.10.2024 року.
Позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між ТОВ «Завод металоконструкцій «Океан» та ТОВ «Гранбутпостач» договору поставки № 16-10-2024 від 16.10.2024, а саме зобов'язань щодо поставки товару в повному обсязі у порядку та строки, передбачені умовами договору, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення сплаченої суми попередньої оплати.
Позивач зазначає, що за порушення виконання грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати позивачем нараховано відповідачу пеню та штраф відповідно до умов п. 5.6 договору.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 656, 712, 693 ЦК України, ст. 216, 218, 230, 232, 265 ГК України та умовами договору.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з огляду на наступне.
За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І ГПК України юрисдикція справ визначається за предметними і суб'єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 ГПК України).
Так, у параграфі 3 глави 2 "Юрисдикція" розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення підсудності за місцезнаходження чи місцем проживання відповідача (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Судом встановлено, що позивачем в позовній заяві зазначено відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранбутпостач», б. Гашека Ярослава, буд. 24, м. Київ, України, 02157 (код ЄДРПОУ 40528020).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбутпостач» є б. Гашека Ярослава, буд. 24, м. Київ, України, 02157 (код ЄДРПОУ 40528020).
В позовній заяві (вх. № 14918/24 від 27.11.2024) позивач обґрунтовує підсудність спору Господарському суду Миколаївської області приписами ч. 5 ст. 29 ГПК України, посилаючись на умови п. 8.2 договору, якими передбачено, що відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України Сторони домовились про те, що спори, які можуть виникнути з цього Договору, будуть розглядатися судом за місцем знаходження Покупця - яким є м. Миколаїв. Отже, на думку позивача, даний позов може бути пред'явлений до Господарського суду Миколаївської області.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз ч. 5 ст. 29 ГПК України свідчить про те, що передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Поняття "місце виконання зобов'язання" за своїм змістом відображає певну просторову характеристику зобов'язальних правовідносин, при цьому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою формулювання "місце виконання зобов'язання", але й іншими словосполученнями.
Тобто, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише в певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Як вбачається з доданого до матеріалів позовної заяви договору поставки № 16-10-2024 від 16.10.2024 сторонами не врегульовано питання щодо місця виконання договору.
Відповідно до п. 2.1 договору сторони прийшли згоди, що товар поставляється на умовах: до 30 кг - DPU (Інкотермс 2020), відділення Нової Пошти № 34, м. Миколаїв, Миколаївська область; більше 30 кг - DPU (Інкотермс 2020), за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, площа Заводська, 1 А, якщо інше не визначено у Специфікації.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сторонами у договорі не визначено конкретного місця виконання договору. Також із умов даного договору не вбачається, що цей договір можливо виконувати лише у певному місці.
Разом з тим, предметом позову в даному спорі є вимога про стягнення грошових коштів - попередньої оплати, а не вимога щодо виконання умов договору щодо поставки товару.
Стягнення коштів не є таким, який належить через його особливість сплачувати тільки в певному місці.
Умовами п. 8.2 договору сторони погодили, що відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України Сторони домовились про те, що суперечки, які можуть виникнути з цього Договору, будуть розглядатися судом за місцем виконання договору, яким є місце находження Покупця.
Суд зазначає, що фактично вказаною умовою договору сторони всупереч положенням ГПК України штучно змінили правила підсудності господарського спору. Проте, приписами ГПК України можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі (договірної підсудності) не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 29 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м. Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись статтями 27, 29-31, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати позовну заяву з додатками (вх. № 14918/24 від 27.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій «Океан» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбутпостач» про стягнення коштів в сумі 327 087, 10 грн. за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м. Києва (вул. Богдана Хмельницького, 44В, м. Київ, 01054).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 02.12.2024
Суддя Е.М. Олейняш