79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.12.2024 Справа № 914/2572/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Смітюх С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз України», м. Київ,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Залізничній», м. Львів,
про: стягнення 100 458, 50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Кемінь В.В.;
від відповідача: Кабаль А.І., Космодем'янський С.В.
Хід розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Залізничній» про стягнення 100 458, 50 грн.
Ухвалою від 28.10.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 26.11.2024.
07.11.2024 на «Електронний кабінет суду» направлено відзив на позовну заяву (Вх.№26928/24).
12.11.2024 на «Електронний кабінет суду» направлено відповідь на відзив (Вх.№ 27294/24).
18.11.2024 на «Електронний кабінет суду» направлено заперечення по справі (Вх. № 27788/24).
Ухвалою від 26.11.2024 суд відклав розгляд справи до 05.12.2024.
В судове засідання 05.12.2024 з'явився представник позивача, в режимі відеоконференції, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити.
Відповідач з'явився, позовні вимоги визнає частково в частині стягнення боргу.
В судовому засіданні 05.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не визнав зобов'язань з оплати природного газу, спожитого за договором із ресурсу постачальника “останньої надії» у квітні 2024 року.
Правова позиція відповідача.
07.11.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнаються частково з огляду на наступне.
07.09.2023 року між ОСББ та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» був підписаний Договір №5643-ОСББ(23)-21 постачання природного газу, строк дії якого був до 15.04.2024 року включно.
Пунктом 2.1. даного Договору було передбачено замовлений обсяг (об'єм) природного газу на строк його дії, включно квітень 2024 року.
Пунктом 2.1. цього Договору Сторонами передбачено замовлений обсяг (об'єм) природного газу у період з квітня 2024 року по 31.08.2024 року включно.
Отже, підстав вносити ОСББ в Реєстр споживачів постачальника «останньої надії» не було.
Крім того, щодо вартості тарифу, по якому виставили рахунок №15941 від 10.05.2024 року та акт приймання-передачі природного газу №8113 від 30.04.2024 року за квітень 2024 року.
Відповідач вважає незаконним та необгрунтованим нарахування позивачем пені в сумі 5993,52 грн.; 3% річних - 687,82 грн. та інфляційних втрат - 2 565,96 грн., у зв'язку з чим просять частково задовольнити позовні вимоги в цій частині відповідно до суми заборгованості ОСББ за спожитий природний газ за період з 16.04.2024 року по 24.04.2024 року по тарифу для побутових споживачів.
Крім того, варто зазначити, що стягуючи у складний період з ОСББ, яке є неприбутковою організацією, пені, інфляційних втрат та 3% річних, Позивач ставить під загрозу нормальне функціонування будинку і подальшу можливість ОСББ здійснити замовлення поставки природного газу на наступний опалювальний період.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу
газотранспортної системи. ОСББ не укладає зі своїми жителями жодного договору про надання комунальних послуг, у яких ОСББ є виконавцем, а оплата комунальних послуг здійснюється за рахунок коштів жителів ОСББ, кожен з яких є фізичною особою і отримує природний газ для задоволення власних потреб без комерційної мети.
Таким чином, діяльність ОСББ із забезпечення опалення (наприклад, автономні котельні) є самозабезпеченням, а не наданням житлово-комунальних послуг. Для фінансування потреб у самозабезпеченні в ОСББ є внески співвласників, які затверджуються виключно загальними зборами.
Приписами абз.10 ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку (побутових споживачів).
Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Відповідач поніс, і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України закріплено право сторони, яка сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи судові витрати, подати такі докази до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
ОСББ у відзиві на позовну заяву було заявлено про судові витрати, які воно вже понесло на момент подання відзиву до суду, а повний та точний розрахунок понесених судових витрат по даній справі, перелік наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги та докази.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 16.04.2024 по 26.04.2024 автоматично включено до портфеля постачальника “останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз України» і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника “останньої надії» підтверджується:
- листом оператора ГТС №ТОВВИХ-24-14025 від 12.09.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00014СМ0Н000;
- довідкою форми 10, виданою ТзОВ «Газорозподільні мережі України».
1 жовтня 2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
У відповідності до п. 4.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Тож ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (Архів ціни ПОН для непобутових споживачів
Відповідно до пункту 4.3 Договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.
Отже, всі відносини між Споживачем та Постачальником після укладання Договору регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами, а саме, Законом №329, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015р. № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2501.
Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Обсяг природного газу, використаний Відповідачем у вказаний період та внесений в
алокацію Позивача як постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить: з 16.04.2024 по 26.04.2024 - 4,07256 тис. м. куб.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Пунктом 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі. Оскільки, Позивач поставив Відповідачу природний газ на суму 91 211,20 грн. за період квітень 2024 року, в той час як Відповідач не здійснював оплату вартості спожитого газу у рамках вище вказаного Договору, то у Відповідача перед Позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 91 211,20 грн. за квітень 2024 року.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач заявив до стягнення 5 993, 52 грн пені, 687, 82 грн 3% річних та 2 565, 96 грн інфляційних втрат.
Оцінка суду.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у цій справі стосуються сфери постачання природного газу.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу постачальником “останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником “останньої надії» є публічним.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, постачальник “останньої надії», яким є позивач у цій справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником “останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником “останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником “останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику “останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником “останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу (абзац 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС).
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником “останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії» на інформаційній платформі (абзац 14 пункту 2 глави 5 Кодексу ГТС).
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника “останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника “останньої надії» з наведених підстав підтверджується листом оператора ГТС № ТОВВИХ-24-14025 від 12.09.2024 та довідкою форми 10, виданою ТзОВ «Газорозподільні мережі України».
Матеріалами справи підтверджується, що в період з 16.04.2024 по 26.04.2024 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії», а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений до позивача, який є постачальником “останньої надії».
Так, у квітні 2024 позивачем був поставлений відповідачу природний газ у загальному обсязі 4, 07256 тис. куб. м.
Відповідачем заперечується споживання природного газу у кількості 4 , 07256 тис. куб.м. по обсягу І (фіксований), то загальна сума за спожитий природний газ за вказаний період, яка підлягає до сплати ОСББ, складає не 91 211,20 грн., які нарахував Позивач, а за мінусом зазначених вище двох зайвих днів - споживання природного газу за період з 16.04.2024 року по 24.04.2024 року , та становить 3,18927 тис. куб.м., що еквівалентно сумі 24 187,07 грн .
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак відповідач, в порушення вказаних норм законодавства та умов Договору вартість спожитого природного газу у квітні 2024 на суму 91 211, 20 грн не сплатив.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивачем неправомірно розрахована вартість спожитого ОСББ «На Залізничній» природного газу за тарифами для непобутових споживачів, а з огляду на приписи Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" застосуванню підлягає тариф станом на квітні 2024 у розмірі 7 583,89 грн за 1 тис. куб. м (з урахуванням ПДВ та тарифу на послуги з транспортування).
Суд погоджується з даними твердження відповідача, виходячи з наступного.
Відповідач є об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Голосіївське», основним та єдиним видом діяльності якого є комплексне обслуговування об'єктів.
Статтею 22 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Абзацом 7 ст. 22 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Вказана норма прямо регламентує застосування до ОСББ тарифу за природний газ як для населення (побутового споживача). При цьому, Закон має вищу юридичну силу по відношенню до підзаконних нормативних актів.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно із частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Статтею 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Згідно із статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
У постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №922/1717/23 зазначено, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», має статус неприбутковості, та не є суб'єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб.
Отже, виходячи з визначених термінів, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень частини другої статті 1 Закону України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб'єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.
Тобто наведеними положеннями законодавець ввів мораторій протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії».
В даному випадку станом на квітень 2024 для ОСББ «На Залізничній» ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становила 7.583,89 грн.
А отже, застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у квітні 2024 є безпідставним та таким, що суперечить Закону України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Судом не береться до уваги твердженння відповідача, що позивач поставляв йому газ до 24 .04. 2024, оскільки доказів підтвердження реєстрації відповідача в Реєстрі споживачів ішого постачальника суду не надано.
Як встановив суд, факт споживання природного газу у квітні 2024 в обсязі 4, 07256тис. м. куб. є доведеним, а тому розрахунок вартості спожитого відповідачем природного газу повинен здійснювати, виходячи з 7 583, 89 грн, яка була встановлена станом, що в загальному розмірі становить 30 885, 85 грн (4, 77869 тис. м. куб.х 7.583, 89 грн) з урахуванням вартості послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС.
Враховуючи викладене , позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 30 885, 85 грн , в задоволенні решти вимог відмовити.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути 5993,52 грн. пені 687,82 3% річнихта 2565,96 грн інфляційних втрат.
Однак суд не погоджується із правомірністю нарахування зазначених сум, враховуючи такі приписи чинного законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 4.5. договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (стаття 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.
Як встановив суд, ОСББ є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку. Тому відповідач є споживачем комунальної послуги.
Відповідно до Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (Указ затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.
Таким чином встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.
Беручи до уваги зазначені приписи законодавства, позивач безпідставно заявив до стягнення впродовж дії карантину та воєнного стану пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 30885,85 грн за поставлений квітні 2024 природний газ. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати.
Витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, 240 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «На Залізничній» (79000, м. Львів, вул. Залізнична, буд. 7 В; код ЄДРПОУ 40454017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код: 40121452) 33 561, 00 грн та 809, 27 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Відповідачу надати докази понесених витрат на правову допомогу у строки визначені ст. 129 ГПК України.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2024.
Суддя Запотічняк О.Д.