Ухвала від 02.12.2024 по справі 914/2042/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.12.2024 справа № 914/2042/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта», місто Добромиль, Самбірський район, Львівська область

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», місто Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ ДЕВЕЛОПМЕНТ», місто Львів

про визнання недійсними правочинів.

За участю представників:

від позивача: Михалевський Ю.Р. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1273847 від 07.05.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №023 від 31.10.2013);

від відповідача-1: Куксов В.Г. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1325770 від 18.11.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1341 від 16.04.2008);

від відповідача-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВК «Афродіта» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» про визнання недійсними правочинів.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

18.11.2024 за вх.№27792/24 через підсистему “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

28.11.2024 за вх.№28879/24 через підсистему “Електронний суд» від представника відповідача -1 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку для подання відзиву.

Позивач явку повноважного представника в підготовче засідання 02.12.2024 забезпечив, підтримав подане клопотання про поновлення строку на витребування доказів та клопотання про витребування доказів (вх.№27792/24 від 18.11.2024).

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 задоволено клопотання позивача та витребувано в приватного нотаріуса Бородіна Ю.Ю. копії матеріалів нотаріальних справ (нотаріальної справи) щодо нотаріального посвідчення оспорюваних правочинів. Однак, листом від 24.09.2024 приватний нотаріус повідомив, що нотаріальні дії не проводилися.

Позивач стверджував, що такі докази можуть перебувати у володінні ДП «Національні інформаційні системи», ТОВ «ГАЛ - ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «УНІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ». Також представник позивача в судовому засіданні 02.12.2024 усно заявив клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив.

Представник відповідача-1 в підготовче засідання 02.12.2024 з'явився, заперечив проти задоволення клопотання про витребування доказів, стверджував, що представник позивача не подав доказів неможливості отримати зазначені у клопотанні документи, з адвокатським запитом для надання витребуваних документів не звертався.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача-1 зазначив, що у разі задоволення клопотання представника позивача про продовження строку для подання відповіді на відзив, просить суд продовжити строк для подання заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач-2 явки уповноваженого представника в підготовче засідання 02.12.2024 не забезпечив. Заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.

Згідно пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши зазначене у відзиві представником відповідача-1 клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву (вх.№28879/24 від 28.11.2024), суд дійшов висновку підставності її до задоволення з огляду на наступне.

За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частин 8, 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно частин 1, 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача-1 посилається на те, що з позовною заявою і доданими до неї документи відповідач-1 ознайомився лише після 21.11.2024 в підсистемі «Електронний суд», після вступу в справу як повноваженого представника, з яким було укладено договір 18.11.2024.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення принципу змагальності, сприяння учасникам справи судового процесу в реалізації ними прав, відповідач просить суд приєднати відзив на позовну заяву з додатками до матеріалів справи з поновленням строку для його подання.

У відповідності до частин 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Слід зазначити, що ухвала про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачам, оскільки поштові конверти повернулися із довідкою поштового відділення зв'язку про повернення у зв'язку із закінченням терміну -зберігання.

Враховуючи те, що представником відповідача-1 одночасно із клопотанням подано відзив на позовну заяву, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, забезпечення дійшов висновку задовольнити його та поновити пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів у справі та поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів (вх.№27792/24 від 18.11.2024), суд дійшов висновку підставності його до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч.1 ст. 71 ГПК України.)

У відповідності до частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно пунктів 2 та 3 частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

У клопотанні позивач просить витребувати у ТзОВ «ГАЛ - ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТзОВ «УНІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ДП «Національні інформаційні системи», перелік документів зазначених у клопотанні про витребування доказів (вх.№27792/24 від 18.11.24), які слугували для здійснення реєстрації речових прав на земельні ділянки за оспорюваними правочинами.

Представником позивача з поданням позову до суду одночасно подавалося клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрій Юрійовича копії матеріалів нотаріальних справ щодо нотаріального посвідчення документів зазначених у клопотанні про витребування доказів.

Однак, листом від 24.09.2024 приватний нотаріус Бородін Ю.Ю. повідомив, що нотаріальні дії не проводились.

Представник позивача стверджує, що сканкопії правочинів, що оскаржуються в даній справі містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Держателем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Міністерство юстиції України, а його технічним адміністратором - ДП «Національні інформаційні системи».

Зазначає, що у позивача відсутня можливість отримати оспорювані правочини у ДП «Національні інформаційні системи», оскільки позивач не був стороною таких правочинів, у зв'язку із чим з підстав конфіденційності інформації - не має доступу.

У клопотанні про витребування доказів позивач зазначив, що йому не було відомо і не могло бути відомо, що приватний нотаріус Бородін Ю.Ю. лише здійснював реєстраційні дії, але не посвідчував зазначені правочини, оскільки така обставина не вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач стверджує, що докази про вартість відчужених відповідачем-1 на користь відповідача-2 мають істотне значення для встановлення достатності такого майна для подальшого погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем у загальному розмірі 1 417 526,25 грн.

Представник відповідача-1 присутній в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання позивача про витребування доказів. Посилається на те, що відповідності до пунктів 4, 5 частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні повинно бути зазначено заходи, яких, особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Щодо твердження відповідача-1 про звернення з адвокатським запитом до ТзОВ «ГАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» про надання документів, зазначених у клопотанні про витребування доказів, позивач зазначив, що не вбачав підстав, оскільки поштова кореспонденція, яка надсилається на адреси відповідача-1 та відповідача-2 повертається без вручення адресатам.

ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) від 28 жовтня 1998 року).

Право на отримання судового захисту означає, що суб'єкт має право звернутися до суду та матиме право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Можливість реалізувати вказані права повинна бути забезпечена кожній особі без будь-яких дискримінаційних перепон чи занадто формалізованих ускладнень.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2022 року у справі № 761/36873/18, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20).

Звернення Верховного Суду до правової позиції Великої Палати Верховного Суду про те, що встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку уповноважений саме суд факту (перша та апеляційна інстанція), а не суд права, є вже усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 07.10.2020 у справі № 922/3780/19, від 28.10.2020 у справі 904/3667/19, від 15.06.21р. у справі № 922/2495/20, від 29.08.23р. у справі №902/1144/22 ).

У рішенні ЄСПЛ від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» визначено, що в судових рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя. В умовах дії такого принципу суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зокрема, із невчиненням процесуальних дій щодо звернення до суду з клопотанням про витребування доказів.

Згідно частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України України суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Так, у пунктах 6 та 7 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Як слідує із частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки предметом спору є визнання недійсними протоколу загальних зборів, рішення засновника та актів приймання-передачі земельних ділянок, які відсутні у позивача та не можуть бути ним подані, суд дійшов висновку задовольнити клопотання про витребування доказів.

Заслухавши думку присутніх в підготовчому засіданні представника позивача та відповідача-1, суд з метою всебічного, об'єктивного та всестороннього з'ясування обставин справи дійшов висновку задовольнити клопотання представника позивача та витребувати у ТзОВ «ГАЛ - ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТзОВ «УНІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ДП «Національні інформаційні системи», перелік документів зазначених у клопотанні про витребування доказів (вх.№ 27792/24 від 18.11.24).

Згідно частини 7 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до частини 8 статті 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Розглянувши усно заявлені в судовому засіданні представником позивача клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив та клопотання відповідача-1 про продовження строку для подання заперечення на відповідь на відзив, суд дійшов висновку підставності їх до задоволення з огляду на наступне.

В обґрунтування заявленого клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив представник позивача вказує, що позивач 28.11.2024 через підсистему «Електронний суд» отримав відзив на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Відповідно до ухвали суду від 03.09.2024 позивачу встановлено 5-ти денний строк для надання відповіді на відзив. Відтак у зв'язку з тим, що відзив на позов відповідачем-1 подано 28.11.2024 останнім днем для подання відзиву на позов є 03.12.2024.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Аналогічне викладено у частині 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що станом на момент звернення з клопотанням про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, встановлений позивачу в ухвалі суду від 03.09.2024 строк не закінчився, для надання можливості позивачу подати відповідь на відзив відповідача -1, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку задовольнити усне клопотання представника позивача та продовжити процесуальний строк для подачі відповіді на відзив на позов на п'ять календарних днів.

Представником відповідача-1 в судовому засіданні 02.12.2024 заявлено усне клопотання, що у разі задоволення клопотання представника позивача про продовження строку для подання відповіді на відзив, просить суд продовжити строк для подання заперечення на відповідь на відзив.

Частинами 1,3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У зв'язку з продовженням строку для подання відповіді на відзив на 5 днів, підлягає і продовженню строк для подання заперечення на відповідь на відзив на 5 днів.

При прийнятті ухвали суд враховує наступне.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії та відповідає завданню господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії», 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; “Бочан проти України», 2007 рік).

Положеннями частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відтак, враховуючи вищенаведене, з метою надання учасникам справи можливості реалізувати свої процесуальні права, суд дійшов висновку про можливість відкладення підготовчого засідання поза межами строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 81, 119, 181-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Поновити позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів (вх.№ 27792/24 від 18.11.24).

2. Витребувати у ТзОВ «ГАЛ - ДЕВЕЛОПМЕНТ» (79005, м.Львів, вул. К. Левицького, 22/1) та ТОВ «УНІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (79005, м.Львів, вул. К. Левицького, 22/1) копії:

- Протоколу №1 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», що посвідчений приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу, Львівської області;

- Рішення №2 ЄДИНОГО ЗАСНОВНИКА ТзОВ «УНІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 19.01.2024 посвідчене приватним нотаріусом Бородіним Юрієм Юрійовичем, Львівського міського нотаріального округу,