79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
10.12.2024 Справа № 914/2477/24
За позовом:Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів
до відповідача:Фізичної особи-підприємця Козярчука Романа Ярославовича, м. Львів
про:відшкодування збитків
Суддя - Крупник Р.В.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (надалі - Позивач, КП «Адміністративно-технічне управління») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Козярчука Романа Ярославовича (надалі - Відповідач, ФОП Козярчук Р.Я.) про відшкодування збитків.
Ухвалою від 11.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач самовільно без отримання дозволу встановив тимчасову споруду на вул. Городоцькій, 85 у м. Львові. Як стверджує позивач, на виконання ухвали виконавчого комітету Львівської міської ради №629 від 01.08.2022 ним 24.10.2023 здійснено демонтаж самовільно встановленої споруди із залученням на підставі Договору №7 від 23.10.2023 підрядника - фізичної особи-підприємця Заремби І.Є. У специфікації до цього договору встановлено, що демонтаж самовільно встановлених об'єктів становить 900,00 грн. за кв.м. без ПДВ.
Зважаючи на те, що позивач оплатив вартість демонтажу, яка становила 5'940,00 грн. (6,6 кв.м. х 900,00 грн.), він просить стягнути із відповідача 7'128,00 грн. завданих збитків, з яких 5'940,00 грн. вартість демонтажу без ПДВ, 1'188,00 грн. податок на додану вартість.
Аргументи відповідача.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав:
1. Відповідач не був належним чином повідомлений про демонтаж і йому не було забезпечено можливості добровільно усунути тимчасову споруду. Доказів протилежного позивач не подав. Позивач також не надав доказів вручення відповідачу повідомлень про демонтаж.
2. Позивач не обґрунтував ціну у розмірі 900,00 грн./кв.м. належними розрахунками.
3. Заявлена до стягнення сума у розмірі 5'940,00 грн. не підтверджується первинними бухгалтерськими документами (заробітна плата працівників, техніка, матеріали, транспортні витрати тощо).
4. Відповідач не є платником ПДВ, а тому стягнення із нього 1'188,00 грн. є безпідставним. Позивач повинен довести, що операція з постачання послуг підпадає під об'єкт оподаткування ПДВ.
5. Відповідач не отримував будь-яких документів про витрати на демонтаж, що унеможливлює встановлення факту завдання шкоди і її розміру.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
01.08.2022 виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято Рішення №629 про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. Городоцькій, 85 та рекомендовано відповідачу здійснити демонтаж такої споруди у добровільному порядку протягом 30 календарних днів (Т.1; а.с. 12-13). До відповідного рішення були внесені зміни згідно із Рішенням №1080 від 10.10.2023 (Т.1; а.с. 14-15). Відтак, надалі положення рішення викладатимуться з урахуванням внесених змін.
Відповідно до пунктів 3, 4 Рішення №629 відповідача було попереджено, що у разі нездійснення демонтажу у добровільному порядку, уповноваженими особами на виконання демонтажу виступатимуть позивач спільно з Галицькою районною адміністрацією. Позивач повинен здійснити демонтаж за участю представника Галицької районної адміністрації у термін до 31.10.2023.
Згідно із пунктом 5 Рішення №629 Галицька районна адміністрація повинна довести до відома власника тимчасової споруди інформацію про рішення у термін до 20.10.2023.
Галицька районна адміністрація повідомляла ФОП Козярчука Р.Я. про Рішення №629 з урахуванням внесених 10.10.2023 змін, направивши таке на його адресу згідно із супровідним листом №31-вих-127028 від 16.10.2023. У наведеному листі також повідомлено відповідача про необхідність демонтувати тимчасову споруду за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85 (Т.1; а.с. 59-60).
Для виконання Рішення №629, позивач направляв на адресу відповідача Вимогу №2410 Б-В1612 від 25.08.2022, у якій поінформував останнього про допущене ним порушення за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85 та про необхідність демонтувати самовільно встановленому споруду до 07.09.2022. Відповідача також було попереджено про адміністративну відповідальність у разі допущення ним бездіяльності, а також про те, що у разі неусунення порушення необхідно прибути для з'ясування обставин і проведення спільного обстеження за вказаною вище адресою на 08.09.2022 на 13:30 год. (Т.1; а.с. 61). Факт надіслання вимоги підтверджується Списками згрупованих відправлень №8888 від 26.08.2022, фіскальним чеком від 26.08.2022 (Т.1; а.с. 62-64).
Відповідач відмовився взяти участь у спільному обстеженні, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом позивача від 08.09.2022 (Т.1; а.с. 65-66).
08.09.2022 позивачем складено Протокол про адміністративне правопорушення №1-036б, яким встановлено, що ФОП Козярчук Р.Я. самовільно встановив тимчасову споруду за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85, чим порушив вимоги пункту 20.1.24 «Правил благоустрою Львівської МТГ», за що передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 152 КУпАП. Відповідач відмовився від участі у складанні протоколу та від його підпису, що засвідчено підписами свідків, які брали участь у оформленні відповідного документа (Т.1; а.с. 67-68).
Протокол №1-036б від 08.09.2022 надсилався відповідачу 16.09.2022, що підтверджується списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком які датовані 16.09.2022 (Т.1; а.с. 69).
Згідно із листом Франківської районної адміністрації №4-35-9540 від 19.10.2022 за результатами розгляду протоколу №1-036б від 08.09.2022 комісією прийнято постанову №291 про накладення на Козярчука Р.Я. адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1'700,00 грн. (Т.1; а.с. 71).
Враховуючи бездіяльність відповідача щодо усунення допущеного ним порушення, позивач (замовник) уклав із ФОП Зарембою І.Є. (виконавець) Договір №7 на виконання робіт від 23.10.2023 (Т.1; а.с. 19-20), згідно з яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання робіт з демонтажу (знесення, розбирання) самовільно встановленого (розміщеного) об'єкта (тимчасової споруди) для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85, та доставці їх на майданчик тимчасового зберігання (код ДК 021:2015 - 45110000-1 - Руйнування та знесення будівель і земляні роботи).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього Договору загальна вартість робіт складає 5'940,00 грн. без ПДВ. Замовник зобов'язаний за виконані виконавцем роботи перерахувати на рахунок виконавця суму, зазначену в актах виконаних робіт, впродовж 10 днів від дати підписання акта виконаних робіт.
У додатку № 1 до вказаного Договору погоджено договірну ціну робіт, а саме загальна вартість демонтажу об'єкта площею 6,6 кв.м. становить 5'940,00 грн. без ПДВ, виходячи із вартості демонтажу 1 кв.м. у розмірі 900,00 грн.
Згідно з Актом №ОУ-00000252 від 23.10.2023 виконавець здійснив, а позивач прийняв роботи із демонтажу (знесення) самовільно встановленого об'єкта (тимчасової споруди) за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85, площею 6,6, кв.м., вартість яких становить 5'940,00 грн. без ПДВ (Т.1; а.с. 21).
На підставі виставленого виконавцем рахунку №11 від 23.10.2023 (Т.1; а.с. 22), позивач оплатив роботи з демонтажу у повному обсязі згідно із платіжною інструкцією №927 від 01.11.2023 (Т.1; а.с. 23).
За результатами проведення демонтажу складено відповідний Акт від 24.10.2023, який підписано позивачем та представником Галицької районної адміністрації (Т.1; а.с. 16-18).
Позивач надсилав відповідачу вимогу №2410-10-4851 від 23.09.2024, у якій вимагав відшкодувати 7'128,00 грн. збитків, завданих у зв'язку із здійсненням демонтажу (Т.1; а.с. 26-27). Відповідач отримав вказану вимогу, що визнається ним у запереченні на відповідь на відзив. Разом з цим, грошових коштів він не сплатив, що стало підставою для звернення позивачем до суду із позовом.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
У даній справі позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою майнового характеру по відшкодування збитків у розмірі 7'128,00 грн., з яких 5'940,00 грн. вартість витрат на проведення демонтажу без ПДВ, 1'188,00 грн. податок на додану вартість.
Підставами позовним вимог виступають обставини самовільного встановлення відповідачем тимчасової споруди на вул. Городоцькій, 85 у місті Львові, невиконання відповідачем у добровільному порядку вимог про демонтаж такої тимчасової споруди, понесення позивачем витрат на проведення демонтажу згідно із Договором №7 на виконання робіт від 23.10.2023, укладеним із ФОП Зарембою І.Є., та відмова відповідача відшкодувати понесенні позивачем витрати. Крім цього, позивач вказує, що при надходженні від відповідача грошових коштів за демонтаж, КП «Адміністративно-технічне управління» буде змушене сплатити ПДВ до бюджету, як це передбачено статтею 188 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а тому відповідач повинен додатково перерахувати на його користь податок на додану вартість.
Проаналізувавши предмет та підстави заявлених вимог, надавши оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши заперечення відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для застосування такого заходу цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, є вина, шкода, причинний зв'язок, протиправність поведінки. З огляду на це, суд вважає за доцільне проаналізувати кожен із елементів складу цивільного правопорушення.
Протиправність поведінки.
Розміщення тимчасових споруд на земельних ділянках комунальної власності потребує дозволу (згоди) органу місцевого самоврядування. Необхідність отримання такого дозволу випливає з пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», з Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові, затв. ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015 (надалі - Порядок), та відповідає повноваженням органу місцевого самоврядування, наданим статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Недотримання відповідачем встановленого порядку на отримання дозволу (не отримання) дозволу свідчить про протиправність його дій.
Судом встановлено, що відповідач самовільно розмістив тимчасову споруду за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85. Вказана обставина простежується зі змісту наявних у матеріалах справи документів, а саме Рішення №629, Вимоги №2410 Б-В1612 від 25.08.2022, акта від 08.09.2022, Протоколу №1-036б від 08.09.2022, листа Франківської районної адміністрації №4-35-9540 від 19.10.2022, листа Галицької районної адміністрації №31-вих-127028 від 16.10.2023.
Суд враховує ту обставину, що ФОП Козярчук Р.Я. не заперечує факту самовільного встановлення тимчасової споруди. Ним не подано до суду доказів отримання від органу місцевого самоврядування дозволу (згоди) для такого встановлення.
Натомість, відповідач заперечує факт його повідомлення про необхідність проведення демонтажу у добровільному порядку. Відповідні аргументи визнаються судом безпідставними, адже такі спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Позивачем надано суду фіскальні чеки, а також списки згрупованих відправлень, якими підтверджується надсилання за належною адресою відповідача, а саме: 79012, м. Львів, вул. Лукаша, 2, таких документів: Вимоги №2410 Б-В1612 від 25.08.2022, Протоколу №1-036б від 08.09.2022, листа Галицької районної адміністрації №31-вих-127028 від 16.10.2023 разом із Рішенням №629 (з урахуванням внесених змін). Доказів, які б вказували на те, що відповідач не отримує кореспонденції за вказаною адресою, ФОП Козярчуком Р.Я. до суду подано не було.
Таким чином, відповідачу була забезпечена можливість для усунення в добровільному порядку допущеного порушення. Разом з цим, ним не було вчинено жодних дій спрямованих на проведення демонтажу. При здійсненні таких висновків суд також враховує, що відповідач достеменно знав про незаконність розміщення тимчасової споруди, адже не отримував необхідного погодження, а відтак усвідомлював, що органом місцевого самоврядування вчинятимуться дії спрямовані на усунення порушення.
Не залишаються поза увагою суду і доводи відповідача про те, що протокол №1-036б від 08.09.2022 є недійсним через неправильне зазначення у ньому дати народження ФОП Козярчука Р.Я., що унеможливлює точну ідентифікацію правопорушника.
Відповідні доводи, на думку суду, є безпідставними, адже допущена позивачем помилка в частині зазначення дати народження відповідача є формальною, вона не впливає на ключовий зміст документа. До того ж, із протоколу можливо встановити, що ідеться про вчинення порушення саме відповідачем, адже вказано його прізвище, ім'я, по-батькові, адреса його реєстрації, а також зазначено місцезнаходження самовільно встановленої тимчасової споруди, належність якої відповідач не заперечує.
Варто також зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а лише одним із доказів, на підставі яких особа притягається до адміністративної відповідальності. У даній справі, на підставі протоколу №1-036б від 08.09.2022 на відповідача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що простежується зі змісту листа Франківської районної адміністрації №4-35-9540 від 19.10.2022. Доказів оскарження у встановленому законом порядку застосованої адміністративної санкції відповідачем до суду подано не було.
Таким чином, суд доходить висновку, про наявність у діях відповідача ознак протиправності.
Вина.
Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Суду не було подано доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення у сфері розміщення тимчасової споруди, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.
Причинний зв'язок.
Розміщення відповідачем тимчасової споруди з порушенням встановлених правил призвело до необхідності вчинення позивачем дій спрямованих на демонтаж цієї тимчасової споруди. А тому, суд встановив наступний елемент складу правопорушення - причинний зв'язок.
Шкода.
Підпунктом 7 пункту «а» абзацу 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Пунктом 2.29 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» №244 від 21.10.2011 передбачено, що у разі самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу.
Пунктом 7.1.2 ухвали Порядку встановлено, що демонтажу підлягають самовільно встановлені тимчасові споруди.
Згідно із пунктом 7.6 Порядку проведення робіт з демонтажу тимчасової споруди (ТС) здійснюється у такому порядку:
- до початку здійснення робіт з демонтажу уповноважена особа для відключення ТС від інженерних мереж доводить до відома відповідні експлуатуючі організації вищезазначене рішення виконавчого комітету про демонтаж;
- демонтаж ТС уповноважена особа здійснює у присутності представників районної адміністрації. У разі необхідності уповноважена особа залучає представників державних органів, міських служб та організацій, ЛКП «Львівсвітло», ЛКП «Муніципальна варта», правоохоронних органів тощо.
Під час демонтажу ТС складаються такі документи: (1) Акт проведення демонтажу, де зазначаються дата, час, підстава демонтажу, присутні під час демонтажу особи, відмітка про присутність власника/користувача ТС під час процедури демонтажу, а також опис ТС, що демонтується (зноситься): геометричні розміри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання і перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень; (2) Фото місця розташування ТС до та після проведення демонтажу з прив'язкою до місцевості; (3) Акт опису майна, що знаходиться у ТС на момент демонтажу або акт про відсутність такого майна (пункт 7.6.3 Порядку).
Згідно з пунктом 2.2.4 Статуту КП «Адміністративно-технічне управління» підприємство створено з метою виконання функцій визначених окремими ухвалами Львівської міської ради; рішеннями виконавчого комітету; розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту природних ресурсів, будівництва то розвитку громад, департаменту економічного розвитку.
Зі змісту Рішення №629 вбачається, що КП «Адміністративно-технічне управління» визначене уповноваженою особою на проведення демонтажу тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85.
Судом встановлено, що позивач забезпечив демонтаж шляхом укладення із ФОП Зарембою І.Є. Договору №7 на виконання робіт від 23.10.2023. За результатами проведення демонтажу позивачем складено відповідний Акт від 24.10.2023, а також Акт відсутності майна в тимчасовій споруді від 24.10.2023 та здійснено фотофіксацію. Крім цього, між позивачем та ФОП Зарембою І.Є. підписано акт №ОУ-00000252 від 23.10.2023, яким підтверджується факт виконання підрядником робіт із демонтажу.
Позивач поніс витрати на демонтаж у розмірі 5'940,00 грн. без ПДВ. Вказана сума визначена, виходячи з того, що площа самовільно встановленої споруди становить 6,6 кв.м., а ціна демонтажу 1 кв.м. дорівнює 900,00 грн.
Наданий позивачем акт №ОУ-00000252 від 23.10.2023 та платіжна інструкція №927 від 01.11.2023 є належними та допустимими доказами розміру понесених позивачем збитків. Відтак, доводи відповідача про те, що заявлена до стягнення сума не підтверджується первинними бухгалтерськими документами є необґрунтованими.
Аргумент про те, що позивач не обґрунтував ціну у розмірі 900,00 грн./кв.м. належними розрахунками також відхиляються судом, позаяк відповідна ціна є договірною, встановленою за взаємною згодою між позивачем і ФОП Зарембою І.Є. і підтвердженою належними і допустимими доказами у цій справі.
Посилання відповідача на те, що у нього відсутні будь-які документи про витрати на демонтаж, що унеможливлює встановлення факту завдання шкоди і її розміру, відхиляються судом, адже відсутність таких документів у відповідача не унеможливлює вирішення судом спору у цій справі. До того ж, чинним цивільним законодавством не передбачено обов'язку особи, якій було завдано збитки, надсилати заподіювачу збитків докази понесення збитків.
Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Оскільки КП «Адміністративно-технічне управління» провело демонтаж тимчасової споруди, зазнавши при цьому витрат в розмірі 5'940,00 грн., то вказана сума грошових коштів і є реальною вартістю втраченого майна (грошей).
Зважаючи на викладене вище, позивачем доведено розмір заподіяної йому шкоди.
Оскільки доказів повної чи часткової сплати вказаної вище суми відповідачем до суду подано не було, суд доходить висновку про те, що позовна вимога про стягнення 5'940,00 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується вимоги про стягнення суми ПДВ у розмірі 1'188,00 грн., то суд зазначає таке.
Згідно із пунктом 14.1.178 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Пунктом 180.1 ПКУ України передбачено, що для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100266158 віл 04.02.2010 про реєстрацію платника податку на додану вартість (Т.1; а.с. 25).
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (пункт 185.1 ПКУ України).
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (пункт 14.1.185 ПК України).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
У листі ДФС України №23363/6/99-99-15-03-02-15 від 28.10.2016 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об'єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.
Отже, нарахування КП «Адміністративно-технічне управління» податку на додану вартість у розмірі 20 % відповідає вимогам законодавства. При цьому, оскільки на момент звернення з позовом відповідач не оплатив понесених позивачем витрат з демонтажу самовільно встановленої споруди у сумі 5'940,00 грн., то позивач не міг нарахувати на вказану суму ПДВ та сплатити його.
Заперечення відповідача у цій частині судом відхиляються з огляду на їх безпідставність.
Таким чином, позовні вимоги підлягаю задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 7'128,00 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду із позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3'028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2201 від 26.09.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (Т.1; а.с. 7, 44).
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3'028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Козярчука Романа Ярославовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 6/7; код ЄДРПОУ 13804591) 7'128,00 грн. збитків та 3'028,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повний текст рішення складено у нарадчій кімнаті 10.12.2024.
Суддя Крупник Р.В.