номер провадження справи 26/60/24
28.11.2024 Справа № 908/1972/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря судового засідання Лісовик О.В., розглянувши матеріали господарської справи
Кредитори: 1/ ОСОБА_1
2/ Акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"
3/ Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК"
4/ Публічне акціонерне товариство "БАНК ВОСТОК"
Боржник - Фізична особа-підприємець Солодкий Сергій Володимирович (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання (ВПО): АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники сторін не з'явились
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1972/24 про неплатоспроможність ФОП Солодкого Сергія Володимировича.
Ухвалою суду від 30.07.2024, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/1972/24 про неплатоспроможність ФОП Солодкого С.В. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Рабушка В.С. Призначено попереднє судове засідання на 12.09.2024 об 11-30.
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за № 73758 від 01.08.2024р.
Ухвалою від 12.09.2024 визнано грошові вимоги до боржника:
- ОСОБА_1 у розмірі 100 000,00 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 4 844,80 грн судового збору - враховуються позачергово.
- Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" у розмірі 24 627 014,84 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 4 844,80 грн судового збору - враховуються позачергово.
- Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" у розмірі 104 921,69 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6 056,00 грн судового збору - враховуються позачергово.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Рабушка В.С. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали. Зобов'язано конкурсних кредиторів розглянути проєкт плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Судове засідання призначено на 08 жовтня 2024 року о 12 год. 00 хв.
До суду надійшли наступні документи:
- 02.10.2024 клопотання кредитора АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Солодкого С.В.
- 07.10.2024 клопотання керуючого реструктуризацією про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 08.10.2024 відкладено судове засідання на 05.11.2024р. о 12-00, в режимі відеоконференції; зобов'язано конкурсних кредиторів розглянути проєкт плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; зобов'язано керуючого реструктуризацією та боржника надати суду письмові відзиви на клопотання АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про закриття провадження у справі.
Ухвалою від 05.11.2024 відкладено судове засідання на 28.11.2024р. о 12-30.
До Господарського суду Запорізької області 04.11.2024р. надійшла заява ПАТ "БАНК ВОСТОК" (код ЄДРПОУ 26237202) з грошовими вимогами до боржника на суму 11 878, 09 грн.
Згідно з ухвалою від 11.11.2024р. у справі 908/1972/24, зобов'язано ПАТ "БАНК ВОСТОК" (код ЄДРПОУ 26237202) у строк до 21.11.2024р. усунути недоліки, зазначені в заяві про визнання грошових вимог до боржника та представити суду належні докази сплати судового збору у розмірі 6 056, 00 грн.
У встановлений судом строк недоліки в заяві ПАТ "БАНК ВОСТОК" (код ЄДРПОУ 26237202) - усунуті.
Ухвалою від 12.11.2024 прийнято заяву ПАТ "БАНК ВОСТОК" до розгляду; призначено розгляд заяви на 26.11.2024 року о 10-15 год; зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду повідомлення про результати розгляду заявлених грошових вимог ПАТ "БАНК ВОСТОК" (код ЄДРПОУ 26237202).
До суду 22.11.2024 надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією Рабушко В.С. про розгляд та визнання заявлених грошових вимог ПАТ "БАНК ВОСТОК" у повному об'ємі.
Ухвалою суду від 26.11.2024 визнано кредиторські вимоги ПАТ "БАНК ВОСТОК" до боржника у розмірі 11 878,09 грн основного боргу з другою чергою задоволення, та 6 056,00 грн судового збору - враховуються позачергово.
14.10.2024 до суду надійшли письмові пояснення Боржника щодо клопотання АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Солодкого С.В.
28.10.2024 надійшли письмові заперечення керуючого реструктуризацією на клопотання АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Солодкого С.В.
Учасники справи правом участі у судовому засіданні не скористалися.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Фізична особа-підприємець Солодкий Сергій Володимирович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання (ВПО): АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Верховний Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п'ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності.
Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.
При цьому, встановлюючи обов'язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ФОП Солодкий С.В. зазначає про наявність простроченої заборгованості перед Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_2 на загальну суму 24 626 136,29 грн.
З грошовими вимогами до суду звернулись та за результатами розгляду їх заяв ухвалами суду від 12.09.2024, 26.11.2024 визнано грошові вимоги до боржника:
- ОСОБА_1 у розмірі 100 000,00 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 4 844,80 грн судового збору - враховуються позачергово.
- Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" у розмірі 24 627 014,84 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 4 844,80 грн судового збору - враховуються позачергово.
- Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" у розмірі 104 921,69 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6 056,00 грн судового збору - враховуються позачергово.
- ПАТ "БАНК ВОСТОК" у розмірі 11 878,09 грн основного боргу з другою чергою задоволення, та 6 056,00 грн судового збору - враховуються позачергово.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУЗПБ України керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
У клопотанні про закритят провадження про неплатоспроможність ФОП Солодкого С.В. АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» вказує на таке.
Керуючий реструктуризацією перевіривши декларації Боржника за 2021- 2023, 9 міс 2024року встановив наступне:
Щодо задекларованого майна Боржника:
1. За даними РСЦ МВС у Запорізькій області (вих.№ 31/29/1462702024 від 13.08.2024 р.). за боржником обліковується чотири одиниці транспортних засобів: - марки «ГАЗ-САЗ 3503», номерний знак НОМЕР_2 , 1986 року випуску, об'єм двигуна - 4250 см. куб, VIN-код НОМЕР_3 , дата реєстрації - 24.12.2014 р.,свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_4 ; - марки «NISSAN NAVARA», номерний знак НОМЕР_5 , 2011 року випуску, об'єм двигуна - 2488 см. куб, VIN-код НОМЕР_6 , дата реєстрації - 07.04.2012 р., свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_7 . На зазначений транспортний засіб Пологівською державною нотаріальною конторою накладено обмеження у вигляді «Заборона на відчуження», вхідний лист № 346 від 24.04.2015 р.; - марки «ЗАЗ 110247», номерний знак НОМЕР_8 , 2004 року випуску, об'єм двигуна - 1200 см. куб, VIN-код НОМЕР_9 , дата реєстрації - 18.01.2005 р., свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_10 ; - марки «ВАЗ 21093», номерний знак НОМЕР_11 , 1995 року випуску, об'єм двигуна - 1300 см. куб, інформація про VIN-код відсутня, дата реєстрації - 08.05.1998 р., свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_12 .
Вказана інформація є неповною. У Деклараціях поданих Боржником за 2021-6 міс. 2024 р. не було задекларовано 2 одиниці транспортних засобів, а саме: легковий автомобіль марки «ВАЗ 21093», номерний знак НОМЕР_11 та легковий автомобіль марки «ЗАЗ 110247», номерний знак НОМЕР_8 .
2. Відповідно Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 385786543 від 05.07.2024 р. за боржником зареєстровано право оренди на 6 земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Нерухоме майно, яке є власністю Боржника не обліковується. Вказана інформація відповідає даним декларацій. Іншого рухомого та нерухомого майна за Боржником не зареєстровано, про що останній зазначає у своїй декларації та підтверджується наданими довідками.
3. За даними особистого кабінету платника податків ГУ ДПС у Запорізькій області боржник має відкриті розрахункові рахунки в установах банку: 1. в АТ "РАЙФФАЙЗЕНБАНК" № НОМЕР_13 та № НОМЕР_14 Залишок коштів на рахунку відсутній. 2. в АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" № НОМЕР_15 . Залишок коштів відсутній. 3. в АТ "ТАСКОМБАНК" № НОМЕР_16 . Залишок коштів відсутній. 4. АТ "Укрексімбанк" № НОМЕР_17 та № НОМЕР_18 . Залишок коштів відсутній. 5. ПАТ "БАНК ВОСТОК" № НОМЕР_19 . Залишок коштів відсутній.
Вказана інформація відповідає даним декларацій.
Щодо доходів Боржника за 2021-2024 р. перевіркою вказаної інформації здійснена шляхом отримання інформації з особистого кабінету платника податків офіційного сайту Державної податкової служби за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/login.
За даними податкової звітності боржника за 2021 рік: у цей період боржник здійснював господарську діяльність, як ФОП 2 групи. Обсяг задекларованого валового доходу склав 997480,40 грн. від здійснення підприємницької діяльності та 70 070,00 грн. заробітної плати.
Вказана інформація відповідає даним декларації боржника про майновий стан за 2021 рік.
За даними податкової звітності боржника за 2022 рік: у цей період боржник господарську діяльність не здійснював (внаслідок початку збройної агресії). За даними довідки про доходи Боржник доходів не отримував.
За даними податкової звітності боржника за 2023 рік: у цей період боржник господарську діяльність не здійснював. За даними довідки про доходи Боржник отримав 373 310,00 грн. доходів.
Податкова звітність Боржником у 2024 році не подавалася. З даними довідки про доходи у 2024 році Боржник отримав 4000 грн. у вигляді соціальних виплат. Окрім того Боржником отримана позика 100000 грн. та виникли зобов'язання як поручителя перед банком на загальну суму 25426136,29 грн., про що Боржник зазначив у своїй декларації.
Таким чином, дохід, що був відображений у декларації про майновий стан боржника за 2021-2024 р.р. рік повністю співпадає і є вірним.
Також запропоновано боржнику виправити неточності у деклараціях і повторно їх направити суду протягом 7 днів.
29.08.2024 боржник направив до суду пояснення до декларацій про майновий стан та виправлені декларації з урахуванням зауважень керуючого реструктуризацією.
Арбітражний керуючий Рабушко Вячеслав Степанович направив на адресу кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро» направив Запит з проектом рішення із запропонованих питань зборів кредиторів у справі № 908/1972/24 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Солодкого Сергія Володимировича, в якому запропоновано сформувати рішення учасника у вигляді відповіді на запит з проектами рішення із запропонованих питання (питань) зборів кредиторів має бути відправлено кредиторами на електронну пошту арбітражного керуючого (rvs2005@ukr.net) в строк 02.10.2024 року до 23 години 59 хвилин за київським часом.
За результатом голосування АТ «Банк Кредит Дніпро» висловив позицію проти схвалення плану реструктуризації з підстав зазначення боржником в деклараціях про майновий стан неповної та недостовірної інформації та з наявності підстав для закриття провадження через недобросовісність боржника.
Щодо неповної та недостовірної інформації поданої боржником:
1) Матеріали справи містять Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022,2023, 2024 (виправлені) проте інформація про майновий стан членів її сім'ї у 2022 році в матеріалах справи є неповною, а саме у виправленій декларації за 2022 рік зазначено, що у сина боржника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у власності автомобіль Марки: MITSUBISHI Модель: PAJERO SPORT Рік випуску: 2021 , дата набуття права власності - 22.02.2022, вартість на дату набуття складає 1 000 000,00 гривень.
Однак ні у декларації за 2021 рік, ні у деклараціях за 2022-2024 рік відсутня інформація про доходи сина боржника - ОСОБА_3 (для придбання автомобіля такої вартості) та його витрати, необхідні для обслуговування цієї машини (обов'язкове страхування, паливо, технічне обслуговування, тощо).
Натомість боржник вказав, що у 2021 році має дохід в розмірі 997480,40 гривень (п16) та заробітну плату в розмірі 70 070,00 гривен, що загалом складає 1 067 550,40 гривень.
Отже, можна стверджувати, що син боржника не мав відповідних доходів (1млн грн) для придбання 22.02.2022 автомобіля, а сам боржник мав такий дохід та придбав зазначене авто, однак оформив його на сина, чим приховав зазначене майно від кредиторів та можливе звернення стягнення.
2) Боржник у розділі 14 декларації за 2022 рік "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України" інформацію про витрати на придбання товарів, утримання майна та побутові потреби (стосовно придбання автомобіля) ( в п. 70 -витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг- розділу 14) не вказав «витрати сина» в розмірі 1 000 000,00 грн.
3) Крім того, в декларації про майновий стан, відсутня будь-яка інформація щодо доходів та майна членів сім'ї декларанта Солодкого С.В . До заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про дохід членів сім'ї, яка необхідна була для заповнення розділів ІІ декларацій про майновий стан. Наявні лише витяги щодо нерухомого та рухомого майна, але відсутня інформація щодо доходу (заробітна плата, соціальні виплати, дивіденди, виграши тощо), джерел витрачання коштів на території України та за кордоном тощо.
4) Також матеріали справи містять інформацію про грошові вимоги кредитора- АТ «Акцент-Банк» у розмірі 104 921,69 гривень, які виникли на підставі кредитного договору від 09.02.2023.
Однак, в деклараціях за 2023, 2024 "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України" інформацію про витрати на придбання товарів, утримання майна та побутові потреби ( в п.65- погашення основної суми позики, п. 69 - інші грошові зобов'язання - розділу 14) не вказав зобов'язання в розмірі 104921,69 грн.
5) Грошові вимоги АТ «Банк Кредит-Дніпро» в тому числі грунтуються на Договорі №26204000487659 про встановлення кредитного ліміту від 02.03.2021 року.
Як видно з розрахунку заборгованості та випискам по рахунках боржник отримував кредитні кошті по кредитній лінії у наступних розмірах та здійснював часткове погашення:
В 2021 році: - отримано коштів по кредитній лінії/грн - 1040 00,00 грн в 2022 році: - отримано коштів по кредитній лінії/грн- 103 999,73 грн - повернуто/погашено основної суми позики по кредитній лінії/ грн - 207999,73 грн; - погашено процентів - 23 912,37 грн; В 2023 році: - отримано коштів по кредитній лінії/грн- 80 077,67 грн - повернуто/погашено основної суми позики по кредитній лінії/ грн - 80 077,67 грн; - погашено процентів - 0,91 грн; В 2024 році: - отримано коштів по кредитній лінії/грн- 164 099,63 грн - повернуто/погашено основної суми позики по кредитній лінії/ грн - 62 221,08 грн; - погашено процентів - 0,90 грн.
Однак, в деклараціях за 2022, 2023, 2024 "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України" інформацію про витрати на придбання товарів, утримання майна та побутові потреби ( в п. 65 - погашення основної суми позики, 66 - погашення суми процентів розділу 14) не вказав.
6) В деклараціях боржником зазначено, що з 09.06.2015 року він орендує 6 земельних ділянок (сільськогосподарського призначення) загальною площею 201,28 га. Але в деклараціях за 2021-2022 роки Божником не зазначена інформація про доходи за рахунок оренди земепльних ділянок сільськогосподарського призначення.
7) Також, Боржником не відображено в деклараціях про майновий стан, інформації стосовно передачі ним в суборенду земельних ділянок відповідно до договорів від 18.01.2022 строком до 09.06.2055 р. Крім того, не зазначено про розмір отриманого доходу від здачі в суборенду цих земельних ділянок . Керуючий реструктуризацією також не зазначив у Звіті про ці порушення в деклараціях і це не виправлено боржником самостійно.
8) Декларації Солодкого С.В. про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022,2023, 2024 (виправлені) також повинні були бути підписані ним власноручно із зазначенням дати їх складання.
Однак, дати складання цих Декларацій, як і особистий підпис боржника - відсутні. Згідно пунктів 1-6 Наказу Міністерства ютиції України від 21.08.2019 № 2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (далі - декларація) заповнюється фізичною особою або фізичною особою - підприємцем (далі - боржник). Боржник подає декларацію за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.
Декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп'ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень. Декларація заповнюється і підписується особисто боржником із зазначенням дати її складання та подається до господарського суду у паперовому вигляді або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.
У розділі І «Загальні відомості» декларації боржник зазначає адресу реєстрації місця проживання/перебування та адресу місця фактичного його проживання, якщо ця адреса не збігається з адресою реєстрації місця його проживання. Якщо адреса реєстрації місця проживання/перебування збігається з адресою місця фактичного проживання, у відповідному рядку декларації зазначається «Збігається з адресою реєстрації місця проживання/перебування».
Отже, Декларації Солодкого С.В. про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023, 2024 (виправлені) також повинні були бути підписані ним власноручно із зазначенням дати їх складання.
Відповідно до частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи пункт 11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, визначені наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".
У свою чергу, вимоги щодо змісту такої декларації передбачені частиною п'ятою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства. Так, декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (абзац 1 частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція частини 7 статті 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною 7 статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ і саме тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові № 916/1575/21 від 25.01.2024, ненадання боржником вичерпної інформації щодо дійсних причин неплатоспроможності: витрачання коштів, отриманих ним від кредиторів, руху основних активів з часу виникнення відповідних зобов'язань, зазначення у декларації про майновий стан неповної інформацію стосовно майна, доходів і витрат членів сім'ї, без вказівки про неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів сім'ї доходу, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо, невчинення боржником чи його представником відповідних дій для отримання такої інформації, - свідчить про недобросовісне використання боржником судових процедур неплатоспроможності, адже визначені у плані умови з урахуванням інших обставин не означають реальність та беззаперечність намірів боржника щодо досягнення цілей і завдань процедури реструктуризації, при яких враховувалися б інтереси як боржника, так і кредиторів та які б були спрямовані на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її списання / прощення.
Системне тлумачення вказаних вище приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Аналіз положень частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що декларація про майновий стан боржника є невід'ємним додатком заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Верховним Судом у постанові по справі № 910/6639/20 від 22.09.2021 зроблено правовий висновок про те, що - «подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не лише формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи''.
Згідно з частиною сьомою статті 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, зокрема якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї. У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника-фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватись на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про неплатоспроможність: -повідомити про обставини, що стали підставою для звернення для суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо; -надати повну та достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ); -подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ).
Закриття провадження у справі про неплатоспроможність через ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати членів його сім'ї є процесуальним запобіжником задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності. Такі спеціальні підстави для закриття провадження у справі можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Аналіз приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника.
Конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника-фізичної особи, у випадку встановлення відповідних фактів господарським судом. Розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про затвердження Плану реструктуризації чи перехід до наступної судової процедури, зобов'язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що азначити у відповідному судовому рішенні.
Основним документом, який надає достовірну інформацію про все наявне майно боржника та членів його сім'ї, є декларація про майновий стан боржника за останні три роки перед ініціюванням відкриття провадження у справі про банкрутство. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки росту активів за відповідний період. Поряд з цим, ці декларації повинні містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами. Подання декларацій про майновий стан, які містять повну та достовірну інформацію про все наявне майно боржника та членів його сім'ї процесуальним обов'язком боржника у провадження їх про неплатоспроможність фізичної особи.
У випадку, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/ або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї, ці обставини є підставою для прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи .
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника-фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Так, в Постанові Касаційного господарського суду від 05.10.2023 року у справі № 922/2788/21 зазначено: «КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності».
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Отже, матеріали справи свідчать про недобросовісну поведінку боржника.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд не може залишити поза увагою недобросовісну поведінку боржника, зокрема неподання достовірних даних у деклараціяї, які вказані вище.
Ініціюючий справи про банкрутство прагне досягнути компромісу щодо погашення вимог з урахуванням прагнення погасити борг. На реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, який не допускає дій, що вчиняться з наміром завдати шкоду іншим особам, в даному випадку кредиторам.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Керуючись п. 7 ст. 123, ст.ст. 133-135 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Закрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника Фізичної особи-підприємця Солодкого Сергія Володимировича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання (ВПО): АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу складено та підписано-10.12.24.
Суддя О.О. Юлдашев