вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
за результатом розгляду заяви про розподіл судових витрат
05.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3151/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про розподіл судових витрат у справі:
За позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (Полтавська обл., м. Кременчук)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про визнання договору недійсним
Суддя: Татарчук В.О.
Секретар судового засідання: Анділахай В.В.
Представники:
від позивача: Козачук О.А.;
від відповідача: Вінниченко О.О.
Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд", в якій просило визнати недійсним з моменту вчинення договір про надання фінансової допомоги від 13.06.2019 №575/6/2103, укладений між Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд". Судові витрати по сплаті судового збору просило покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.08.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 залишено без розгляду позов Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" про визнання недійсним з моменту вчинення договору про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019.
27.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3151/24. Відповідач просить ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42000,00грн.
В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 залишено без розгляду позов Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про визнання договору недійсним. Разом з тим у випадку залишення позовної заяви без розгляду, відповідач має право на відшкодування вже понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" про розподіл судових витрат та призначено її розгляд в судовому засіданні на 05.12.2024.
03.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про розподіл судових витрат, в яких він просить відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" про розподіл судових витрат у справі №904/3151/24 та стягнення з Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування зазначив про відсутність поданого попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач понесе (або очікував понести) у зв'язку із розглядом справи №904/3151/24 разом з відзивом на позов. Разом з тим вказує на невідповідність критерію реальності правничої допомоги в частині складання процесуальних документів та безпідставність заявлення відповідачем до стягнення саме 42000,00грн.
У судове засідання 05.12.2024 з'явилися представник позивача та відповідача.
Заявник підтримав подану заяву, представник позивача заперечував проти її задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені заяви представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з наступних підстав.
Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частин другої - четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до вказаних положень, представник відповідача звернувся до суду із заявою щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду справи №904/3151/24.
При постановленні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 про залишення без розгляду позову Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" про визнання недійсним з моменту вчинення договору про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Положеннями пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з частиною п'ятою статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Тобто процедура розгляду заяви про розподіл судових витрат у випадку залишення позовної заяви без розгляду має здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених статтею 130 Господарського процесуального кодексу України, та з урахуванням загальної чи спрощеної процедури позовного провадження, яка застосовувалася щодо розгляду позовної заяви в конкретній справі. У такому випадку процесуальним законом відповідачу надається право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, яким він може скористатись або не скористатись.
Задоволення заяви про компенсацію здійснених витрат відповідача відповідно до статті 130 Господарського процесуального кодексу України не є усуненням судом неповноти судового рішення, а залежить виключно від волевиявлення самого відповідача, така процедура не передбачає дискреційних повноважень та власної ініціативи суду щодо розгляду вказаного питання, на противагу приписам статті 244 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду про компенсацію судових витрат після закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду є судовим рішенням про розподіл судових витрат, яке приймається за наслідком розгляду відповідного клопотання відповідача з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін. Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.
Отже, з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, питання щодо компенсації здійсненних відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, при залишенні позову без розгляду вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви відповідача у порядку, передбаченому частинами третьою, шостою статті 130 Господарського процесуального кодексу України, тобто шляхом постановлення ухвали про розподіл судових витрат, а не ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У заяві представник відповідача визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 42000,00грн.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач у запереченнях щодо заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 0,00грн.
При цьому, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі
№ 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
На підтвердження витрат на послуги адвоката відповідачем надані копії довіреності №1700524 від 27.05.2024 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" адвокату Вінниченку О.О., договору про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 27.02.2023, укладеного між адвокатським об'єднанням "Конфідент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд, разом з додатковою угодою №5, акту здачі-приймання наданих послуг №22 за договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023 , договору про надання правової допомоги від 01.05.2024, укладеного між адвокатом Вінниченком О.О. та адвокатським об'єднанням "Конфідент", рахунку-фактури №К-202 від 26.11.2024 на суму 42000,00грн (а.с. 120-127 том 1).
Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані відповідачем до суду в межах передбаченого законом строку.
Відповідно до пункту 1 договору про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 272.02.2023 (далі - договір №01-27-02-2023), укладеного між адвокатським об'єднанням "Конфідент" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд (далі - замовник), замовник доручає, а виконавець приймає доручення по наданню правової допомоги адвокатського об'єднання замовнику та представництву законних інтересів замовника в судах всіх юрисдикцій та інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, органах внутрішніх справ та органах прокуратури України, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Службі безпеки України, органах податкової служби та податкової міліції, слідчих органах, передбачених діючим законодавством України, Державному бюро розслідувань, перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами та будь-якими іншими органами та особами.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і до 31.12.2023 (пункт 6.1 договору №01-27-02-2023).
Згідно з пунктом 6.3 договору №01-27-02-2023 після закінчення строку дії цього договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, з урахуванням вимог пункту 6.2 договору.
Інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" у справі представляв адвокат Вінниченко О.О. на підставі довіреності №1700524 від 27.05.2024 виданої зазначеним товариством.
Договір про надання правової допомоги від 01.05.2024 укладений між адвокатом Вінниченком О.О. та адвокатським об'єднанням "Конфідент".
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, здійснює адвокат фізична особа.
Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Незалежно від обраної адвокатом організаційно-правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правової допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст (статті 26 та 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження пролонгації адвокатським об'єднанням "Конфідент" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" дії договору №01-27-02-2023, як те передбачено пунктом 6.3 договору, а лише надано додаткову угоду №5 від 01.06.2024, якою визначено вартість правової допомоги. Однак, наведена додаткова угода не може свідчити про пролонгацію і, відповідно, дію Адвокатським об'єднанням "Конфідент" з виконання договору №01-27-02-2023 в частині виконання саме із наданням правової допомоги в цій справі. До матеріалів справи не додано й доказів наявності договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" з адвокатом Вінниченком О.О., який представляв відповідача при вирішенні судом спору в справі № 904/3151/24.
В матеріалах справи відсутні докази узгодження відповідачем чи адвокатським об'єднанням "Конфідент" з адвокатом Вінниченком О.О. вартості послуг адвоката за представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" у даній справі.
Відтак, відповідач не довів належними та допустимими доказами витрати на правничу допомогу за представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" адвокатом Вінниченком О.О.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3151/24 щодо стягнення з Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго-Трейд" витрат на правничу допомогу в сумі 42000,00грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 05.12.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено: 10.12.2024.
Суддя В.О. Татарчук