вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
10.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4455/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Солодухін М.В;
Оніщенко В.М.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Дніпро)
до Фізичної особи - підприємця Леонт'єва Вадима Леонідовича (м. Дніпро)
про стягнення пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 269 280 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.10.2024) Суддя Фещенко Ю.В.
Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Леонт'єва Вадима Леонідовича (далі - відповідач) пеню у розмірі 67 320 грн. 00 коп., внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.10.2023 № 54/64-р/к у справі № 54/83-21 дії Фізичної особи - підприємця Леонт'єва Вадима Леонідовича визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, яка була чинна до 01.01.2024), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт. Вказаним рішенням за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладений штраф у розмірі 272 000 грн. 00 коп.;
- відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням Відділення, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Отже, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача вказаним рішенням закінчився - 01.01.2024;
- не погодившись із вказаним рішенням, Фізична особа - підприємець Леонт'єв Вадим Леонідович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області про визнання рішення недійсним;
- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2024 у справі №904/109/24 в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Леонт'єва Вадима Леонідовича - відмовлено у повному обсязі;
- 20.05.2024 Центральним апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження у справі № 904/109/24 за апеляційною скаргою ФОП Леонт'єва В.Л. про визнання недійсним рішення Відділення. Станом на 04.10.2024 апеляційне провадження триває;
- позивач зазначає, що рішення є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (в редакції, яка була чинна до 01.01.2024), є обов'язковим до виконання. Так, відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. У той же час, відповідач сплатив штраф у розмірі 272 000 грн. 00 коп. - 04.09.2024;
- відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду;
- нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням, зупинялось на час розгляду справи № 904/109/24 Господарським судом Дніпропетровської області - з 15.01.2024 по 27.03.2024 та з 20.05.2024 (прийняття Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача до розгляду), апеляційне провадження триває;
- позивачем нарахована пеня за період з 02.01.2024 по 14.01.2024 та з 28.03.2024 по 19.05.2024, яка з урахуванням обмежень статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", складає 67 320 грн. 00 коп. та підлягає сплаті відповідачем.
Ухвалою суду від 10.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2024.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду № 47694/24 від 14.10.2024), в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 269 280 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 231 грн. 36 коп.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що при складанні тексту позовної заяви відділенням була допущена арифметична помилка, тому позивач просить вважати вірними наступні розрахунки: розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 272 000 грн. х 1,5 % = 4 080 грн., де 272 000 грн. - розмір штрафу, накладеного рішенням; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". За 66 дні прострочення сплати штрафу сума пені становить: 4 080 х 66 = 269 280 грн. Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням відділення. Отже, розмір пені становить 269 280 грн. Враховуючи вказане, відділенням додатково сплачено судовий збір у розмірі 808 грн. 96 коп. (платіжна інструкція від 10.10.2024 № 441).
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх. суду № 5085/24 від 05.11.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи з метою надання часу для викладення власної правової позиції щодо заявлених позовних вимог.
У підготовче засідання 05.11.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом було враховане подане останнім клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
У вказаному засіданні розглянуто заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Так, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.11.2024 підготовче засідання було відкладено на 19.11.2024.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 53549/24 від 19.11.2024), в якому він просить суд поновити процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву та вважати його пропущеним з поважних причин; відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:
- при врахуванні правових висновків Верховного Суду мають враховуватися індивідуальні особливості обставин даної справи та конкретних доказів з урахуванням принципу правової визначеності та верховенства права. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/109/24 було прийняте 27.03.2024. Відповідно до частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. Між тим, як вбачається з матеріалів, справи повний текст рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/109/24 було складено лише 01.04.2024. Також, зазначаємо, що обставини даної справи свідчать про те, що 16.04.2024 скаржником було підготовлено та направлено на адресу Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2024 по справі № 904/109/24. В тексті апеляційної скарги скаржником зазначено, що у судовому засіданні 27.03.2024 було проголошено тільки вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Відповідно до пункту 2.3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Провадження за апеляційною скаргою від 16.04.2024 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2024 по справі № 904/109/24 було відкрито ухвалою Центральним апеляційного господарського суду від 20.05.2024. Відповідач зазначає, що даному випадку дії скаржника свідчать про належне виконання ним своїх процесуальних прав та обов'язків щодо вчасного звернення із апеляційною скаргою у справі № 904/109/24. Отже, обставини даної справи не є ідентичними обставинам, встановленим, у постанові Верховного Суду вказаній у позові позивачем;
- згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов'язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При цьому відповідач зазначає, що хоча пеня, заявлена Антимонопольним комітетом України на підставі застосування статті 56 Закону України "Про антиконкурентне законодавство", статті 551 Цивільного кодексу України підлягає застосуванню судом, як норма загальної дії. Так, відповідач вважає, що встановлення такого розміру штрафних санкцій (67 320 грн. 00 коп.) не сумісне з принципом розумності, справедливості, та носить не компенсаційний характер, а є додатковим надходженням для позивача, які б він не отримав за умови відсутності порушень строків виготовлення повного тексту судового рішення, вчасного розподілу судової справи в суді апеляційної інстанції та відкриття апеляційного провадження, тобто обставин, які не залежали від волі та дій відповідача. Відповідач стверджує, що при вирішенні вказаної проблеми суд повинен спиратись на базовий, основоположний принцип верховенства права, одним з проявів якого є неможливість ситуації, в який порушення права отримує той самий легітимний наслідок, що й добросовісне додержання правових норм. Оцінюючи дії сторін як добросовісні або недобросовісні суд повинен виходити з поведінки, очікуваної від учасника цивільного обороту, яка повинна враховувати права і законні інтереси інших учасників обороту. Поведінка однієї із сторін може бути визнана недобросовісною, якщо вбачається явне і очевидне відхилення дій такого учасника від звичаїв ділового обороту чи звичайного порядку реалізації та захисту своїх прав. Між тим, поведінка відповідача щодо дотримання строків оскарження є правомірною, тоді як затримка у виготовленні повного тексту рішення, сталися не внаслідок нелегітимних дій відповідача, однак, що в свою чергу призвело до нарахування пені у заявленому розмірі;
- відповідач зазначає, що саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту. Таким чином, господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Також, відповідач просить врахувати, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України"). Водночас, під правовим пуризмом у практиці Європейського суду з прав людини розуміється надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України").
У підготовче засідання 19.11.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом врахований поданий ним відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що останній повідомлений про розгляд справи судом.
У вказаному засіданні судом було відзначено, що з урахуванням подачі відзиву на позовну заяву лише 19.11.2024, строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву не закінчився.
Також, судом було зауважено, що у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 09.12.2024, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.11.2024 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 08.01.2025 включно; підготовче засідання було відкладено на 10.12.2024.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 54097/24 від 21.11.2024), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:
- Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить двомісячний строк, відведений на добровільну сплату штрафу, в залежність від судового оскарження або перегляду рішення органами Комітету. Законом України не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного органами Антимонопольного комітету України, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду; у свою чергу, положеннями статті 60 вказаного Закону передбачено лише зупинення примусового виконання рішення Антимонопольного комітету України у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, цей строк є присікальним і відновленню не підлягає. До аналогічного до змісту висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/4585/19, який зазначив у постанові від 22.01.2020;
- виходячи з системного аналізу частини 1, 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу. Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду. Аналогічна позиція щодо визначення кінцевого строку для сплати штрафу міститься у постановах Верховного суду від 13.02.2018 у справі № 922/4646/16, від 29.05.2018 у справі № 922/3513/17, від 10.04.2018 у справі № 910/14222/17, ВГСУ від 07.12.2016 у справі № 910/11441/16, від 24.03.2016 у справі № 9922/5004/15. Отже, порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу до закінчення визначеного частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для сплати штрафу не впливає на перебіг та закінчення цього строку, в тому числі не перериває, не зупиняє й не продовжує його. Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Таким чином, відповідач не сплатив штраф у термін визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
У підготовче засідання 10.12.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 19.11.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 19.11.2024 доставлена до Електронного кабінету представника (адвоката) відповідача - 21.11.2024 (а.с. 111).
У вказаному засіданні судом було відзначено, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 10.10.2024, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України.
Як убачається з матеріалів справи, відповідь на відзив на позовну заяву була надіслана позивачем відповідачу до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, та доставлена до Електронного кабінету представника (адвоката) відповідача - 21.11.2024 о 09:04 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією про доставку документів да зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС № 2102586 (а.с. 118).
Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Враховуючи вказане, граничним строком для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву було 26.11.2024.
Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Приймаючи до уваги Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, станом на 10.12.2024 строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченого частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
З огляду на викладене вбачається, що відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.
У вказаному засіданні представник позивача повідомив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, які йому відомі; надані всі докази, на які він посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем ним подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 10.12.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 17.12.2024 об 11:45 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
4. Дану ухвалу направити:
- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
5. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 10.12.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали підписаний - 10.12.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко