вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4346/24
За позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184)
до Фізичної особи - підприємця Колісник Оксани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 4 664,40 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Колісник Оксани Анатоліївни про стягнення 36 163,96 грн, у тому числі заборгованості в сумі 30 999,06 грн, плати за абонентське обслуговування в сумі 500,50 грн, інфляційних втрат у сумі 3 211,85 грн, 3% річних у сумі 1 264,03 грн та пені в сумі 188,52 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідачку.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачкою індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у частині сплати за спожиту теплову енергію та абонентське обслуговування.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
21 жовтня 2024 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від Фізичної особи - підприємця Колісник Оксани Анатоліївни надійшов відзив на позовну заяву (з додатками). Відповідачка повідомляє, що ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі отримала 18.10.2024, позовні вимоги визнає частково на суму 4 664,40 грн, у тому числі інфляційні втрати в сумі 3 211,85 грн, 3% річних у сумі 1 264,03 грн та пеню в сумі 188,52 гривень.
23 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла відповідь на відзив (з додатками). Позивач повідомляє щодо сплати заборгованості відповідачкою заборгованості в сумі 30 999,06 грн, плати за абонентське обслуговування в сумі 500,50 грн та просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Колісник Оксани Анатоліївни інфляційні втрати в сумі 3 211,85 грн, 3% річних у сумі 1 264,03 грн, пеню в сумі 188,52 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 гривень. Позивач до вказаної відповіді на відзив долучив довідку № 312 від 15.10.2024 та картку рахунку за період з 01.09.2024 по 15.10.2024, що підтверджують сплату відповідачкою заборгованості в сумі 30 999,06 грн і плати за абонентське обслуговування в сумі 500,50 грн.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є встановлення обставин укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, умови надання послуг, строк та порядок оплати за надані послуги, наявність оплат за надані послуги, наявність прострочення щодо оплати, періоди прострочення оплати.
05 жовтня 2021 року між Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Колісник Оксаною Анатоліївною (далі - споживач) укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 10-14, далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 2 Договору даний Договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/.
Відповідно до пункту 4 Договору фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування Договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до цього Договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно з пунктом 5 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
На підставі пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Згідно з пунктом 13 Договору у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу.
Згідно з абзацом 1 пункту 16 Договору на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
Згідно з пунктом 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плати за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Згідно з пунктом 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього Договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Згідно з пунктом 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до пункту 34 Договору споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з пунктом 36 Договору під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).
У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Відповідно до пункту 37 Договору у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу - у такому порядку:
в першу чергу - в рахунок плати за послугу;
в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.
На підставі підпунктів 3, 6 пункту 41 Договору споживач зобов'язаний:
- оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим Договором;
- у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим Договором.
Згідно з пунктом 44 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору відповідно до цього Договору або Закону.
Згідно з пунктом 51 Договору цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до пункту 52 Договору якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Фізична особа - підприємець Колісник Оксана Анатоліївна є власником нежитлового приміщення, вбудованого в перший поверх 5-поверхового житлового будинку, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності (до перейменування - Косіора), буд. 47, прим. 44, загальною площею 44,3 кв.м, що підтверджується інформаційною довідкою №389206942 від 01.08.2024 (а.с. 16) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Позивач зазначає, що на виконання своєї статутної мети здійснював у буд. № 47 по вул.Соборності (до перейменування - Косіора) у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області постачання теплової енергії відповідачці, а відповідачка отримувала теплову енергію, оскільки нежитлове приміщення № 44 є невід'ємною частиною багатоквартирного житлового будинку та не виокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання, які функціонують для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку.
Позивач зазначає, що будинок № 47 по вул. Соборності в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області оснащено приладом комерційного обліку теплової енергії № 4337.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором позивач надав:
- акт б/н від 26.10.2021 про подачу теплової енергії (припинено подачу теплоносія 01.04.2022, а.с. 17);
- акт б/н від 02.11.2022 про подачу теплової енергії (припинено подачу теплоносія 23.03.2023, а.с. 18);
- акт № 41 від 20.11.2023 про подачу теплової енергії (припинено подачу теплоносія 28.03.2024, а.с. 19).
Позивачем виставлені на оплату рахунки-фактури (а.с. 20-35):
- № 6524 від 08.12.2021 на суму 655,52 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 08.12.2021 на суму 3 947,09 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.12.2021 на суму 6 170,23 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.01.2022 на суму 5 797,08 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 28.02.2022 на суму 2 180,43 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.03.2022 на суму 1 582,44 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.04.2022 на суму 472,89 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.05.2022 на суму 22,05 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.06.2022 на суму 22,05 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.07.2022 на суму 17,87 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.08.2022 на суму 17,87 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.09.2022 на суму 17,87 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.10.2022 на суму 17,87 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.11.2022 на суму 2 094,93 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.12.2022 на суму 3 563,89 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.01.2023 на суму 3 918,51 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 28.02.2023 на суму 3 310,59 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.03.2023 на суму 1 892,12 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.04.2023 на суму 17,70 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.05.2023 на суму 17,70 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.06.2023 на суму 17,70 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.07.2023 на суму 17,70 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.08.2023 на суму 17,70 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.09.2023 на суму 17,70 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.10.2023 на суму 17,70 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.11.2023 на суму 1 039,54 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.12.2023 на суму 3 222,30 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.01.2024 на суму 2 858,40 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 29.02.2024 на суму 2 156,30 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 31.03.2024 на суму 1 713,24 грн (з ПДВ);
- № 6524 від 30.04.2024 на суму - 315,42 грн (з ПДВ, перерахунок).
Указані рахунки-фактури вручались відповідачці та надсилались на її електронну адресу, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 36-46).
Згідно з абз. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є:
своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії;
додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.
Зазначений договір є оплатним, оскільки обов'язку постачальника за договором відпустити теплову енергію відповідає обов'язок споживача оплатити вартість фактично отриманої теплової енергії.
Правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору, згідно з ч. 2 ст. 4, ст.ст.173-175 Господарського кодексу України є господарськими зобов'язаннями, тому на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 175, абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до цих правовідносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою - підприємцем Колісник Оксаною Анатоліївною сплачено в повному обсязі заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 30999,06 грн за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 та плату за абонентське обслуговування в сумі 500,50 грн за період з 01.02.2022 по 30.04.2024, що підтверджується довідкою № 312 від 15.10.2024 та карткою рахунку за період з 01.09.2024 по 15.10.2024 року.
Ураховуючи вищевикладене, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 4664,40 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог), у тому числі інфляційних втрат у сумі 3 211,85 грн з квітня 2022 року до серпня 2024 року, 3% річних у сумі 1 264,03 грн за період з 01.04.2024 до 11.09.2024 та пені в сумі 188,52 грн за період з 01.12.2023 до 11.09.2024 року.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
При цьому вказано, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Перевіркою судом правильності розрахунків інфляційних втрат та 3% річних установлено їх правильність, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 3 211,85 грн та 3%річних у сумі 1 264,03 грн підлягають задоволенню.
З приводу нарахування пені суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
За прострочення виконання зобов'язань на підставі пункту 45 Договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 188,52 грн за період з 01.12.2023 до 11.09.2024. При цьому розрахунки позивач здійснював окремо за кожним платежем.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
На підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватись як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17 та від 12.03.2020 у справі № 907/65/18.
Ураховуючи вищевикладене, за період з 01.12.2023 до 31.05.2024 пеня становить 0,32 грн (17,70 грн * 0,01% * 183 дні : 100%).
За період з 02.01.2024 до 01.07.2024 пеня становить 18,92 грн (1 039,54 грн * 0,01% * 182 дні : 100%).
За період з 01.02.2024 до 31.07.2024 пеня становить 57,93 грн (3 182,94 грн * 0,01% * 182 дні : 100%).
За період з 01.03.2024 до 31.08.2024 пеня становить 52,59 грн (2 858,40 грн * 0,01% * 184 дні : 100%).
За інші періоди позивачем пеня розрахована правильно.
Отже, вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 187,59гривень.
Ураховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 4 663,47 грн, у тому числі інфляційні втрати в сумі 3 211,85 грн, 3% річних у сумі 1 264,03 грн та пеня в сумі 187,59 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачку в сумі 312,38 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Фізичної особи - підприємця Колісник Оксани Анатоліївни про стягнення 4 664,40 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Колісник Оксани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) 4 663,47 грн (чотири тисячі шістсот шістдесят три гривні 47 копійок), у тому числі інфляційні втрати в сумі 3 211,85 грн (три тисячі двісті одинадцять гривень 85 копійок), 3%річних у сумі 1 264,03 грн (одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні 03 копійки), пеню в сумі 187,59грн (сто вісімдесят сім гривень 59 копійок), судовий збір у сумі 312,38 грн (триста дванадцять гривень 38 копійок).
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 09.12.2024.
Суддя В.О. Дичко