01.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/44/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Джамбов П.С. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 (суддя А.О. Науменко, дата підписання рішення 03.05.2024) у справі № 908/44/24
за позовом: Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя», ідентифікаційний код юридичної особи 01130561 (вул. Блакитна, 4 м. Запоріжжя, 69013)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька хендлінгова компанія», ідентифікаційний код юридичної особи 36359075 (вул. Блакитна, 4 м. Запоріжжя, 69013)
про стягнення 13 282 693 грн 96 коп.,
До Господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька хендлінгова компанія» про стягнення 13 282 693 грн 96 коп. за Договором № 26/1 оренди комунального майна від 20.06.2019, з яких:
- 12 118 291 грн 91 коп. основної заборгованості;
- 202 096 грн 65 коп. штрафу;
- 324 538 грн 18 коп. 3% річних за період з 01.07.2022 по 15.12.2023;
- 637 767 грн 94 коп. інфляційних втрат за період з липня 2022 по листопад 2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення встановленого п. 5.2. Договору обов'язку Відповідач орендну плату в розмірі 12 118 291,19 грн незалежно від наслідків своєї господарської діяльності протягом 3-х банківських днів від дат отримання рахунків не перераховував, чим порушив перед Позивачем за Договором оренди комунального майна № 26/1 від 20 червня 2019 року грошове зобов'язання зі сплати суми основної заборгованості з орендної плати у розмірі 12 118 291,19 грн. За порушення грошових зобов'язань на підставі п. 3.6. Договору та ст. 625 ЦК України відповідачеві нараховано 202 096 грн 65 коп. штрафу, 324 538 грн 18 коп. 3% річних за період з 01.07.2022 по 15.12.2023, 637 767 грн 94 коп. інфляційних втрат за період з липня 2022 по листопад 2023.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у справі №908/44/24 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька хендлінгова компанія», на користь Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя», 476 869 грн 79 коп. основного боргу, 20 302 грн 89 коп. 3% річних, 59 721 грн 65 коп. інфляційних втрат, 8 353 грн 41 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт Запоріжжя», в якій просить рішення змінити та винести рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" 11 641 421 грн 40 коп. основного боргу за Договором №26/1 оренди комунального майна від 20 червня 2019 року за період з 26.02.2022 по 31.08.2023, 304 грн 29 коп. 3% річних за період з 01.07.2022 по 15.12.2023, 578 046 грн 29 коп. інфляційних втрат за період липень 2022 року листопад 2023 року, 202 096 грн 65 коп штрафу та 190 882 грн 01 коп судового збору.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Сертифікат № 2300-22-0175 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.05.2022 №03.3/144 виданий на користь ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА ХЕНДЛІНГОВА КОМПАНІЯ» не звільняє Відповідача від виконання договірних зобов'язань за Договором.
Лист № 190522 від 19.05.2022 КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» не є підтвердженням факту блокування доступу до приміщень аеропорту, підтвердженням такого факту могли би бути докази вилучення аеропорту відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», які у матеріалах справи відсутні.
У матеріалах справи відсутні будь-які допустимі та належні докази, визначені п. 126 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ «Про деякі питання оренди державного та комунального майна» № 483 від 03 червня 2020 року, які свідчать, що можливість користування майном відповідачем істотно зменшилася через обставини, за які він, як орендар, не відповідає.
Суд першої інстанції зазначив, що «в даному конкретному випадку можливість користування майном відповідачем істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, оскільки орендар не має доступу до майна в тому обсязі, яким він володів до почату збройної агресії. Обмеження доступу до майна, що знаходиться в орендованому приміщенні є істотним».
Фактично вказаним висновком суд визнав можливість користування орендованим майном, але з істотним обмеженням, тоді як норма ч. 6 ст. 762 ЦК України передбачає звільнення від орендної плати лише за умови неможливості використання орендованого майна.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що «наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає». Таким чином, ч. 6 ст. 762 ЦК України не містить такої підстави для звільнення від орендної плати як «істотне обмеження доступу до орендованого приміщення».
У зв'язку з викладеним суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин ч.6 ст. 762 ЦК України.
До суду щодо звільнення від сплати орендної плати за Договором №26/1 оренди комунального майна від 20 червня 2019 року Відповідач не звертався та судових рішень про звільнення від орендної плати не отримував.
У період спірних відносин жодних рішень Запорізькою міською радою про звільнення Відповідача від орендної плати за Договором №26/1 оренди комунального майна від 20 червня 2019 року не приймалося.
Жодних заяв про дострокове припинення Договору оренди комунального майна № 26/1 від 20 червня 2019 року Відповідач Позивачеві не подавав, користуватися орендованим майном не припиняв:
- орендовані приміщення за актом-приймання передачі не повернув;
- особисте майно, розташоване в орендованих приміщеннях не вивіз, тобто орендовані приміщення не звільнив;
- доступ до орендованих приміщень Позивачеві не надав, ключі від зазначених орендованих приміщень не здав.
На період спірних відносин в орендованих приміщеннях продовжує знаходитися та зберігатися майно Відповідача, при цьому Позивачем оплачуються відповідні рахунки за комунальні послуги з метою забезпечення обслуговування приміщень цілісного майнового комплексу аеропорту, і в тому числі тих приміщень, які передані у оренду Відповідачеві, де підтримуються належні умови для перебування у відповідних приміщеннях та зберігання в них майна.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідач вважає, що господарський суд керуючись ч. 6 ст. 762 ЦК України цілком правомірно стягнув з нього орендну плату за період з 01.02.2022 по 25.02.2022 у розмірі 476 869,79 грн., та цілком правомірно звільнив його від сплати орендної плати і відповідальності за Договором в період з 26 лютого 2022 року по день ухвалення рішення, враховуючи наявні матеріальні докази та зміст матеріалів справи № 908/44/24, зокрема як:
- лист Торгово - промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022;
- сертифікат № 2300-22-0175 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.05.2022 №03.3/144 виданий на користь ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА ХЕНДЛІНГОВА КОМПАНІЯ» щодо підтвердив для останнього неможливість виконання Договору оренди комунального майна № 26/1 від 20.06.2019, починаючи з 26.02.2022;
- лист Позивача (КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя») № 190522 від 19.05.2022, яким повідомлено, що за наказом від військових, що знаходились на території аеропорту, адміністрація підприємства, як і всі працівники, були змушені залишити свої місця. У зв'язку з цим та фактичним унеможливленням функціонування аеропорту, з 26.02.2022 аеропорт не працює, доступ на територію цивільних осіб обмежено.
- лист Державної авіаційної служби України від 10 травня 2022 року, в якому зазначено, що для польотів повітряних суден цивільної авіації повітряний простір України наразі закритий шляхом видання Украероцентром 24 лютого 2022 року NOTAM А0594/22.
- директиви з безпеки Державної авіаційної служби України AGA.SD-05- 2022 від 11.08.2022 № 1.2.-1102-22 згідно яких експлуатація аеродромів повітряними суднами цивільної авіації під час дії воєнного стану в Україні здійснюється тільки у разі наявності дозволу Генерального штабу Збройних Сил України.
На думку Відповідача, при розгляді даної справи Господарський суд правомірно застосував практику Верховного суду, а саме розділ 6. позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16.
Звертає увагу на те, що Відповідач не відповідає: за збройний конфлікт, ворожі атаки, дії іноземного ворога, військові дії, неоголошену війну, акти тероризму, диверсії, вторгнення, захоплення підприємств, а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, (тобто форс- мажорні обставини), зокрема і такі як обмеження у доступі Відповідача до території ведення господарської діяльності та основних засобів Товариства.
Враховуючи зазначене ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА ХЕНДЛІНГОВА КОМПАНІЯ» не з власної волі не мало змоги належним чином використовувати приміщення за Договором оренди комунального майна № 26/1 від 20.06.2019 укладеного з КП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ЗАПОРІЖЖЯ». Відтак, застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України при ухваленні рішення по даній справі є цілком правомірним.
Окрім цього Відповідач вважає, що Позивач був цілком обізнаним про те, що з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Наразі строк дії воєнного стану в Україні з 14.02.2024 продовжено на 90 діб та станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні є таким, що триває.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.05.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/44/24 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
04.06.2024 матеріали справи №908/44/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору (визначена сума доплати 214 384,54 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у справі № 908/44/24; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 01.10.2024.
В судовому засіданні 01.10.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
20 червня 2019 року між Комунальним підприємством “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька хендлінгова компанія» (Орендар) укладено Договір №26/1 оренди комунального майна (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі Наказу директора КП “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» Біскупського В.Г. від 21.05.2019 № 95, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвального, першого та другого поверхів нового пасажирського терміналу, згідно Планів та Експлікацій з Технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Будівля пасажирського терміналу літера “Ш-2», вул. Блакитна, 4 Шевченківський район м. Запоріжжя Запорізької області у складі приміщень:
- підвального поверху: №7 площею 16,2 кв.м., № 8 площею 6,3 кв.м., № 9 площею 6,1 кв.м., №10 площею 16,5 кв.м.;
- першого поверху: № 40,1 хол (ліва сторона) площею 158,0 кв.м, № 40/2 хол (ліва сторона) площею 27,0 кв.м, № 40/3 хол (ліва сторона) площею 26,0 кв.м, № 40/4 хол (ліва сторона) площею 26,0 кв.м, № 40/5 хол (ліва сторона) площею 26,0 кв.м, № 40/6 хол (ліва сторона, біля входу, виходу) площею 26,0 кв.м, № 40/7 хол (ліва сторона, біля входу, виходу) площею 1,0 кв.м., № 40/8 хол (ліва сторона, біля входу, виходу) площею 1,0 кв.м., № 40/9 хол (центральна частина, біля екскалаторів та сходів) площею 6,0 кв.м., № 40/10 хол (центральна частина, біля екскалаторів та сходів) площею 6,0 кв.м., № 40/11 хол (центральна частина, біля екскалаторів та сходів) площею 15,0 кв.м., № 40/12 хол (між входами/виходами, біля ліфтів) площею 21,0 кв.м., № 40/13 хол (між входами/виходами, біля ліфтів) площею 21,0 кв.м., № 40/14 хол (права сторона, біля входу/виходу) площею 6,0 кв.м., № 40/15 хол ( центральна частина, зона видачі багажу) площею 15,0 кв.м., № 40/16 площею 12 кв.м., № 50 хол (ліва сторона) площею 66,2 кв.м., № 62 площею 7,6 кв.м., № 64 площею 7,0 кв.м., № 66 площею 16,6 кв.м., № 90 площею 22,0 кв.м., № 91 площею 13,3 кв.м., № 97 площею 14,3 кв.м., № 107 площею 7,2 кв.м., № 108 площею 8,1 кв.м., № 112 площею 8,3 кв.м., № 114 площею 9,4 кв.м.;
- другого поверху: № 125/1 хол (ліва сторона) площею 54,7 кв.м., № 125/2 хол (ліва сторона, біля кафе-барів) площею 7,0 кв.м., № 125/3 хол (ліва сторона, зал очікування (внутр.) біля стіни) площею 1,0 кв.м., № 125/4 хол (центральна частина (за Атріум), біля санвузлів, з лівої сторони) площею 96,3 кв.м., № 125/5 хол (центральна частина (за Атріум), біля санвузлів, з правої сторони) площею 96,3 кв.м., № 125/6 хол (біля пасажирських ліфтів з лівої сторони) площею 67,0 кв.м., № 125/7 хол (біля пасажирських ліфтів з правої сторони) площею 67,0 кв.м., № 125/8 хол (за магазином безмитної торгівлі) площею 111,2 кв.м., № 125/9 хол (дальня права сторона) площею 223,0 кв.м., № 125/10 хол (за магазином безмитної торгівлі, зала очікування (міжнарод.), біля вікон) площею 1,0 кв.м., № 125/11 хол (за магазином безмитної торгівлі, зала очікування (міжнарод.), біля вікон) площею 1,0 кв.м., № 125/12 хол (права сторона, зала очікування) площею 10,0 кв.м., № 125/13 хол (права сторона, зала очікування (між народ.), біля стіни) площею 1,0 кв.м., №134 площею 17,7 кв.м., №136 площею 6,7 кв.м., №145 площею 6,2 кв.м., №146 площею 2,3 кв.м., №147 площею 2 кв.м., №148 площею 2,2 кв.м., №149 площею 2,2 кв.м., №150 площею 6,1 кв.м., №151 площею 5,3 кв.м., №152 площею 9,0 кв.м., №153 площею 9,1 кв.м., №154 площею 5,4 кв.м., №157 площею 26,1 кв.м., №158 площею 10,0 кв.м., №160 площею 12,0 кв.м., №164 площею 24,9 кв.м., надалі - Майно, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, буд. 4.
Вказане Майно належить Територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, та передані Орендодавцю на праві господарського відання.
Відповідно до п. 1.2. Договору “Майно використовується Орендарем на правах оренди для надання комерційних послуг авіапасажирам, цільове призначення якого вказується в Додатках до даного Договору».
Пунктом 2.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 20 серпня 2019 року передбачено, що “після реєстрації права власності на комунальне майно, визначене у п.1.1. Договору, у відповідному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Орендар вступає у строкове платне користування комунальним майном з моменту підписання сторонами актів прийому-передачі Майна.
Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 30 грудня 2020 року п. 1.1 Договору викладено у наступній редакції:
“Орендодавець на підставі Наказу директора КП “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» Біскупського В.Г. від 21.05.2019 № 95, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвального, першого та другого поверхів нового пасажирського терміналу, згідно Планів та Експлікацій з Технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, Будівля пасажирського терміналу літера “Ш-2», вул. Блакитна, № 4 Шевченківський район м. Запоріжжя, Запорізька обл., у складі приміщень:
- підвального поверху: №9 площею 16,2 м2., № 10 площею 6,0 м2, № 11 площею 5,8 м2, №12 площею 16,5 м2;
- першого поверху: № 124-128, 133-136 площею 216,2 м2, № 120 площею 27 м2, №121 площею 25,7 м2, № 122 площею 25,8 м2, № 123 площею 25,9 м2, №100/1 хол (ліва сторона біля входу/виходу) площею 1 м2, № 100/2 хол (ліва сторона, біля входу, виходу) площею 1 м2, № 100/3 хол (ліва сторона, біля входу, виходу) площею 1 м2, № 100/4 хол (центральна частина, біля екскалаторів та сходів) площею 6 м2, № 100/5 хол (центральна частина, біля екскалаторів та сходів) площею 6 м2, № 100/6 хол (центральна частина, біля екскалаторів та сходів) площею 15 м2, № 100/7 хол (між входами/виходами, біля ліфтів) площею 21 м2, № 100/8 хол (між входами/виходами, біля ліфтів) площею 21 м2, № 100/9 хол ( права сторона, біля входу/ходу) площею 6 м2, № 178/1 хол ( центральна частина, зона видачі багажу) площею 15 м2, № 156 площею 7,3 м2, № 159 площею 6.9 м2, №-№ 162,163, 164 площею15,6 м2, №-№ 201-204 площею 34,7 м2, №№ 205-206 площею 12,8 м2, №№214-215 площею 13,7 м2, № 228 площею 5,1 м2, № 229 площею 7,2 м2, № 236 площею 8,3 м2, №239 площею 9,4 м2;
- другого поверху: № 280/1 хол (ліва сторона) площею 54,7 м2, № 279 площею 6,9 м2, №280/2 хол (ліва сторона, зал очікування (внутр.) біля стіни) площею 1 м2, № 306 площею 94.6 м2, № 315 площею 101,5 м2, № 252/1 хол (біля пасажирських ліфтів з лівої сторони) площею 67 м2, № 252/2 хол (біля пасажирських ліфтів з правої сторони) площею 67 м2, №316/1 хол (за магазином безмитної торгівлі) площею 111,2 м2, №№317-318 площею 207,8 м2, № 316/2 хол (за магазином безмитної торгівлі, зала очікування (міжнарод.), біля вікон) площею 1 м2, № 316/3 хол (за магазином безмитної торгівлі, зала очікування (міжнарод.), біля вікон) площею 1 м2, № 321 площею 10,9 м2, № 316/4 хол (права сторона, зала очікування (міжнарод.), біля стіни) площею 1 м2, №264 площею 17,7 м2, №265 площею 6,9 м2, №307 площею 5,4 м2, №309 площею 1,8 м2, №308 площею 1,9 м2, №311 площею 1,7 м2, №310 площею 1,7 м2, №312 площею 5,4 м2, №№ 299-301 площею 8,6 м2, №№ 302-304 площею 8,5 м2, №305 площею 5,3 м2, №285 площею 24,8 м2, №291 площею 9,7 м2, №293 площею 7,7 м2, №284 площею 24,1 м2, надалі - Майно, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, буд. 4.
Вказане Майно належить Територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, та передані Орендодавцю на праві господарського відання.
Технічні та об'ємно - планувальні характеристики Майна наведені у Звіті про оцінку Майна, станом на 31.10.2020 року, який виконаний суб'єктом оцінювальної діяльності (СОД) - ТОВ "Експертно-аналітичний центр" (директор-оцінювач П.І. Загродський).
Ринкова вартість Майна визначена станом на 31.10.2020 у вищезазначеному Звіті про оцінку Майна і становить за Висновком про його вартість (Додаток № 1 до даного Договору): 27 473 000,00 грн.(двадцять сім мільйонів чотириста сімдесят три тисячі гривень 00 коп.) без урахування ПДВ...».
Відповідно до Додатку № 4 до Договору від 20.06.2019 оренди комунального нерухомого майна № 26/1 на підставі Акту від 30 грудня 2020 року прийому-передачі комунального нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4 будівля нового пасажирського терміналу (літера Ш-2), майно, визначене п. 1.1 Договору передано Позивачем в оренду Відповідачу.
У подальшому окремі приміщення: приміщення другого поверху № 264 площею 17.7 кв.м. та частина основного приміщення № 178/1 (хол, центральна частина, зона видачі багажу) площею 15 кв.м - були повернуті Відповідачем Позивачеві на підставі Додаткових угод №5 від 01.11.2021 та № 6 від 18.11.2021 згідно підписаних Сторонами Договору актів прийому передачі комунального майна від 11 та 18 листопада 2021 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору встановлено, що “Річна орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами та доповненнями і вказується у Розрахунках, що є додатками до Даного договору».
Пунктом 3.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 21 вересня 2021 року встановлено, що “Орендна плата за перший місяць оренди Майна, який вказується у підписаних уповноваженими особами сторін Актах прийому-передачі Майна, розраховується і визначається у Розрахунках, які є додатками до даного Договору.
Розмір орендної плати за неповний місяць оренди (перший або останній) визначається з поденному розрахунку розміру місячної орендної плати за оренду Майна.
Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендодавцем і визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то розмір орендної плати визначається на рівні розміру орендної плати за попередній місяць».
Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата перераховується Орендарем у повному розмірі за кожний місяць Оренди щомісяця на розрахунковий ~ рахунок Орендодавця ... протягом 3-х банківських днів з дати отримання від Орендодавця рахунку.
Щомісяця Орендодавець оформлює за звітний місяць нижче наведені документи:
- Акт про фактичне користування Майном в двох примірниках;
- Податкову накладну (у електронному вигляді):
- Рахунок для сплати Орендодавцеві за оренду Майна за звітний місяць. Акти про фактичне користування Майном підписуються двом сторонами та один примірник повертається Орендодавцеві в строк до 5-ти банківських днів з моменту його отримання. У випадку не повернення або не підтвердження суми за Актом про фактичне користування Майном, у термін, що вказаний у цьому Договорі оренди, сума буде вважатися підтвердженою.
Згідно із п. 10.1 Договору він укладений на 2 роки 11 місяців з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі Майна.
За поясненнями позивача на виконання п. 3.3. Договору щомісячно Позивачем та Відповідачем здійснювався обмін первинними документами за Договором, а саме: актами про надання послуг та рахунками про оплату в електронній формі через програмне забезпечення “М.Е.DOC».
У період з січня 2021 року по січень 2022 року Відповідач належним чином виконував встановлений Договором обов'язок щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендної плати.
Починаючи з лютого 2022 року по серпень 2023 року на виконання умов Договору Позивачем за Договором сформовано, підписано електронним цифровим підписом та направлено на адресу Відповідача електронні документи щодо оплати орендної плати на загальну суму 12 118 291,19 грн:
- за лютий 2022 року Акт надання послуг № 364 від 28 лютого 2022 року та Рахунок на оплату № 364 від 28 лютого 2022 року на суму 438 720,26 грн. Коригування до Акту надання послуг № 364 від 28 лютого 2023 року від 01.05.2022, який отримано відповідачем 12.07.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 364 від 01.05.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за березень 2022 року Акт надання послуг № 463 від 31 березня 2022 року та Рахунок на оплату № 463 від 31 березня 2022 року на суму 558 128, 42 грн, який отримано відповідачем 27.06.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 463 від 31.03.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за квітень 2022 року Акт надання послуг № 463 від 30 квітня 2022 року та Рахунок на оплату № 465 від 30 квітня 2022 року на суму 575 430, 43 грн, який отримано відповідачем 04.07.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 465 від 30.04.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за травень 2022 року Акт надання послуг № 526 від 31 травня 2022 року та Рахунок на оплату № 526 від 31 травня 2022 року на суму 590 967, 05 грн, який отримано відповідачем 12.07.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 526 від 31.05.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за червень 2022 року Акт надання послуг № 586 від 30 червня 2022 року та Рахунком на оплату № 586 від 30 червня 2022 року на суму 609 287,03 грн, який отримано відповідачем 09.08.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 586 від 30.06.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за липень 2022 року Акт надання послуг № 626 від 31 липня 2022 року та Рахунок на оплату № 626 від 31 липня 2022 року на суму 613 552,08 грн, який отримано відповідачем 17.08.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 626 від 31.07.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за серпень 2022 року Акт надання послуг № 663 від 31 серпня 2022 року та Рахунок на оплату № 663 від 31 серпня 2022 року на суму 620 301, 14 грн, який отримано відповідачем 23.09.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 663 від 31.08.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за вересень 2022 року Акт надання послуг № 680 від 30 вересня 2022 року та Рахунок на оплату № 680 від 30 вересня 2022 року на суму 632086,86 грн, який отримано відповідачем 15.11.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 680 від 30.09.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за жовтень 2022 року Акт надання послуг № 733 від 31 жовтня 2022 року та Рахунок на оплату № 733 від 31 жовтня 2022 року на суму 647889,02 грн, який отримано відповідачем 23.11.2022, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 733 від 31.10.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за листопад 2022 року Акт надання послуг № 782 від 30 листопада 2022 року та Рахунок на оплату № 782 від 30 листопада 2022 року на суму 652424,29 грн, який отримано відповідачем 23.01.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 782 від 30.11.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за грудень 2022 року Акт надання послуг № 816 від 31 грудня 2022 року та Рахунок на оплату № 816 від 31 грудня 2022 року на суму 656991,30 грн, який отримано відповідачем 23.01.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 816 від 31.12.2022 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за січень 2023 року Акт надання послуг № 843 від 31 січня 2023 року та Рахунок на оплату № 843 від 31 січня 2023 року на суму 662247,24 грн, який отримано відповідачем 21.03.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 843 від 31.01.2023 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за лютий 2023 року Акт надання послуг № 885 від 28 лютого 2023 року та Рахунок на оплату № 885 від 28 лютого 2023 року на суму 666882,90 грн, який отримано відповідачем 21.03.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 885 від 28.02.2023 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за березень 2023 року Акт надання послуг № 919 від 31 березня 2023 року та Рахунок на оплату № 919 від 31 березня 2023 року на суму 676886,10 грн, який отримано відповідачем 12.05.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 919 від 31.03.2023 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за квітень 2023 року Акт надання послуг № 952 від 30 квітня 2023 року та Рахунок на оплату № 952 від 30 квітня 2023 року на суму 678239,81 грн, який отримано відповідачем 19.05.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 952 від 30.04.2023 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за травень 2023 року Акт надання послуг № 985 від 31 травня 2023 року та Рахунок на оплату № 985 від 31 травня 2023 року на суму 681631,02 грн, який отримано відповідачем 27.06.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 985 від 31.05.2023 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за червень 2023 року Акт надання послуг № 1018 від 30 червня 2023 року та Рахунок на оплату № 1018 від 30 червня 2023 року на суму 687084,11 грн, який отримано відповідачем 02.08.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 1018 від 30.06.2023 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за липень 2023 року Акт надання послуг № 1051 від 31 липня 2023 року та Рахунок на оплату № 1051 від 31 липня 2023 року на суму 687084,11 грн, який отримано відповідачем 22.08.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 1051 від 31.07.2023 та Квитанції про доставлення відповідного документу;
- за серпень 2023 року Акт надання послуг № 1085 від 31 серпня 2023 року та Рахунок на оплату № 1085 від 31 серпня 2023 року на суму 687084,11 грн, який отримано відповідачем 19.09.2023, що підтверджується роздруківками Універсального документу № 1085 від 31.08.2023 та Квитанції про доставлення відповідного документу.
Вищевказані електронні документи оформлювалися відповідно до вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг».
Листом № 120822 від 12 серпня 2022 року Відповідач повідомив Позивача про неможливість реалізовувати свій обов'язок як Орендаря в частині “використання орендованого майна за цільовим призначенням» у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та закриттям з 24.02.2022 повітряного простору України для цивільної авіації із наданням копії сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати № 230-22-0175 від 31.05.2022.
12.10.2023 Позивачем на адресу Відповідача направлено претензію № 273/10-2023 про сплату заборгованості за Договором, у відповідь на яку Відповідач листом № 091123/1 від 09 листопада 2023 року повторно повідомив про наявність форс-мажорних обставин згідно Сертифікату № 2300-22-0175 від 31.05.2022 та про наявність підстав для звільнення від орендної плати в силу положень ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що враховуючи те, що Міжнародний аеропорт Запоріжжя є стратегічно важливим об'єктом критичної інфраструктури як для України так і для міста Запоріжжя зокрема, з 26.02.2022 з метою його захисту та оборони від агресії Російської Федерації, територія аеропорту була заблокована Збройними Силами України. Доступ на територію інфраструктурного об'єкту залишається обмеженим до теперішнього часу. У зв'язку з цим Наказом ТОВ “Запорізька хендлінгова компанія» № 26022022-1 від 26.02.2022 діяльність підприємства була призупинена.
Підтвердженням факту блокування діяльності аеропорту - нового пасажирського терміналу (літ. Ш-2), м. Запоріжжя, вул. Блакитна 4, - що є місцем розташування орендованого майна, зокрема є і лист № 190522 від 19.05.2022 самого позивача - КП “Міжнародний аеропорт Запоріжжя».
У цьому листі КП “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» повідомляє ТОВ “Запорізька хендлінгова компанія», що 25 лютого 2022 року через введення воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також отримання наказу від військових, що знаходилися на території аеропорту, адміністрація підприємства, які всі працівники, були змушені залишити свої робочі місця. У зв'язку з вище визначеним та фактичним унеможливленням функціонування аеропорту на КП “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» з 26.02.2022 оголошено простій. На теперішній час підприємство не працює, доступ на територію цивільних осіб обмежено.
Додатковим доказом факту простою (припинення діяльності) Міжнародного аеропорту Запоріжжя також є лист Державної авіаційної служби України від 10 травня 2022 року, в якому зазначено, що для польотів повітряних суден цивільної авіації повітряний простір України наразі закритий шляхом видання Украероцентром 24 лютого 2022 року NOTAM А0594/22.
Відповідно до директиви з безпеки Державної авіаційної служби України AGA.SD-05-2022 від 11.08.2022 № 1.2.-1102-22 експлуатація аеродромів повітряними суднами цивільної авіації під час дії воєнного стану в Україні здійснюється тільки у разі наявності дозволу Генерального штабу Збройних Сил України (розміщено на сайті Державної авіаційної служби України https://avia.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/AGA.SD-05-2022.pdf).
Вказане обумовлено наявністю загроз життю персоналу експлуатантів цивільних аеродромів України та суб'єктів наземного обслуговування при виконанні своїх посадових обов'язків у зв'язку із обстрілами об'єктів інфраструктури аеродромів.
Відповідачем також отримано сертифікат № 2300-22-0175 від 31.05.2022 Запорізької Торгово-промислової палати на запит № 240522-1 від 24.05.2022, відповідно до якого підтверджено унеможливлення виконання обов'язку (зобов'язання) за Договором № 26/1 від 20.06.2019, а саме використання орендованих приміщень нового пасажирського терміналу КП “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» згідно п/п. 1.1, 1.2, 5.1 Договору, для надання комерційних послуг авіапасажирам, у термін з 26.02.2022.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в частині стягнення орендної плати за період з 01.02.2022 по 25.02.2022 включно суд визнає позовні вимоги про стягнення орендної плати в сумі 476 869,79 грн обґрунтованими та задовольняє.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріальні ресурси, виробничі потужності та документація відповідача знаходяться на території Аеропорту (стратегічного об'єкту), який з перших днів війни був не офіційно, але фактично взятий під контроль Збройних сил України.
У даному конкретному випадку можливість користування майном відповідачем істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, оскільки орендар, починаючи з 26.02.2022, не має доступу до майна в тому обсязі, яким він володів до почату збройної агресії. Обмеження доступу до майна, що знаходиться в орендованому приміщенні є істотним, що не спростовано орендодавцем, який сам видав наказ про оголошення простою на підприємстві аеропорту, через наказ військових, які знаходились на території аеропорту, а всі працівники і адміністрація підприємства були вимушені залишити свої робочі місця.
Таким чином, факт неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин суд визнає доведеним, починаючи з 26.02.2022, що є підставою для звільнення орендаря від внесення орендної плати.
Колегія суддів лише частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості з орендної плати з наступних мотивів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Укладений між сторонами 20 червня 2019 року Договір №26/1 оренди комунального майна за своєю правовою природою є договором оренди.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Згідно зі ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В Законі України від 03.10.2019 “Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч. 4 ст. 17 Закону).
Між сторонами існує спір з приводу звільнення відповідача від орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 (висновки у якій, в силу положень частини четвертої статті 236 ГПК України підлягають врахуванню) викладено правові висновки щодо застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в пунктах 6.8-6.10 постанови від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 виклала наступні висновки щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України:
- наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;
- обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними;
- відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зазначив, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Таким чином, при оцінці судом таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а обов'язком орендаря є доведення належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається, як на такі, що підтверджують факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин.
Колегія суддів звертає увагу на те, що правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.
Відповідно до абзаців а-г п.п. 3 п. 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ «Про деякі питання оренди державного та комунального майна» № 483 від 03 червня 2020 року встановлено, що не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім:
3) випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі:
а) істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, за умови, що відновлення об'єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об'єкта оренди;
б) припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди був забезпечений або повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та/або оголошення про передачу майна в оренду, якщо внаслідок такого припинення об'єкт оренди не може бути використаний орендарем;
в) здійснення капітального ремонту, реставрації або реконструкції об'єкта оренди з ініціативи балансоутримувача або його органу управління, якщо під час виконання будівельних робіт використання об'єкта оренди може завдати шкоди життю або здоров'ю людей, що перебувають або можуть перебувати всередині об'єкта оренди;
г) вилучення майна (його частини) відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Відповідачем до матеріалів справи не надано жодного доказу вилучення майна відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» № 4765-VІ від 17.05.2012, якими в силу положень такого Закону є:
- рішення військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті (ч. 1 ст. 4 Закону № 4765-VІ від 17.05.2012);
- рішення Головнокомандувача Збройних Сил України, без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті (ч. 3 ст. 4 Закону № 4765 -VI від 17.05.2012);
- акт про примусове відчуження або вилучення майна (ст. 7 Закону № 4765-VІ від 17.05.2012).
Крім того, відповідачем не надано доказів:
- істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта;
- припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якщо внаслідок такого припинення об'єкт оренди не може бути використаний орендарем;
- здійснення капітального ремонту, реставрації або реконструкції об'єкта оренди,.. якщо під час виконання будівельних робіт використання об'єкта оренди може завдати шкоди життю або здоров'ю людей, що перебувають або можуть перебувати всередині об'єкта оренди.
Щодо листа № 120822 від 12 серпня 2022 року, яким Відповідач повідомив Позивача про неможливість реалізовувати свій обов'язок як Орендаря в частині використання орендованого майна за цільовим призначенням у зв'язку із військовою агресією Російської федерації проти України та закриттям з 24.02.2022 повітряного простору України для цивільної авіації із наданням копії сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати № 230-22-0175 від 31.05.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Зазначений сертифікат виданий Запорізькою Торгово-промисловою палатою на запит Відповідача № 240522-1 від 24.05.2022.
Відповідно до п. 6 Додаткової угоди від 20 серпня 2019 року № 1 до Договору оренди комунального майна № 26/1 від 20.06.2019 Сторони дійшли згоди додати до розділу 10 Договору п. 10.10. та викласти його у наступній редакції:
“Жодна із сторін не несе відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, в разі настання форс-мажорних обставин (стихійні лиха, ембарго, екстремальні природні умови, пожежі, страйки, військові дії, громадянське безладдя, рішення органів державної та місцевої влади тощо) - обставин надзвичайного та непереборного характеру тощо, які не могли бути передбачені під час укладання цього Договору. Про настання таких обставин Сторона, для якої вони настали зобов'язана протягом 30 (тридцяти) днів повідомити іншу Сторону та надати відповідний документ Торгово-Промислової Палати або іншого уповноваженого органу. В разі порушення цього строку сторона не може посилатись на обставини форс-мажору як на підставу звільнення її від відповідальності за даним договором».
Таким чином, Відповідач лише через 90 днів звернувся до Запорізької торгово- промислової палати із запитом на надання сертифікату про форс-мажорні обставини, копію якого надіслав Листом № 120822 від 12 серпня 2022 року, у зв'язку з чим ним пропущений встановлений п.10.10 Договору (в редакції Додаткової угоди № 6 від 20 серпня 2019 року до Договору оренди комунального майна № 26/1 від 20.06.2019 року) 30-денний строк на повідомлення та надання на адресу Позивача копії документу, який звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором.
Звідси, вказаний доказ не може прийматися сторонами зобов'язань до уваги, адже він наданий на адресу Позивача із пропущенням строків, встановлених п.10.10 Основного зобов'язання (в редакції Додаткової угоди № 1 від 20 серпня 2019 року до Договору оренди комунального майна № 26/1 від 20.06.2019).
До того ж, факт недотримання визначених п.10.10. Основного зобов'язання (в редакції Додаткової угоди № 1 від 20 серпня 2019 року до Договору оренди комунального майна № 26/1 від 20.06.2019) строків повідомлення Позивача про наявність форс-мажорних обставин визнається Відповідачем у відзиві на позовну заяву, але водночас трактується як «формальна сторона питання» і застосування п. 10.10. Основного зобов'язання до спірних відносин Відповідачем розцінюється як «надмірне застосування формалізму», що абсолютно суперечить уявленням про договірні відносини та зобов'язання, викладені в нормах 525, 526, 629 ЦК України та п.п. 1, 7 ст.193 ГК України.
Крім того, зазначений Сертифікат не засвідчує форс-мажорні обставини щодо виконання Відповідачем відповідно до п. 5.2. Договору обов'язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
З урахуванням викладеного, Сертифікат № 2300-22-0175 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.05.2022 №03.3/144 виданий на користь ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА ХЕНДЛІНГОВА КОМПАНІЯ» не звільняє Відповідача від виконання договірних зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ «Про деякі питання оренди державного та комунального майна» № 483 від 03 червня 2020 року встановлено, що у такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у підпунктах “а» - “г» підпункту 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.
Таким чином, сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати № 230-22 0175 від 31.05.2022 не входить до переліку документів, визначених п.п. а-г п.п. 3 п. 127 Порядку, та не є підставою для прийняття Позивачем рішення про звільнення Відповідача від орендної плати.
До суду щодо звільнення від сплати орендної плати за Договором №26/1 оренди комунального майна від 20 червня 2019 року Відповідач не звертався та судових рішень про звільнення від орендної плати не отримував.
Щодо листа № 190522 від 19.05.2022 КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», яким повідомлено відповідача, що за наказом від військових, що знаходились на території аеропорту, адміністрація підприємства, як і всі працівники, були змушені залишити свої місця. У зв'язку з цим та фактичним унеможливленням функціонування аеропорту, з 26.02.2022 аеропорт не працює, доступ на територію цивільних осіб обмежено, колегія суддів зазначає наступне.
Зазначений лист не підтверджує факт повної неможливості користуватися орендованим майном, адже повної заборони на доступ до приміщень аеропорту не введено.
Цей лист доводить до відома лише про факт введення окремих обмежень у доступі на територію аеропорту, зокрема, через застосування пропускного режиму, оскільки з початку введення в державі воєнного стану згідно Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, і по теперішній час на території аеропорту постійно виконують свої трудові обов'язки працівники позивача, які забезпечують обслуговування відповідних інженерних мереж підприємства та підтримання належних умов для знаходження у приміщеннях аеропорту.
Під час розгляду справи, зокрема 29.04.2024 у судовому засіданні, представник відповідача зазначив, що у період спірних відносин працівники відповідача заходили на територію КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» та забирали необхідні документи та комп'ютерну техніку.
Крім того, Відповідач у період спірних відносин не припиняв користуватися орендованим майном, оскільки:
- орендовані приміщення за актом-приймання передачі не повернув;
- особисте майно, розташоване в орендованих приміщеннях не вивіз, тобто орендовані приміщення не звільнив;
- доступ до орендованих приміщень Позивачеві не надав, ключі від зазначених орендованих приміщень не здав;
- на період спірних відносин в орендованих приміщеннях продовжує знаходитися та зберігатися майно Відповідача, при цьому Позивачем проводяться витрати та оплачуються рахунки за комунальні послуги з метою забезпечення обслуговування приміщень цілісного майнового комплексу аеропорту, і в тому числі тих приміщень, які передані у оренду Відповідачеві, де підтримуються належні умови для перебування у відповідних приміщеннях та зберігання в них майна.
З урахуванням викладеного, лист № 190522 від 19.05.2022 КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» не є підтвердженням факту блокування доступу до приміщень аеропорту, підтвердженням такого факту могли би бути докази вилучення аеропорту відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» № 4765-VІ від 17.05.2012, які у матеріалах справи відсутні.
Лист Державної авіаційної служби України від 10 травня 2022 року, в якому зазначено, що для польотів повітряних суден цивільної авіації повітряний простір України наразі закритий шляхом видання Украероцентром 24 лютого 2022 року NOTAM А0594/22 також не свідчить про неможливість використання орендарем орендованого приміщення, оскільки заборона польотів дійсно підтверджує прямий вплив на господарську діяльність відповідача, але в силу положень ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Відповідно, цей лист не звільняє відповідача від сплати орендної плати.
Крім того, у висновку, викладеному у п. 6.12. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, зазначено, що: «неможливість використання майна згідно з умовами договору, не може однозначно засвідчувати ... неможливість використання такого майна ані відповідно до мети договору, яка не обмежується лише здійсненням фінансових операцій, ані взагалі, зокрема і з метою, що не суперечить положенням договору та/або закону, а отже наведена судами обставина не є абсолютною самостійною підставою для застосування норми частини шостої статті 762 ЦК України».
Таким чином, у матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази, визначені п. 126 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ «Про деякі питання оренди державного та комунального майна» № 483 від 03 червня 2020 року, які свідчать, що можливість користування майном відповідачем істотно зменшилася через обставини, за які він, як орендар, не відповідає.
Суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин ч. 6 ст. 762 ЦК України, прийшовши, з посиланням на лист № 190522 від 19.05.2022 КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», до необґрунтованого висновку про те, що відповідач починаючи з 26.02.2022 звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки:
- зазначений лист не підтверджує факт повної неможливості користуватися орендованим майном, адже повної заборони на доступ до приміщень аеропорту не введено;
- цей лист доводить до відома лише про факт введення окремих обмежень у доступі на територію аеропорту, зокрема, через застосування пропускного режиму;
- під час розгляду справи у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що у період спірних відносин працівники відповідача заходили на територію КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» та забирали необхідні документи та комп'ютерну техніку;
- Відповідач у період спірних відносин Позивачеві користуватися орендованим майном не припиняв.
З урахуванням викладеного, лист № 190522 від 19.05.2022 КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» не є підтвердженням факту блокування доступу до приміщень аеропорту, належним підтвердженням такого факту могли би бути докази вилучення аеропорту відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» № 4765-VІ від 17.05.2012, які у матеріалах справи відсутні.
Доводи відповідача про те, що у нього був відсутній доступ до приміщень на території аеропорту:
- не підтверджуються жодними доказами, зокрема листуванням, зверненнями до Позивача, Запорізької міської ради чи військової адміністрації чи підрозділів Міністерства оборони про відновлення такого доступу;
- спростовується поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні від 29.04.2024, який зазначив, що працівники відповідача у період спірних відносин заходили на територію КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» та забирали необхідні документи та комп'ютерну техніку.
Фактично, для відвідування території аеропорту було впроваджено пропускний режим, яким встановлено додатковий контроль з боку ЗСУ щодо відвідування аеропорту цивільними особами, що жодним чином не позбавило відповідача та його працівників можливості доступу до орендованих приміщень, а лише запровадило певні додаткові умови щодо отримання перепусток та/або дозволів на відвідування приміщень аеропорту.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку, що з перших днів війни відповідач був фактично позбавлений доступу до своїх матеріальних ресурсів, виробничих потужностей та документації, в тому числі і до договорів, укладених зі всіма своїми контрагентами.
У аналогічній за своїм предметом та обставинами справі № 910/7495/16 Велика Палата Верховного Суду розглядала застосування норми частини шостої статті 762 ЦК України при оцінці факту запровадження постановою Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» надзвичайного режиму роботи банківської системи та призупинення здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, в якості обставин неможливості використання орендарем орендованого у такому населеному пункті майна.
Відповідно до п. 6.12. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що:
«суди не врахували, що запровадження надзвичайного режиму роботи банківської системи та призупинення здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, неможливість використання майна згідно з умовами договору, не можуть однозначно засвідчувати, починаючи з 06 серпня 2014 року, неможливість використання такого майна ані відповідно до мети договору, яка не обмежується лише здійсненням фінансових операцій, ані взагалі, зокрема і з метою, що не суперечить положенням договору та/або закону, а отже наведена судами обставина не є абсолютною самостійною підставою для застосування норми частини шостої статті 762 ЦК України».
Отже, при розгляді справи суд першої інстанції не врахував відповідні висновки п. 6.12. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 та прийшов до висновку, що закриття повітряного простору та контроль ЗСУ доступу до приміщень аеропорту у спірний період створило умови, в яких провадження звичайної господарської діяльності стало для відповідача неможливим з підстав недоступності активів та матеріальної бази підприємства.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що «в даному конкретному випадку можливість користування майном відповідачем істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, оскільки орендар не має доступу до майна в тому обсязі, яким він володів до почату збройної агресії. Обмеження доступу до майна, що знаходиться в орендованому приміщенні є істотним».
Фактично вказаним висновком суд визнав можливість користування орендованим майном, але з істотним обмеженням, тоді як норма ч. 6 ст. 762 ЦК України передбачає звільнення від орендної плати лише за умови неможливості використання орендованого майна.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майноне могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає».
Таким чином, ч. 6 ст. 762 ЦК України не містить такої підстави для звільнення від орендної плати як «істотне обмеження доступу до орендованого приміщення».
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин ч. 6 ст. 762 ЦК України.
На підставі викладеного колегія суддів, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду (у питанні застосування частини шостої статті 762 ЦК України), відхиляє доводи відповідача в цій частині та дійшла до висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати в порядку частини шостої статті 762 ЦК України.
Відповідно до п. 129-1 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, якщо у зв'язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця. Орендні знижки або звільнення у таких випадках надаються з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування), або якщо у відповідному рішенні дата початку застосування знижки або звільнення не визначена, - то з дати, визначеної у наказі орендодавця. Припинення застосування знижки або звільнення відбувається з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування) або в наказі орендодавця. Зміни до договору оренди про початок або припинення застосування знижки або звільнення у такому випадку не вносяться.
Відповідачем не надано до матеріалів справи жодних рішень Запорізької міської ради про звільнення Відповідача у період спірних відносин від орендної плати за Договором №26/1 оренди комунального майна від 20 червня 2019 року.
Жодних заяв про дострокове припинення Договору оренди комунального майна № 26/1 від 20 червня 2019 року Відповідач Позивачеві не подавав, користуватися орендованим майном не припиняв.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у справі № 908/44/24 слід задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у цій справі в частині відмови у задоволенні позову необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя":
- 11 641 421 грн 40 коп основного боргу за Договором №26/1 оренди комунального майна від 20 червня 2019 року за період з 26.02.2022 по 31.08.2023;
- 304 235 грн 29 коп. 3% річних за період з 01.07.2022 по 15.12.2023;
- 578 046 грн 29 коп. інфляційних втрат за період липень 2022 року листопад 2023 року;
- 202 096 грн 65 коп штрафу;
- та 190 882 грн 01 коп судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у справі № 908/44/24 слід залишити без змін.
В силу вимог ст. 129 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням, як позову, так і апеляційної скарги судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 277, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у справі № 908/44/24 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у справі № 908/44/24 в частині відмови у задоволенні позову - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія», ідентифікаційний код юридичної особи 36359075 (вул. Блакитна, 4 м. Запоріжжя, 69013) на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, буд. 4, код ЄДРПОУ 01130561) 11 641 421 (одинадцять мільйонів шістсот сорок одна тисяча чотириста двадцять одна) грн 40 коп основного боргу за Договором №26/1 оренди комунального майна від 20 червня 2019 року за період з 26.02.2022 по 31.08.2023, 304 235 (триста чотири тисячі двісті тридцять п'ять) грн 29 коп. 3% річних за період з 01.07.2022 по 15.12.2023, 578 046 (п'ятсот сімдесят вісім тисяч сорок шість) грн 29 коп. інфляційних втрат за період липень 2022 року листопад 2023 року, 202 096 (двісті дві тисячі дев'яносто шість) грн 65 коп штрафу та 190 882 (сто дев'яносто тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн 01 коп судового збору.
В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у справі № 908/44/24 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія», ідентифікаційний код юридичної особи 36359075 (вул. Блакитна, 4, м. Запоріжжя, 69013) на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, буд. 4, код ЄДРПОУ 01130561) 215 384,54 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 10.12.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков