ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
05 грудня 2024 року м. ОдесаСправа № 904/3418/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: С.І. Колоколова
суддів: Н.М. Принцевської, Я.Ф. Савицького,
секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
від відповідача-4: не з'явився;
від відповідача-5: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік»
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги TOO UKRINVEST (Естонія)
на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2024, повний текст складено та підписано 27.05.2024
у справі №904/3418/23
за позовом TOO UKRINVEST (Естонія)
до відповідачів:
1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2 ;
3)Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік»;
4)Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альянс Фінансових технологій»;
5) ОСОБА_3 ;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Дніпровський термінал»
про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга TOO UKRINVEST (Естонія) на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 у справі №904/3418/23.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 апеляційну скаргу TOO UKRINVEST (Естонія) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 у справі №904/3418/23 залишено без змін.
12.11.2024 від ОСОБА_2 надійшла заява (вх.№4263/24), в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з TOO UKRINVEST (Естонія) 22000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
12.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік» надійшла заява (вх.№4271/24), в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з TOO UKRINVEST (Естонія) 27500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
12.11.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№4272/24), в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з TOO UKRINVEST (Естонія) 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Вказані заяви мотивовані доведеністю та обґрунтованістю понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 розгляд заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік» про ухвалення додаткового рішення призначено на 05.12.2024 о 12:30 год. Запропоновано позивачу в строк до 03.12.2024 надати свої міркування або заперечення щодо вказаних вище заяв про ухвалення додаткового рішення.
03.12.2024 від позивача надійшло клопотання щодо заяви представників відповідачів про відшкодування судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги.
Так, позивач зазначає, що договори про надання правової допомоги відсутні у відзивах, а отже є недопустимими доказами і не можуть бути підтвердженням обсягу та вартості наданої правничої допомоги.
Також, позивач зазначає, що надання послуг як аналіз апеляційної скарги, підготовка відзиву на позов та подання його до суду протягом 5-6 годин є необґрунтовано завищеними, оскільки відзиви фактично дублюються з відзивами, які були подані до суду першої інстанції. Складання клопотання про участь в режимі відеоконференції протягом 1 години є надто завищеним, оскільки таке клопотання є нескладним та не потребує стільки часу на його складання. Участь у двох судових засідання протягом 2 годин є завищеними, оскільки судові засідання тривали не більше 15 хвилин. Окрім того, представник відповідачів - ОСОБА_4 не заявляла про витрати на правову допомогу після закінчення судових дебатів.
З врахуванням викладеного, позивач просить відмовити у задоволенні заяв представників відповідачів про відшкодування судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, у повному обсязі, а у разі їх задоволення - зменшити розмір таких витрат.
У судове засідання 05.12.2024 представники учасників справи не з'явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши заяви ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік» та ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 242/4741/16-ц).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів зазначає, що представниками ОСОБА_1 , Костирі Марії Діямантіївни, Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік» у відзивах на апеляційну скаргу зроблено повідомлення про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня ухвалення постанови.
Постанову ухвалено 07.11.2024. Заяви про ухвалення додаткового рішення подано відповідачами 12.11.2024.
З огляду на зазначене, колегія суддів виснує про дотримання заявниками вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 “Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах “Ніколова проти Болгарії» та “Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).
У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 року у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Таким чином, суд касаційної інстанції чітко зазначив, що критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу.
Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При цьому, витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).
Щодо заяви Костирі Марії Діямантіївни.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, представником Костирі М.Д. в суді апеляційної інстанції був адвокат Гулий Я.О.
12.11.2024 вказаний представник звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача 22000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви заявником надано договір №АБ-10/24 від 22.01.2024 про надання правничої допомоги, додаткову угоду №1 від 22.01.2024 до вказаного договору, акт про надання юридичної допомоги від 11.11.2024 та рахунок №45 від 11.11.2024.
Сторонами за договором №АБ-10/24 від 22.01.2024 про надання правничої допомоги є Адвокатське бюро «Ярослава Гулого» (Виконавець) та Костиря Марія Діямантівна (Клієнт).
Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору клієнт доручає, а виконавець приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором юридичної (правової) допомоги. Клієнт приймає на себе зобов'язання сплатити виконавцю винагороду за надану правничу допомогу та фактичні витрати, в обсязі, на умовах і в порядку, що визначені даним договором. Адвокатом, що надає правничу допомогу клієнту за цим договором є адвокат Гулий Ярослав Олександрович.
За змістом пункту 1.4. Договору юридична (правнича) допомога полягає у наданні адвокатських послуг щодо представництва та/або захисту інтересів клієнта у будь-яких кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справах у будь-яких установах, у тому числі в судах всіх рівнів.
Вартість наданих юридичних послуг виконавець визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок. Сторони можуть погодити вартість послуг та порядок розрахунків в окремому додатку до цього договору. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками сторін. В акті вказується обсяг наданої юридичної допомоги та її вартість (п.4.1.,4.4. Договору).
22.01.2024 між сторонами підписано додаткову угоду №1, за змістом якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги по справі №904/3418/23.
Вказана правова допомога відповідно до пункту 1.2. Додаткової угоди №1 включає в себе представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції: підготовка та подача до суду відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подача клопотань/заяв/пояснень, участь у судових засіданнях, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта.
Відповідно до пункту 2, 2.1., 2.2. Додаткової угоди вартість послуг, що надаються встановлюється у наступному розмірі: за надання послуг згідно п.1.1., 1.2., 1.3. (окрім участі у судових засіданнях) - у розмірі 2500,00 грн за одну годину витраченого часу; участь у одному судовому засіданні - у розмірі 3500,00 грн.
11.11.2024 сторонами підписано акт про надання юридичної допомоги, за змістом якого сторони підтвердили, що виконавцем були надані такі послуги: 1) аналіз апеляційної скарги TOO UKRINVEST (Естонія) на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 та підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі №904/3418/23 (витрачений час: 5 годин, вартість послуг 12500,00 грн); 2) підготовка та направлення через систему «Електронний суд» заяви про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції (витрачений час: 1 година; вартість послуг: 2500,00 грн); 3)представництво інтересів клієнта в судових засіданнях Південно-західного апеляційного господарського суду по справі №904/3418/23 (два засідання, вартість послуг 7000,00 грн).
11.11.2024 адвокатським бюро виставлено клієнту рахунок №45 на оплату вказаних вище послуг у розмірі 22000,00 грн.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів, звертає увагу саме на виконаний на стадії перегляду даної справи адвокатом обсяг робіт (наданих послуг) - аналіз апеляційної скарги, яка є аналогічною позовній заяві, та складення відзиву на апеляційну скаргу, доводи якого є практично однаковими із доводами відзиву на позовну заяву, що на думку колегії суддів, не потребувало значної кількості витраченого часу та не вимагало аналізу нових документів та судової практики.
При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
У цьому випадку з матеріалів справи вбачається, що правова позиція позивача та відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, а відтак не потребувала значної кількості витраченого часу та не вимагала аналізу нових документів, а тому зазначення заявником 5-ти годин витраченого часу на аналіз апеляційної скарги та подачу відзиву є завищеним.
З огляду на зазначене, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), колегія суддів зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій частині до 5000,00 грн, що на думку суду, відповідає фактично витраченому часу адвоката.
Крім цього, підготовка та направлення через систему «Електронний суд» заяви про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції включена заявником до складу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що участь особи у судовому засіданні саме в режимі відеоконференції є правом особи, а не обов'язком чи необхідністю, а відтак вказаний вид послуг з підготовки такої заяви, в даному випадку, не входить до складу витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на зазначене, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів відмовляє заявнику у відшкодуванні витрат у цій частині.
Окремо заявником зазначено такий вид наданої послуги, як представництво інтересів клієнта в судових засіданнях Південно-західного апеляційного господарського суду по справі №904/3418/23 (два засідання, вартість послуг 7000,00 грн).
Колегія суддів зазначає, що по справі №904/3418/23 дійсно було проведено два судових засідання. Між тим, вказані судові засідання сумарно тривали не більше однієї години. Таким чином, сума 7000,00 грн за участь у двох судових засіданнях в режимі відео конференції, що тривали не більше години є завищеною, та не відповідає критеріям, встановлених ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів враховує, що 1 година витраченого часу адвоката у цій справі становить 2500,00 грн, а відтак зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій частині до 2500,00 грн, що на думку суду, відповідає фактично витраченому часу адвоката.
Судова колегія акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
Таким чином, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, колегія суддів констатує, що розмір заявлених ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у сумі 22000,00 грн не відповідає критерію розумності їх розміру, є неспівмірними з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг, а тому мають надмірний характер. Отже, їх розмір є значно завищеним, а тому, з урахуванням наданих заявником доказів в обґрунтування судових витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що останні підлягають зменшенню до 7500,00 грн. Така сума, на переконання апеляційної колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), у зв'язку з чим підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_2 за рахунок позивача.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що з позивача підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №904/3418/23 у розмірі 7500,00 грн. У стягненні з позивача решти суми у розмірі 14500,00 грн слід відмовити.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік».
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, представником Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік» в суді апеляційної інстанції була адвокат Перевощикова Т.М.
12.11.2024 вказаний представник звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача 27500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви заявником надано договір №23 від 23.01.2024 про надання правової допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2024.
Сторонами за договором №23 від 23.01.2024 про надання правової допомоги є адвокат Перевощикова Тетяна Миколаїівна (Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік» (Клієнт).
Згідно з положеннями цього договору виконавець зобов'язується за плату надавати клієнту юридичні послуги у вигляді правової допомоги, зокрема, але не виключно: надання письмових та усних консультацій, підготовка роз'яснень, висновків з правових питань, представництво і захист прав, свобод, і законних інтересів клієнта в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді, підготовка процесуальних документів. Перелік Послуг та їх найменування може бути доповнено чи змінено у додатках до цього договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.1. та 3.2. Договору вартість наданих послуг Виконавця за період дії договору визначається шляхом множення суми затраченого часу на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається в розрахунку 2500,00 грн за одну годину правової роботи. Вартість участі в судовому засіданні в апеляційному суді тарифікується як дві години правової роботи незалежно від тривалості судового засідання. Клієнт сплачує грошові кошти виконавцю за надані послуги у безготівковій або іншій формі, яка не заборонена законом протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
11.11.2024 між сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг, за змістом якого виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги: 1) аналіз апеляційної скарги та підготовка відзиву у справі №904/3418/23 (витрачений час: 6 годин, вартість послуг: 15000,00 грн); 2) підготовка та подання до суду заяви про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції (витрачений час: 1 година, вартість послуги: 2500,00 грн); 3) підготовка і участь в судовому засіданні 19.09.2024 в суді апеляційної інстанції (витрачений час: 2 години, вартість послуги: 5000,00 грн); 4) підготовка і участь в судовому засіданні 07.11.2024 в суді апеляційної інстанції (витрачений час: 2 години, вартість послуги: 5000,00 грн).
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів звертає увагу саме на виконаний, на стадії перегляду даної справи, адвокатом обсяг робіт (наданих послуг) - аналіз апеляційної скарги, яка є аналогічною позовній заяві, та складення відзиву на апеляційну скаргу, доводи якого є практично однаковими із доводами відзиву на позовну заяву, що на думку колегії суддів, не потребувало значної кількості витраченого часу та не вимагало аналізу нових документів та судової практики.
При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
У цьому випадку з матеріалів справи вбачається, що правова позиція позивача та відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, а відтак не потребувала значної кількості витраченого часу та не вимагала аналізу нових документів, а тому зазначення заявником 6-ти годин витраченого часу на аналіз апеляційної скарги та подачу відзиву є завищеним.
З огляду на зазначене, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), колегія суддів зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій частині до 5000,00 грн, що на думку суду, відповідає фактично витраченому часу адвоката.
Крім цього, підготовка та направлення через систему «Електронний суд» заяви про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції включена заявником до складу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що участь особи у судовому засіданні саме в режимі відеоконференції є правом особи, а не обов'язком чи необхідністю, а відтак вказаний вид послуг з підготовки такої заяви, в даному випадку, не входить до складу витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на зазначене, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів відмовляє заявнику у відшкодуванні витрат у цій частині.
Окремо заявником зазначено такий вид наданої послуги, як підготовка та участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції (два засідання, вартість послуг 10000,00 грн).
Колегія суддів зазначає, що по справі №904/3418/23 дійсно було проведено два судових засідання. Між тим, вказані судові засідання сумарно тривали не більше однієї години. Таким чином, сума 10000,00 грн за участь у двох судових засіданнях в режимі відео конференції, що тривали не більше години є завищеною, та не відповідає критеріям, встановлених ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Крім цього, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні 07.11.2024 судом досліджувались докази та проводились судові дебати, представники учасники справи з поясненнями не виступали, оскільки такі пояснення були надані у судовому засіданні 19.09.2024, а відтак, вказані обставини виключають необхідність підготовки адвоката до участі у судовому засіданні 07.11.2024.
Колегія суддів враховує, що 1 година витраченого часу адвоката у цій справі становить 2500,00 грн, а відтак зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій частині до 2500,00 грн, що на думку суду, відповідає фактично витраченому часу адвоката.
Судова колегія акцентує увагу на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
Таким чином, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, колегія суддів констатує, що розмір заявлених ТОВ «Інвествік» витрат на правову допомогу у сумі 27500,00 грн не відповідає критерію розумності їх розміру, є неспівмірними з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг, а тому мають надмірний характер. Отже, їх розмір є значно завищеним, а тому, з урахуванням наданих заявником доказів в обґрунтування судових витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що останні підлягають зменшенню до 7500,00 грн. Така сума, на переконання апеляційної колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), у зв'язку з чим підлягає відшкодуванню на користь ТОВ «Інвествік» за рахунок позивача.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що з позивача підлягають стягненню на користь ТОВ «Інвествік» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №904/3418/23 у розмірі 7500,00 грн. У стягненні з позивача решти суми у розмірі 20000,00 грн слід відмовити.
Щодо заяви ОСОБА_1 .
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, представником Олексієнко Вікторії Миколаївни в суді апеляційної інстанції була адвокат Перевощикова Т.М.
12.11.2024 вказаний представник звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви заявником надано договір №23/01 від 23.01.2024 про надання правової допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2024.
Сторонами за договором №23/01 від 23.01.2024 про надання правової допомоги є адвокат Перевощикова Тетяна Миколаїівна (Виконавець) та Олексієнко Вікторія Миколаївна (Клієнт).
Згідно з положеннями цього договору виконавець зобов'язується за плату надавати клієнту юридичні послуги у вигляді правової допомоги, зокрема, але не виключно: надання письмових та усних консультацій, підготовка роз'яснень, висновків з правових питань, представництво і захист прав, свобод, і законних інтересів клієнта в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді, підготовка процесуальних документів. Перелік Послуг та їх найменування може бути доповнено чи змінено у додатках до цього договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.1. та 3.2. Договору вартість наданих послуг Виконавця за період дії договору визначається шляхом множення суми затраченого часу на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається в розрахунку 2500,00 грн за одну годину правової роботи. Вартість участі в судовому засіданні в апеляційному суді тарифікується як дві години правової роботи незалежно від тривалості судового засідання. Клієнт сплачує грошові кошти виконавцю за надані послуги у безготівковій або іншій формі, яка не заборонена законом протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
11.11.2024 між сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг, за змістом якого виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги: аналіз апеляційної скарги та підготовка відзиву у справі №904/3418/23 (витрачений час: 5 годин, вартість послуг: 12500,00 грн).
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів звертає увагу саме на виконаний, на стадії перегляду даної справи, адвокатом обсяг робіт (наданих послуг) - аналіз апеляційної скарги, яка є аналогічною позовній заяві, та складення відзиву на апеляційну скаргу, доводи якого є практично однаковими із доводами відзиву на позовну заяву, що на думку колегії суддів, не потребувало значної кількості витраченого часу та не вимагало аналізу нових документів та судової практики.
При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
У цьому випадку з матеріалів справи вбачається, що правова позиція позивача та відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, а відтак не потребувала значної кількості витраченого часу та не вимагала аналізу нових документів, а тому зазначення заявником 5-ти годин витраченого часу на аналіз апеляційної скарги та подачу відзиву є завищеним.
Крім цього, колегія суддів враховую, що представником ТОВ «Інвествік» та Олексієнко В.М. є один і той самий адвокат - Перевощикова Т.М.
Так, частково задовольняючи заяву ТОВ «Інвествік», колегією суддів стягнуто з позивача на користь ТОВ «Інвествік» витрати на правничу допомогу, в тому числі і за аналіз адвокатом апеляційної скарги.
Таким чином, з огляду на те, що інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Перевощикова Т.М., яка вже здійснювала аналіз апеляційної скарги позивача, це виключає необхідність здійснювати його вдруге.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що правові позиції по справі ТОВ «Інвествік» та ОСОБА_1 є схожими, що виключає необхідність витрати великої кількості часу на підготовку відзиву.
З огляду на зазначене, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), колегія суддів зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій частині до 2500,00 грн, що на думку суду, відповідає фактично витраченому часу адвоката.
Судова колегія акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
Таким чином, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, колегія суддів констатує, що розмір заявлених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у сумі 12500,00 грн не відповідає критерію розумності їх розміру, є неспівмірними з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг, а тому мають надмірний характер. Отже, їх розмір є значно завищеним, а тому, з урахуванням наданих заявником доказів в обґрунтування судових витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що останні підлягають зменшенню до 2500,00 грн. Така сума, на переконання апеляційної колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), у зв'язку з чим підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок позивача.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що з позивача підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №904/3418/23 у розмірі 2500,00 грн. У стягненні з позивача решти суми у розмірі 10000,00 грн слід відмовити.
З огляду на зазначене колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяв відповідачів про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 244, 281 - 284 ГПК України,
апеляційний господарський суд
1.Заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інвествік» задовольнити частково.
2.Стягнути з TOO UKRINVEST (Естонія) (ідентифікаційний код юридичної особи 12178370, місце знаходження: 10615, Естонія, м.Таллінн, вул. Кєємія, 4, Харьюрський повіт) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 7500 /сім тисяч п'ятсот/ грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
3.Стягнути з TOO UKRINVEST (Естонія) (ідентифікаційний код юридичної особи 12178370, місце знаходження: 10615, Естонія, м.Таллінн, вул. Кєємія, 4, Харьюрський повіт) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвествік" (ЄДРПОУ: 44805809, 49000, м. Дніпро, вул. Героїв Рятувальників, буд.8, офіс 101) 7500 /сім тисяч п'ятсот/ грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
4.Стягнути з TOO UKRINVEST (Естонія) (ідентифікаційний код юридичної особи 12178370, місце знаходження: 10615, Естонія, м.Таллінн, вул. Кєємія, 4, Харьюрський повіт) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 2500 /дві тисячі п'ятсот/ грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
5.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 09.12.2024.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Н.М. Принцевська
Суддя Я.Ф. Савицький