Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-з/641/76/2024 Справа № 641/710/24
10 грудня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі :
головуючого судді - Чайка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Шумейко С.О.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка О.П. про забезпечення позову по цивільній справі № 641/710/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості майна та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває вищевказана цивільна справа.
09.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка О.П. про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи шляхом накладання арешту в межах ціни позову - 1917122,26 грн. на нерухоме майно, належне ОСОБА_2 , та заборони державним реєстраторам (суб'єктам державної реєстрації) будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо вчинення реєстраційних дій, вчинення будь-яких дій, пов'язаних із здійсненням державної реєстрації змін щодо відчуження та розпорядження (переоформлення права власності та державної реєстрації прав) нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , в межах ціни позову - 1917122,26 грн.
В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що від спільних знайомих позивач дізнався, що відповідачка має намір продати квартиру яку вона придбала за рахунок коштів отриманих від реалізації спільного майна та не розрахувавшись з позивачем виїхати за межі України, що може зробити неможливим виконання рішення суду з розділу спільного майна, або стягнення компенсації за відчуження відповідачкою спільного майна, при винесенні судом такого рішення, а також характер спору та фактичні обставини недобросовісних дій, які вже вчинені відповідачкою ОСОБА_2 щодо спільного рухомого та нерухомого майна, представник позивача достатньо обґрунтованим та необхідним прохати суд, застосувати як справедливий та ефективний інструмент захисту майнових прав позивача ОСОБА_1 , вжити заходи забезпечення позову у формі накладення арешту на належне ОСОБА_2 нерухоме майно та заборони державним реєстраторам (суб'єктам державної реєстрації) будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо вчинення реєстраційних дій, вчинення будь-яких дій, пов'язаних із здійсненням державної реєстрації змін щодо відчуження та розпорядження (переоформлення права власності та державної реєстрації прав) рухомого та нерухомого майна, належне ОСОБА_2 в межах ціни позову - 1917122,26 грн.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про часткове її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обгрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В своїй заяві про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та здійснити ефективний захист його порушених прав.
У відповідності з п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.12.2024 року, ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1 .
Виходячи з оцінки доводів заяви щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості та співмірності вимог, суд приходить до висновку про необхідність застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчинення будь-яких дій, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153, 260 ЦПК України, -
Заяву заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка О.П. про забезпечення позову по цивільній справі № 641/710/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості майна та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Заборонити вчинення будь-яких дій, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
В іншій частині заяви - відмовити.
У зв'язку забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.
Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя -І. В. Чайка