Справа № 953/3986/24
н/п 2/953/2471/24
"06" грудня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова заяву відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄРДПОУ: 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, буд. 100) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
встановив:
10.05.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором 500750666, у розмірі 440854,6 грн., суму сплаченого судового збору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 16.05.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 89).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.06.2024 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 95)
19.09.2024 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі, в якій позивач просить зупинити провадження у справі №953/3986/24 до її одужання, та можливості приймати участь у засіданнях суду при розгляду справи. Також просить урахувати, зокрема, що ніяких грошей у АТ «СЕНС БАНК» вона не брала. Кредитного договору з цим банком не підписувала. На обґрунтування заяви зазначила, що в Україні введено в дію Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також місто Харків віднесено до переліку міст з активними бойовими діями, а її хвороба не дозволяє їй самостійно та швидко пересуватись, що при певних обставинах становить загрозу її життю, вона не має можливості особисто прибути на засідання суду у визначений термін. Вона має тяжке захворюванням, яке виключає на цей час можливість хвилювань та знаходження у стресовому стані, що може викликати новий приступ, наслідки якого непередбачувані (а.с. 121-122).
В судове засідання представник позивача АТ «Сенс Банк» не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду 04.10.2024 надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона зазначає, зокрема, що не може бути присутня особисто з поважних причин, якою є тяжка хвороба, вона не зможе достатися до сховища у разі оголошення повітряної тривоги. Обстріли м. Харкова не припиняються, а Київський район міста найбільш небезпечний (а.с. 158).
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 252 цього Кодексу, на час хвороби учасника справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Водночас межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до збільшення розумного строку розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності здійснення судових проваджень протягом розумного (передбаченого законом) строку. Розумність тривалості провадження, згідно вказаних рішень, має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
Згідно п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Такий висновок міститься в постанові ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.03.2023 у справі №755/21179/21.
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. До дій, що можуть бути визнані зловживанням можуть бути віднесені дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Судом досліджені надані відповідачем медичні документи. Згідно довідки до акту МСЕК серії 12 ААГ №316366 від 06.03.2024 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з 06.03.2024 за загальним захворюванням, інвалідність встановлена безстроково (а.с. 106).
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Зупинення провадження у справі з заявленої відповідачем підстави є правом суду, а не обов'язком.
Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 252 ЦПК України підставою для зупинення провадження у справі може бути хвороба учасника справи, на час якої провадження у справі може бути зупинене.
Як зазначено вище, відповідач визнана інвалідом 2 групи безстроково. Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволенні клопотання відповідача та зупинення провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
При цьому, суд вважає необхідним зазначити та роз'яснити відповідачу ОСОБА_1 , що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан на всій території України, який продовжувався у встановленому законом порядку та наразі триває.
Рада суддів України ухвалила рішення від 24.02.2022 № 9, за яким звернула увагу всіх суддів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Відповідно до п. 2 роз. І Порядку, учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі, у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Згідно вимог ст. 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з п. 45 Положення про ЄСІТС підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.
Відповідно до п. 46 Положення про ЄСІТС за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Згідно зі ст. 50 Положення про ЄСІТС суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час). Заява подається до суду та надсилається іншим учасникам справи в порядку, визначеному процесуальним законодавством, дозволеними засобами зв'язку.
Беручи до уваги, початок функціонування підсистеми Електронний кабінет, Електронний суд та підсистеми відеоконференцзв'язку, наявність у суду технічної можливості щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (веб-адреса підсистеми ВКЗ - https://vkz.court.gov.ua), суд вважає необхідним роз'яснити відповідачу про можливість участі в судовому засіданні за допомогою підсистеми ВКЗ - https://vkz.court.gov.ua.
Крім того, суд роз'яснює відповідачу, що згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.
Згідно ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають такі категорії фізичних осіб: особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним також роз'яснити відповідачу також право приймати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Крім того, суд вважає необхідним додатково направити відповідачу позов з додатками за вказаною нею адресою, що не співпадає з місцем реєстрації, та роз'яснити відповідачу про можливість направлення заяв, клопотань, інших документів через підсистему (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема «Електронний кабінет», «Електронний суд», а також на електрону адресу суду: inbox@ki.hr.court.gov.ua
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 258-261 ЦПК України, суд, -
Визнати поважними причини неявки відповідача ОСОБА_1 в судове засідання.
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄРДПОУ: 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, буд. 100) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Роз'яснити відповідачу право заявити клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів з використанням сайту https://vkz.court.gov.ua.
Роз'яснити, що з 01.10.2022 доступ користувачів до сервісу відеоконференцзв'язку ЄСІТС буде можливий тільки через Електронний кабінет Електронного суду (https://cabinet.court.gov.ua) (далі - ЕС). Для входу через ЕС необхідно авторизуватися в ЕС за допомогою свого кваліфікованого електронного підпису. Перевірити, щоб в профілі користувача ЕС було зазначено ту саму адресу електронної пошти, що і на сайті ВКЗ, в іншому випадку, змінити зазначену електронну адресу в ЕС. Перехід до ВКЗ виконується за допомогою окремого пункту меню в ЕС "Відеозв'язок". Після натискання зазначеного пункту користувач переходить на сайт ВКЗ авторизованим в обліковому записі.
Роз'яснити, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно: зайти та авторизуватися в підсистемі відеоконференцзв'язку за 20 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відеоконференція буде проведена за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку "ВКЗ" (vkz.court.gov.ua), яка може бути встановлена за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.
Роз'яснити відповідачу про можливість направлення заяв, клопотань, інших документів через підсистему (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема «Електронний кабінет», «Електронний суд», а також на електрону адресу суду: inbox@ki.hr.court.gov.ua
Відкласти судове засідання на 14.01.2025 о 10 год. 00 хв. у приміщенні Київського районного суду м. Харкова ( м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б каб. 25).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Муратова С.О.