Справа № 953/11263/24
н/п 2-н/953/2932/24
10 грудня 2024 року Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу ,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з 01.12.2023 по 31.10.2024 у розмірі 1980 грн., що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , а також судового збору у сумі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.160ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно ч.1ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Київського району м. Харкова.
Разом з тим, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна встановлено виключну підсудність. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Предметом заяви у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг з розподілу природного газу. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, заява про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за послуги з розподілу природного газу, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Шевченківського району м. Харкова. Доказів які б свідчили, що станом на день подання заяви про видачу судового наказу боржник є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , матеріали заяви не містять.
Відповідно до п. 8, п.9 ч.1ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу та якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Таким чином, враховуючи безспірність наказного провадження, у видачі судового наказу необхідно відмовити, оскільки із поданої заяви та додатків до неї не вбачається право майнової вимоги стягувача до ОСОБА_1 як боржника за адресою: АДРЕСА_1 , та у зв'язку із розташуванням квартири за вказаною адресою поза межами Київського району м. Харкова, у зв'язку з чим, заява про видачу судового наказу подана з порушенням правил підсудності.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.164-167 ЦПК України, суд,-
постановив:
У видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за послуги з розподілу природного газу, - відмовити.
Роз'яснити стягувачу, що відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 165 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Бородіна