Справа № 953/14385/21
н/п 2/953/236/24
(про залишення позовної заяви без розгляду)
"09" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Зуба Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ), третя особа: Харківська міська рада (місцезнаходження: м. Харків, пл. Конституції, 7) про визання права користування спірною квартирою, визнання наймачем житлового приміщення, -
27.07.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ХМР, в якій позивач просить визнати за ним право користування житловим приміщенням, квартирою за АДРЕСА_1 , з укладанням договору жилого найму та відкриттям особового рахунку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021, справу розподілено судді Божко В.В.
29.07.2021 судом здійснено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який повернувся 02.09.2021.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021, справу розподілено судді Зубу Г.А.
Ухвалою судді від 17.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків, які усунені представником позивача 09.12.2021.
Ухвалою судді від 28.12.2021 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалась.
Третя особа скористалась своїм правом на подання пояснень по справі.
Ухвалою суду від 23.10.2023 закрито підготовче провадження по вказаній справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, повідомлялись судом у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили.
Згідно зі ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Позивач та його представник в судові засідання, призначені на 11.11.2024 на 15.00 год. (повістка про виклик позивача повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а.с. 105, клопотання про відкладення судового засідання від представника позивача - адвоката Петренко О.М., а.с. 106), та 09.12.2024 на 14 год. 00 хв. (повістка про
виклик позивача повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», представник позивача - адвокат Петренко О.М. отримала повістку про виклик - 19.11.2024) не з'явились, повідомлялись судом у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При чому, процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Про обізнаність позивача та його представника про судові засідання свідчать зворотні повідомлення та заява, зокрема повернення судових повісток з викликом з відміткою «адресат відсутній», вважаються такими, що вручені стороні позивача з дня поставлення у поштовому відділенні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яку вона повідомила суду. Із заявою про зміну місця свого проживання, позивач на адресу суду не звертався.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до положень частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.
Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Заяв про розгляд справи у відсутність сторони позивача до суду не надходило.
Зважаючи на викладене та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку зацікавленої сторони цікавитися про рух справи, враховуючи вимоги цивільно-процесуального законодавства щодо розумності строків розгляду справи, оскільки вказана справа перебуває у провадженні з 2021 року, а також недобросовісність виконання сторони позивача своїх процесуальних обов'язків, тому суд вважає, що вказана справа за вказаним підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, що не позбавляє позивача в подальшому після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, права звернутись до суду повторно.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 257, 260,353 ЦПК України, суд, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про визання права користування спірною квартирою, визнання наймачем житлового приміщення - залишити без розгляду.
Роз»яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 09 грудня 2024 року.
Суддя Г.А. ЗУБ