Справа № 638/7180/24
Провадження № 1-кс/638/3743/24
Іменем України
10 грудня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши заяву захисника - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42024220000000039 від 28.02.2024 за ч.1 ст.364 КК України,
У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя ОСОБА_6 ) знаходиться кримінальна справа №638/7180/24 (провадження №1-кс/638/3725/24) за клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42024220000000039 від 28.02.2024 за ч.1 ст.364 КК України.
28 листопада 2024 року в судовому засіданні Дзержинського районного суду м.Харкова адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №638/7180/24 (провадження №1-кс/638/3725/24) за клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42024220000000039 від 28.02.2024 за ч.1 ст.364 КК України
28 листопада 2024 року шляхом автоматичного розподілу судової справи між суддями, визначено головуючого суддю ОСОБА_1
ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи 638/7180/24 (провадження №1-кс/638/3725/24)
Дослідивши матеріали заяви про відвід, вислахувши сторони кримінального провадження суддя вважає, що обґрунтування, наведені в заявах, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, з огляду на наступне.
Заява ОСОБА_5 , обгурунтована тим, що наявні обставини які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_6 . В заяві посилається на незгоду з прийнятими рішеннями судді у іншій справі, де він брав участь в якості захисника. Будь-яких додатків до вказаної заяви не додано.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Нормами КПК передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, передбачений ст.ст. 75,76 КПК України.
Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовується судами при розгляді справ як джерело права, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, Мироненко і Мартенко проти України, Рудніченко проти України).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі Кіпріану проти Кіпру ).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Де Куббер проти Бельгії ).
ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах Делкурт проти Бельгії, Пєрсак проти Бельгії і Де Куббер проти Бельгії, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід або задовольнити відвід з боку учасників справи.
Згідно пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Однак, сумніви з боку ОСОБА_5 щодо упередженості судді ОСОБА_6 носить абстрактний та неконкретизований характер, що обумовлено суб'єктивними міркуваннями та суб'єктивним відношенням до прийнятих суддею рішень, та обставин, які нічим об'єктивно не підтверджуються.
Оцінивши обставини, на які посилається ОСОБА_5 у своїх заявах про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №638/7180/24 (провадження №1-кс/638/3725/24) , як на підстави виникнення у них сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді, суддя вважає, що в поданій заяві про відвід викладена незгода з рішенням судді у іншій справі, що не може бути підставою для відводу.
Тому враховуючи, що розгляд суддею справи і прийняття рішень, які не подобаються заявнику не є підставою для відводу судді, суд вважає, що відсутні обставини, що виключають участь судді ОСОБА_6 у розгляді кримінальної справи №638/7180/24 (провадження №1-кс/638/3725/24) та обставини, які б свідчили про їх наявність у заявлених відводах - відсутні.
З огляду на обргунтування заяв, чинне законодавство, відсутність будь-яких доказів, які можуть підтверджувати упередженість судді під час розгляду справи, на які посилаються ОСОБА_5 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №638/7180/24 (провадження №1-кс/638/3725/24) , відсутність підстав, які вказані в ст. 75 КПК України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №638/7180/24 (провадження №1-кс/638/3725/24) .
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76,80,81 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №638/7180/24 (провадження №1-кс/638/3725/24) за клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42024220000000039 від 28.02.2024 за ч.1 ст.364 КК України - відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1