Справа № 395/1250/24
Провадження № 1-кп/395/73/2024
10 грудня 2024 рокум. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/73/2024, що зареєстроване в ЄРДР 31.05.2024 року за № 12024121090000272 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Капітанівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, студента 5 курсу Черкаського державного бізнес коледжу, непрацюючого, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 , -
Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.
30 травня 2024 року близько 23 години 00 хвилин, потерпілий ОСОБА_5 разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 перебував на дитячому ігровому майданчику, який розташований по АДРЕСА_2 . В цей час до них підійшов ОСОБА_7 зі своїм знайомим ОСОБА_9 . Під час спілкування за вказаною вище адресою між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин трапилася сварка, під час якої у ОСОБА_7 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_7 дістав зі своєї барсетки розкладний ніж та діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність свого діяння, не маючи при цьому наміру на позбавлення життя останнього, перебуваючи в зазначеному місці та в зазначений час, цілеспрямовано, утримуючи ніж в лівій руці наніс один удар в область живота потерпілого ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_7 вийняв ніж з тіла потерпілого за втік з місця вчинення кримінального правопорушення.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: рану передньої поверхні черевної стінки, що продовжується в рановий канал по ходу якого маються ушкодження підшкірно-жирової клітковини, парієтального листка очеревини, великого сальника та його судин.
Вказані тілесні ушкодження виникли від не менше однієї травматичної дії предмета, що має колото-рішучі властивості та відповідно до висновку судово- медичної експертизи № 123 від 22.07.2024 відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та щиро розкаявся. Показав, що раніше у них з з потерпілим виниками неприязні відносини. 30 травня о 23.00 годині він був на дитячому майданчику та побачивши потерпілого у них виник конфлікт в результаті якого він спричинив удар потерпілому в область живота і зник з місця події.
Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_5 показав, що він зробив ОСОБА_10 зауваження щодо того, що ОСОБА_10 сильно швидко їздив по селі. Після чого останній дістав ніж і почав «братись» до нього з ножем. Наступного дня обвинувачений порізав йому на автомобілі «Запорожець» скати. 30 травня о 23.00 годині він був на дитячому майданчику До нього підійшов обвинувачений ОСОБА_7 при цьому сказав, що він обіцяв порізати скати на його автомобілі «Нива», після чого наніс проникаючий удар ножом в живіта, витягнув ніж, у втік у невідомому напрямку. Вказав, що з потерпілим примирився, частково обвинуваченим відшкодовано йому матеріальну та моральну шкоду.
Незважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні злочину його винуватість в судовому засіданні знайшла підтвердження у наступних логічних, послідовних доказах, які в повному обсязі узгоджуються між собою та переконують суд у тому, що ОСОБА_7 було вчинено злочини саме за вищезазначених обставин.
Крім вищевказаного вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме:
-протоколом огляду місця події від 31.05.2024 року території дитячого майданчику, що розташований у АДРЕСА_2 та приміщенням сільської ради, з фото додатками;
-протоколом огляду місця події від 31.05.2024 року території домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , де було вивлено та вилучено чорно кофту, з фото додатками;
-протоколом огляду місця події від 31.05.2024 року АДРЕСА_1 , де гр. ОСОБА_11 добровільно видала працівникам поліції червону кофту з капюшоном, сумку чорного кольору, та фрагмент ззовні схожого на руків'я ножа, з фото додатками;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_5 під час якого останній розповів, а потім показав обставини за яких отримав тілесні ушкодження;
-висновком експерта № 123 відповідно до якого у гр. ОСОБА_5 , згідно до наданих медичних документів, мались слідуючі тілесні
ушкодження: рана передньої поверхні черевної стінки, що продовжується в рановий канал по ходу якого маються ушкодження підшкірно-жирової клітковини, парієтального листка очеревини, великого сальника та його судин. Вказані тілесні ушкодження виникли від не менше однієї травматичної дії предмета, що має колото-ріжучі властивості, можуть відповідати вказаному в постанові строку і відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Згідно до (правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року п.2.1.3.к). На вказаних тілесних ушкоджень відобразились загальні ознаки дії предмета, що має колото-ріжучі властивості. Індивідуальні особливості контактуючої поверхні травмуючого предмета в ушкодженнях не відобразились. Не могли утворитись дані тілесні ушкодження внаслідок неодноразового падіння з висоти власного зросту на ґрунтове чи асфальтоване покриття. Локалізація тілесних ушкоджень доступна для спричинення їх власноручно. Локалізація та механізм спричинення тілесних ушкоджень, що малися у ОСОБА_5 можуть відповідати локалізації та механізму спричинення ушкоджень, як вказали: сам потерпілий ОСОБА_5 в протоколі допиту потерпілого від 31.05.2024 року та протоколі слідчого експерименту за його участі від 12.06.2024 року, свідок ОСОБА_9 в протоколі допиту від 31.05.2024 року, свідок ОСОБА_8 в протоколі допиту свідка від 31.05.2024 та протоколі слідчого експерименту за його участі від 12.06.2024 року, підозрюваний ОСОБА_7 в протоколі допиту підозрюваного та протоколі слідчого експерименту за його участі від 31.05.2024 року;
-висновком експерта № 477 відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи 0бв за ізосерологічною системою АВ0;
-висновком експерта № 478 відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи Вб за ізосерологічною системою АВ0;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.07.2024 року за участю свідка ОСОБА_9 відповідно до якого останній розповів, а потім показав обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2024 рок за участю свідка ОСОБА_8 відповідно до якого останній розповів, а потім показав обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 31.05.2024 рок за участю ОСОБА_7 відповідно до якого останній розповів, а потім показав обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого, вищевказані докази, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_7 за встановлених судом обставин за ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_7 , суд відносить щире каяття,, повне відшкодування матеріальної шкоди та часткове відшкодування моральної шкоди потерпілому.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7 , суд не знаходить.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, та немає утриманців. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 490 ОСОБА_7 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст. 19 ч. 1 КК України. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_7 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.
Враховуючи викладені дані про особу, конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння та його щире каяття, з урахуванням висновку уповноваженого органу з питань пробації, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КПК України, що на переконання суду буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого злочину та особою винного.
За даним кримінальним правопорушенням потерпілий ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 заявив цивільний позов у відповідності до якого просив суд стягнути з обвинуваченого 14451,00 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 350000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.
Потерпілий в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити в повному обзязі.
Обвинувачений, його захисник в судовому засіданні позов визнали частково.
Заслухавши згадані показання, суд вважає за необхідне, задовольнити позов часково за слідуючих обставин.
У судовому засіданні безспірно встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_5 спричинена матеріальна шкода, яка підлягає беззаперечному стягненню в порядку ст. 1166 ЦК України з обвинуваченого.
Як вбачається з оригіналу власноручно написаної розписки потерпілого від 14.11.2024 року, що не заперечувалося останнім у ході судового розгляду у справі, потерпілий отримав від обвинуваченого у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди - 29000 гривень, тобто повністю відшкодовано матеріальну шкоду, яка потерпілим у відповідності до його позову оцінено у 14451 гривень та частково моральну шкоду.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 (із змінами і доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанова) оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У судовому засіданні безсумнівно встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_5 спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що потерпілий отримав психологічний стрес, пережив емоційний стрес, обурення та фізичної безпорадності, вимушений був адаптуватися до нових, дискомфортних умов існування та життєдіяльності. Впродовж періоду лікування потерпілий почувався як джерело клопоту та обмежень життя для близьких родичів, які допомагали в одужанні та витрачали власний час та сили на турботу.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат, стану здоров'я ОСОБА_5 , тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_7 та вважає за необхідне стягнути з останнього на користь ОСОБА_5 80000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, без урахування частково відшкодованої суми моральної шкоди, яку потерпілий отримав у відповідності до своєї розписки від 14.11.2024 року.
Такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає фактичним обставинам справи та тяжкості заподіяних потерпілому травм.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
З урахуванням вищевикладеного, того, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_7 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне змінити щодо ОСОБА_7 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання до часу вступу вироку в законну силу, оскільки саме така міра запобіжного заходу зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, суд вважає за необхідне вирішити долю речових доказів по справі за ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_12 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку у 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Змінити щодо ОСОБА_7 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання до часу вступу вироку суду в законну силу.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_7 слідуючі обов'язки:
1)не відлучатися з території Новоукраїнського району Кіровоградської області без дозволу суду;
2)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_7 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Негайно звільнити ОСОБА_7 з під варти із зали суду.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 - 80000 (вісімдесят тисяч) гривень - моральної шкоди.
Речові докази:
кофта з капюшоном чорного кольору, кофта з капюшоном червоного кольору, сумка через плече чорного кольору, фрагмент дерева, зовні схожого на руків'я ножа, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 ( м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити;
мобільний телефон «Iphone 11», посвідчення водія НОМЕР_2 , які перебувають на зберіганні у ОСОБА_11 у відповідності до її розписки - залишити ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1