Справа № 405/7422/24
провадження № 1-в/405/502/24
29.11.2024 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024,-
встановив:
до Ленінського районного суду міста Кіровограда від засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшло клопотання про приведення вироків відносно засудженого у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Представника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» поклався на розсуду суду.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, вирішуються судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про зміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 132 частини першої статті 537 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2021 ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців. Зазначений вирок набрав законної сили 29.12.2021.
Згідно вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.05.2022 ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_5 шляхом часткового складання призначених за даним вироком та за вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 26.11.2021 і остаточно вважати ОСОБА_5 засудженим до 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі. Зазначений вирок набрав законної сили 20.06.2022.
Згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2022 ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців. На підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2021 та остаточно призначили ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців. Зазначений вирок набрав законної сили 05.07.2022.
Згідно вироку Ірпінського міського суду Київського області від 22.11.2023 ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст. 263 КК України. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів покарання призначене вироком Ірпінського міського суду Київської області від 22.11.2023 за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки поглинути більш суворим покаранням визначеним ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.08.2022 у виді 4 років 8 восьми місяців позбавлення волі, призначити остаточно до відбуття засудженому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців. Зазначений вирок набрав законної сили 05.06.2024.
Відповідно положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далів ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024), який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зазначеним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст.ст.185,190,191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
За вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2021 ОСОБА_5 здійснив крадіжку, кваліфіковану за ч.3 ст.185 КК України, а саме: за епізодом від 04.08.2021 на загальну суму 14897 грн. 52 коп., по епізоду від 10.08.2021 - 900 грн. 00 коп., по епізоду від 16.08.2021 - 35 551 грн. 89 коп.
Щодо не можливості звільненню від призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2021 покарання за ч.3 ст.185 КК України суд зазначає наступне.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1135 гривень 00 копійок.
Відповідно розмір матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2021 році, становив 2270 гривень (1135х2=2270).
Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 двох епізодів злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме вчиненого 04.08.2021 спричинена майнова шкода складає 14897 грн. 52 коп. та 16.08.2021 - 35 551 грн.89 коп., тобто більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Відповідно навіть враховуючі те що, наявний епізод злочину (10.08.2021), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, якими завдана матеріальна шкода менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 засуджений за діяння по епізодах вчиненому від 04.08.2021 та від 16.08.2021, караність яких законом не усунена, тому останній не підлягає звільненню від покарання призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2021.
Крім того, за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.05.2022 ОСОБА_5 здійснив крадіжку, кваліфіковано за ч.3 ст.185, а саме: по епізоду від 18.05.2021 на загальну суму 30128 грн. 80 коп., по епізоду від 24.06.2021 - 30000 грн. 00 коп., по епізоду близько 10:00 год. від 06.07.2021 - 400 грн. 00 коп., по епізоду близько 14:00 год. від 06.07.2021 - 109 920 грн. 00 коп., по епізоду від 17.07.2021 - 21610 грн. 00 коп.
Щодо не можливості звільненню від призначеного вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.05.2022 покарання за ч.3 ст.185 КК України суд зазначає наступне.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1135 гривень 00 копійок.
Відповідно розмір матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2021 році, становив 2270 гривень (1135х2=2270).
Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 чотирьох епізодів злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме вчиненого від 18.05.2021 спричинена майнова шкода складає 30128 грн. 80 коп., від 24.06.2021 - 30000 грн. 00 коп., приблизно 14:00 год. від 06.07.2021 - 109920 грн. 00 коп. та від 17.07.2021- 21610 грн. 00 коп., тобто більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Відповідно навіть враховуючі те що, наявний епізод злочину (близько 10:00 год. від 06.07.2021), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, якими завдана матеріальна шкода менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 засуджений за діяння по епізодах вчинених від 18.05.2021, від 24.06.2021, близько 14:00 год. від 06.07.2021, та від 17.07.2021, караність яких законом не усунена, тому останній не підлягає звільненню від покарання призначеного вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.05.2022.
Крім того, за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2022 ОСОБА_5 здійснив крадіжку, кваліфіковану за ч.3 ст.185 КК України, а саме: по епізоду від 07.09.2021 на загальну суму 2969 грн. 95 коп., по епізоду від 07.10.2021 - 2550 грн. 00 коп., по епізоду від 14.10.2021 - 6316 грн. 25 коп., по епізоду від 15.10.2021 - 2829 грн. 69 коп., по епізоду від 22.11.2021 - 4000 грн. 00 коп.
Щодо не можливості звільненню від призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2022 покарання за ч.3 ст.185 КК України суд зазначає наступне.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1135 гривень 00 копійок.
Відповідно розмір матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2021 році, становив 2270 гривень (1135х2=2270).
Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення засудженим кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 засуджений за діяння (по всіх епізодах), кваліфіковане за ч.3 ст.185 КК України, караність якого законом не усунена, тому останній не підлягає звільненню від призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2022.
Суддя відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, вирішує у кримінальному провадженні лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Таким чином, на день розгляду судом клопотання засудженого ОСОБА_5 на останнього не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання, а отже, в задоволенні клопотання останнього слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку у відповідність до Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_6