Справа № 202/12578/24
Провадження № 1-кс/202/7871/2024
27 листопада 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000474 від 16.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч. 3 ст. 289, ч.4 ст.190 КК України,-
Старший слідчий відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000474 від 16.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч. 3 ст. 289, ч.4 ст.190 КК України.
Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Власник майна свого представника у судове засідання не направив, що відповідно ч.1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
З клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000474 від 16.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч.4 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку вересня 2024 року у потерпілої ОСОБА_5 , виник штучний конфлікт майнового характеру з ОСОБА_6 , нібито потерпіла повинна була надати грошові кошти останньому. В свою чергу ОСОБА_6 здійснював психологічний тиск та погрожував застосуванням насильства відносно потерпілої, так як остання не визнавала виниклі зобов'язання перед ОСОБА_6 та не мала наміру на їх виконання.
Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 жовтня 2024 року у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом Audi A5, чорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2021 року випуску, котрий на праві власності належить потерпілій ОСОБА_5 , а саме вчинене за попередньою змовою групою осіб. З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 залучає до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 на що останній надав свою згоду тим самим вступив в злочинну змову з ОСОБА_6 , спрямовану на незаконне заволодіння транспортним засобом та останні розподілили між собою ролі з метою вчинення кримінального правопорушення.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 жовтня 2024 року, ОСОБА_7 згідно відведеної йому ролі, виконуючи вказівку співучасника злочину ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , підійшов до потерпілої ОСОБА_5 за допомогою психологічного тиску, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, не маючи на нього ані дійсного, ані передбачуваного права на користування і керування даним автомобілем, всупереч волі власника, усвідомлюючи протиправність своїх дій забрав у потерпілої ОСОБА_5 ключи від належного їй автомобіля.
Продовжуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_7 передав ключі від зазначеного автомобіля співучаснику злочину ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи умисно, всупереч волі власника вилучили автомобіль потерпілої, котрий перебував за адресою: м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна біля буд. 1, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме: автомобілем марки Audi A5, чорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2021 року випуску.
Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пересуваючись на викраденому транспортному засобі з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, тим самим, своїми умисними злочинними діями спричинили потерпілій майнову шкоду, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
12.11.2024 проведено обшук транспортного засобу марки: NISSAN NOTE, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , який відповідно до інформації з Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст. 170 КПК України завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
12.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна як вид покарання.
В подальшому 12.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України.
Таким чином ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна або з такої.
Як вбачається з клопотання, автомобіль NISSAN NOTE, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 належить підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, санкція якого передбачає конфіскацію майна як вид покарання, слідчий суддя вважає необхідним застосувати захід забезпечення кримінального провадження, у зв'язку з чим дійшов до переконання, що в клопотання в цій частині обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зважаючи обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого повідомлено про підозру ОСОБА_7 , завдання арешту майна та пропорційність втручання у мирне володіння майном, слідчий суддя вважає доцільним накладення арешту на автомобіль із забороною права відчудження, розпорядження та використання.
Керуючись вимогами ст.ст. 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024040000000474 від 16.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч. 3 ст. 289, ч.4 ст.190 КК України, а саме на:
- транспортний засіб марки: NISSAN NOTE, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ключі до нього, із забороною відчуження, розпорядження та використання, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасований у порядку встановленому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1