04.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1780/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Коновал Д.О.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Солодухін М.В. - представник, посвідчення №1 від 12.10.2021р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Баркар Ростислава Руслановича
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 р.
( суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 17.07.2024 р. )
у справі
за позовом:
Фізичної особи-підприємця Баркар Ростислава Руслановича,
м. Дніпро
до
Південно-східного міжобласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України,
м. Дніпро
про визнання недійсним та скасування рішення
1. Короткий зміст позовних вимог.
Фізична особа-підприємець Баркар Ростислав Русланович, через "Електронний суд", звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Південно -східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.10.2023 р. № 54/64-р/к у справі № 54/83-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у частині стосовно фізичної особи-підприємця Баркар Р.Р..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 р. у справі № 904/1780/24 позов залишено без задоволення.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через систему "Електронний суд", до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Фізична особа-підприємець Баркар Ростислав Русланович, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 р. у даній справі та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовльнити в повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконними, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Водночас, на думку Скаржника, суд вказав усі наведені у оскаржуваному рішенні Відповідача доводи не проаналізувавши їх та не надавши їм повну об'єктивну оцінку.
При цьому Скаржник зазначає, що суд досить поверхнево проаналізував позицію Позивача викладену у позовній заяві.
На переконання Скаржника вказаний факт вказує на поверхневість та однобічність розгляду вказаного спору, що безперечно діє підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Відповідач посилається на те, що доказами, зібраними у справі, доводиться висновок адміністративної колегії Відділення про те, що дії ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єва В.Л., які полягали в узгодженні своєї поведінки під час підготовки та участі у торгах за ідентифікаторами у системі «Прозорро»: UA-2019-07-10- 000076-a; UA-2020-01-08-000174-b; UA-2020-01-08-000188-b; UA-2020-01-08-000857-с, є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 4 частини другої ст. 6, пунктом 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Крім того, територіальне відділення зазначає про те, що викладені в апеляційній скарзі вимоги ФОП Баркара Р. Р. ґрунтуються лише на власній об'єктивній оцінці доказів, які були зібрані Відділенням під час розгляду справи, та власному тлумаченні законодавства. Натомість, рішення Відділення ґрунтується на обставинах, які підтверджується відповідними доказами, яким було надано належну оцінку у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 р..
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1780/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Баркар Ростислава Руслановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 р. у справі № 904/1780/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 904/1780/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 04.12.2024 р..
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.
У судовому засіданні 04.12.2024 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за дорученням Антимонопольного комітету України від 26.01.2021 р. № 13-01/67 проведено дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях ФОП Баркаря Р.Р. та ФОП Леонт'єва В.Л., які полягають в узгодженій поведінці під час підготовки та участі у процедурі закупівель, проведених за допомогою електронного порталу публічних закупівель "Prozorro" за ідентифікатором закупівлі в системі UA-2020-01-08-000174-b.
В ході дослідження було встановлено, що ФОП Баркар Р.Р. та ФОП Леонт'єв В.Л. приймали участь вдвох, ще у 3 процедурах закупівель за наступними ідентифікаторами: UA-2019-07-10-000076-a, UA-2020-01-08-000188-b та UA-2020-01-08-000857-c.
Закупівля UA-2019-07-10-000076-a ( далі - Закупівля 1 ): Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради Дніпропетровської області ( далі - замовник ) проводились відкриті торги на закупівлю - "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (придбання кованих лавок для подальшого встановлення на території міста) ", ідентифікатор процедури закупівлі в системі Prozorro № UA-2019-07-10-000076-a. Свої пропозиції у Закупівлі 1 надали: ФОП Щербанюк В.В. 25 липня 2019 року о 15:17; ФОП Булат О.М. 25 липня 2019 року о 20:58; ФОП Шаповал І.О. 25 липня 2019 року о 17:54; ФОП Леонт'єв В.Л. 26 липня 2019 року о 12:15 та ФОП Баркар Р.Р. 26 липня 2019 року об 11:12.
Первинні і остаточні пропозиції учасників Закупівлі 1 склали: ФОП Щербанюк В.В. 891 000,00 грн з ПДВ/862 000,00 грн з ПДВ; ФОП Булат О.М. 893 700,00 грн з ПДВ/863 000,00 грн з ПДВ; ФОП Шаповал І.О. 900 000,00 грн з ПДВ/870 500,00 грн з ПДВ; ФОП Леонт'єв В.Л. 895 500,00 грн з ПДВ/895 500,00 грн з ПДВ; ФОП Баркар Р.Р. 900 000,00 грн з ПДВ/900 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі визнано переможцем торгів ФОП Леонт'єва В.Л., з яким укладено договір від 19.08.2019 р. № 830-19 про закупівлю товарів на суму 895 500,00 грн з ПДВ.
Закупівля UA-2020-01-08-000174-b ( далі - Закупівля 2 ): Замовником проводились відкриті торги на закупівлю - "Поточний ремонт лавок на території міста Кам'янське", ідентифікатор процедури закупівлі в системі Prozorro №UA-2020-01-08-000174-b. Свої пропозиції у Закупівлі 2 надали: ФОП Баркар Р.Р. 01 лютого 2020 року о 18:28, ФОП Леонт'єв В.Л. 01 лютого 2020 року о 15:01. Первинні і остаточні пропозиції учасників Закупівлі 2 склали: ФОП Баркар Р.Р. 2 999 836,14 грн з ПДВ/2 999 836,14 грн з ПДВ; ФОП Леонт'єв В.Л. 3 000 000,00 грн з ПДВ/3 000 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі визнано переможцем торгів ФОП Баркаря Р.Р., з яким укладено договір від 24.02.2020 № 82-20 про закупівлю послуг на суму 2 999 836,14 грн з ПДВ.
Закупівля UA-2020-01-08-000188-b (далі - Закупівля 3): Замовником проводились відкриті торги на закупівлю - "Поточний ремонт пам'ятників архітектури, в'їзних знаків та поклінних хрестів на території міста Кам'янське", ідентифікатор процедури закупівлі в системі Prozorro № UA-2020-01-08-000188-b. Свої пропозиції у Закупівлі 3 надали: ФОП Баркар Р.Р. 01 лютого 2020 року о 19:35, ФОП Леонт'єв В.Л. 01 лютого 2020 року о 15:09. Первинні і остаточні пропозиції учасників Закупівлі 3 склали: ФОП Баркар Р.Р. 999 207,90 грн з ПДВ/999 207,90 грн з ПДВ; ФОП Леонт'єв В.Л. 1000000,00 грн з ПДВ/1 000 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі визнано переможцем торгів ФОП Бакаря Р.Р., з яким укладено договір від 24.02.2020 № 81-20 про закупівлю послуг на суму 999 207,90 грн з ПДВ.
Закупівля UA-2020-01-08-000857-с ( далі - Закупівля 4 ): Замовником проводились відкриті торги на закупівлю - "Поточний ремонт зупинок громадського транспорту на території міста Кам'янське", ідентифікатор процедури закупівлі в системі Prozorro № UA-2020-01-08-000857-с. Свої пропозиції у Закупівлі 4 надали: ФОП Бакар Р.Р. 01 лютого 2020 року о 19:16, ФОП Леонт'єв В.Л. 01 лютого 2020 року о 15:05. Первинні і остаточні пропозиції учасників Закупівлі 4 склали: ФОП Баркар Р.Р. 1 999 868,74 грн з ПДВ/1 999 868,74 грн з ПДВ; ФОП Леонт'єв В.Л. 2 000 000,00 грн з ПДВ/2 000 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі визнано переможцем торгів ФОП Баркаря Р.Р., з яким укладено договір від 24.02.2020 № 83-20 про закупівлю послуг на суму 1 999 868,74 грн з ПДВ.
У рішенні зазначено, що аналіз матеріалів справи № 54/83-21 свідчить про узгоджену поведінку ФОП Баркаря Р.Р. та ФОП Леонт'єва В.Л. під час підготовки та участі у торгах 1-4, що підтверджується наступним:
1) Використання однієї ІР-адреси: За інформацією ДП "Прозорро" (лист від 22.03.2020 № 206/01/840/04) ФОП Баркар Р.Р. та ФОП Леонт'єв В.Л. подавали свої початкові пропозиції на торги з авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz, який належить ТОВ "Смарттендер". Відповідно до інформації ТОВ "Смарттендер" (лист від 13.04.2021 №342), ФОП Баркар Р.Р. та ФОП Леонт'єв на авторизованому електронному майданчику SmartTender.biz здійснювали вхід до своїх особистих кабінетів з однієї ІР-адреси на одному авторизованому електронному майданчику входили до своїх особистих кабінетів та подавали/завантажували тендерні пропозиції. За інформацією АТ КБ "Приватбанк" (лист від 13.05.2021 № 20.1.0.0.0/7-210507/5029) задля участі у торгах відповідачі здійснили перерахування коштів на рахунок ТОВ "Смарттендер" з однієї ІР-адреси з різницею в один день здійснили перерахування коштів на рахунок авторизованого електронного майданчика за участь у Торгах 1.
2) Спільне використання ФОП Баркар Р.Р. та ФОП Леонт'єв однієї і тієї ж ІР-адреси при вході до системи "Клієнт-банк".
За інформацією АТ КБ "Приватбанк" ( лист від 13.05.2021 р. № 20.1.0.0.0/7-10507/5029) системою дистанційного обслуговування рахунків фізичних осіб - клієнтів АТ КБ "Приватбанк" зафіксовано що протягом тривалого періоду відповідачі входили (по системі дистанційного обслуговування рахунків фізичних осіб - клієнтів АТ КБ "Приватбанк") до своїх електронних кабінетів для здійснення операцій тільки з однієї ІР-адреси "інформація, доступ до якої обмежено" та з комп'ютерних пристроїв, які мають ідентичне програмне забезпечення (у тому числі версії браузера, актуальні на час здійснення операцій, які у однакові часові періоди синхронно змінювалися). При цьому, часові періоди входів відповідачів для здійснення операцій мають чергування. подання ФОП Баркарем Р.Р. та ФОП Леонт'євим В.Л. тендерних пропозицій на торги в один день з одного авторизованого майданчика, вхід до інтернет-банкінгу з комп'ютерних пристроїв, які мають ідентичне програмне забезпечення, за допомогою однієї IP-адреси, а також входження ФОП Леонт'євим В.Л. на поштову скриньку з IP-адреси, яка використовувалася Відповідачами під час підготовки та участі в торгах 1, свідчить про те, що такі дії здійснювались з одного електронного пристрою або з одного приміщення, з використанням одного маршрутизатора (роутера), або WI-FI роутера, під час створеної сесії підключення до мережі Інтернет з вищевказаною ІР-адресою. Наведене, з огляду на різне місцезнаходження відповідачів, не може бути наслідком випадкового збігу обставин і свідчить про координацію поведінки ФОП Баркарем Р.Р. та ФОП Леонт'євим В.Л. (наявність умов для обміну інформації між ними) під час підготовки та участі у торгах 1.
3) Синхронність дій у часі. Відповідно до інформації ТОВ "Смарттендер" (лист від 13.04.2021 № 342) ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. подавали свої тендерні пропозиції до електронної системи закупівель з одного авторизованого електронного майданчика в один день з невеликою різницею у часі, в останній день подання тендерних пропозицій.
4) Господарські відносини між ФОП Баркар Р.Р. та ФОП Леонт'єв. Відповідно до інформації АТ КБ "Приватбанк" (лист від 13.05.2021 №20.1.0.0.0/7-210507/5029) до та після проведення торгів, ФОП Баркар Р.Р. та ФОП Леонт'єв В.Л. були пов'язані господарськими відносинами, що могло обумовити можливість обміну інформацією між ними.
5) Спільні електронні властивості файлів. При аналізі електронних властивостей файлів встановлено, що файли ФОП Баркаря Р.Р. та ФОП Леонт'єва В.Л. були створені в один день із використанням однакової програми "Canon MF420 Series", однакового виробника PDF "AdobePSL 1.4eforCanon" та версії PDF "1.4 (Acrobat 5.x) ", а такі параметри файлів, як "заголовок", "автор", "тема", "ключові слова", "Відредаговано" обома відповідачами однаково не заповнені. При цьому, спостерігається послідовність: спочатку були створені файли ФОП Баркаря Р.Р., а потім ФОП Леонт'єва В.Л. Слід зазначити, що файли ФОП Баркаря Р.Р. та ФОП Леонт'єва В.Л. були створені в певну дату, в той час, як, відповідно до інформації по торгах, яка міститься на сайті електронного порталу публічних закупівель " Prozorro" ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. завантажили свої тендерні пропозиції на день раніше ніж створені, що не є реальним. Дане може вказувати на невірне виставлення дати та часу на комп'ютері на якому готувалися документи, що у свою чергу вказує про спільну підготовку відповідачами документів тендерних пропозицій із використанням ймовірно одного робочого місця та ймовірно однією особою. Властивості файлів є унікальним даними про електронний документ та відрізняються залежно від автора файлу, обладнання, яке використовується для виготовлення сканкопій документів, програмних засобів, що використовуються для конвертації цих документів у формат "PDF", та інших параметрів. Вище наведене доводить про спільну підготовку ФОП Баркарем Р.Р. і ФОП Леонт'євим В.Л. своїх тендерних пропозицій до участі у торгах 1 та про узгоджену поведінку між ними.
6) Схожість документів, поданих у складі тендерних пропозицій. Відповідно до додатку 2 "Інформація щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі" тендерної документації Замовника ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. для участі у торгах повинні були подати інформацію в довільній формі щодо підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 4, 5, 6, 10 ч. 1 (крім п. 1 і п. 7) та ч. 2 ст. 17 Закону (однією довідкою в довільній формі), пунктом 3 ч. 1 ст. 17, пунктом 8 ч. 1 ст. 17, пунктом 9 ч. 1 ст. 17 Закону. При цьому, ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. подали інформаційні довідки з однаковим текстовим наповненням, що наведено в додатку 1. Отже, подання зазначених вище довідок з однаковим текстовим наповненням свідчить про те, що ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. спільними зусиллями створювали власні тендерні пропозиції, узгоджуючи при цьому свою поведінку, зокрема щодо узгодження змісту власних тендерних пропозицій у торгах.
7) Цінова поведінка. Аналіз цінової поведінки показав, що ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. від початку аукціонів взагалі не змінювали свої цінові пропозиції, в той час, як інші 3 учасника аукціону (торгів 1) (ФОП Щербанюк В.В., ФОП Булат О.М. та ФОП Шаповал І.О.) навпаки змінювали свої цінові пропозиції. При цьому, у ФОП Баркар Р.Р. первинні пропозиції у торгах 1 були такі ж як і очікувана вартість замовника. У інших трьох торгах учасниками були лише ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л., при цьому у одного із учасників первинні пропозиції у торгах були такими ж як і очікувана вартість і від початку аукціону не змінювалася. Суб'єкт господарювання, який бере участь у процедурах закупівель, задля забезпечення своєї перемоги у Торгах пропонував би максимально низьку ціну на товар. Ці задачі відповідають принципам ефективної конкуренції на основі показників діяльності та власних досягнень суб'єкта господарювання. Разом з тим, протягом електронного аукціону ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. не змінювали свої цінові пропозиції, що свідчить про те, що вказані учасники заздалегідь узгодили між собою свої цінові пропозиції та умови участі у Торгах.
8) Наявність фінансової допомоги. Відповідно до отриманої інформації АТ КБ "Приватбанк" (лист від 13.05.2021 № 20.1.0.0.0/7-210507/5029), а саме: виписок по розрахункових рахунках, відкритих в АТ КБ "Приватбанк", якими користувалися ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. протягом 2019-2020 років, встановлено наявність між ними фінансових відносин, що створювало умови для обміну інформацією між ними. Наведене свідчить про єдність інтересів відповідачів та відсутність між ними конкуренції.
У рішенні зроблено висновок, що ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. узгодили свою поведінку під час проведення та участі у торгах 1-4, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї поведінки. Така координація поведінки ФОП Баркаря Р.Р. і ФОП Леонт'єва В.Л. призвела до усунення між ними конкуренції під час підготовки та участі у торгах 1-4. Вказані факти в сукупності свідчать про те, що на стадії підготовки своїх тендерних пропозицій відповідачі були обізнані щодо тендерних пропозицій один одного, що дозволило їм забезпечити перемогу у відкритих торгах певному суб'єкту господарювання. Отже, у діях ФОП Баркаря Р.Р. і ФОП Леонт'єва В.Л. вбачається узгодження дій, які усували конкуренцію між ними під час підготовки та участі у торгах 1-4. Тобто, встановленими у справі № 54/83-21 обставинами в їх сукупності доведено, що ФОП Баркар Р.Р. і ФОП Леонт'єв В.Л. вчинили антиконкурентні узгоджені дії під час підготовки та участі у торгах 1-4.
На підставі зібраної інформації та аналізу документів Адміністративною колегією Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 19.10.2023 р. прийнято рішення № 54/64-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу", відповідно до якого (стосовно ФОП Баркара Ростислава Руслановича): п.1 визнано, що фізична особа-підприємець Баркар Ростислав Русланович і фізична особа - підприємець Леонт'єв Вадим Леонідович вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт: "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (придбання кованих лавок для подальшого встановлення на території міста)", проведених Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради Дніпропетровської області за допомогою електронної системи публічних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2019-07-10-000076-a;
п.3 за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на фізичну особу-підприємця Баркар Ростислава Руслановича штраф у розмірі 68 000 грн; п. 4 визнано, що фізична особа-підприємець Баркар Ростислав Русланович і фізична особа - підприємець Леонт'єв Вадим Леонідович вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 ст. 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт: "Поточний ремонт лавок на території міста Кам'янське", проведених Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради Дніпропетровської області за допомогою електронної системи публічних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2020-01-08-000174-b; п.6 за порушення, зазначене у пункті 4 резолютивної частини цього рішення, накладено на фізичну особу-підприємця Баркар Ростислава Руслановича штраф у розмірі 68 000 грн.; п.7 визнано, що фізична особа-підприємець Баркар Ростислав Русланович і фізична особа - підприємець Леонт'єв Вадим Леонідович вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 ст. 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт: "Поточний ремонт пам'ятників архітектури, в'їзних знаків та поклінних хрестів на території міста Кам'янське", проведених Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради Дніпропетровської області за допомогою електронної системи публічних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2020-01-08-000188-b; п.9 за порушення, зазначене у пункті 7 резолютивної частини цього рішення, накладено на фізичну особу-підприємця Баркар Ростислава Руслановича штраф у розмірі 68 000 грн.; п.10 визнано, що фізична особа-підприємець Баркар Ростислав Русланович і фізична особа - підприємець Леонт'єв Вадим Леонідович вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 ст. 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт: "Поточний ремонт зупинок громадського транспорту на території міста Кам'янське", проведених Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради Дніпропетровської області за допомогою електронної системи публічних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2020-01-08-000857-с; п.12 за порушення, зазначене у пункті 10 резолютивної частини цього рішення, накласти на фізичну особу-підприємця Баркар Ростислава Руслановича штраф у розмірі 68 000 грн..
Не погоджуючись з висновками, викладеними в рішенні щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів закупівель 1-4, Фізична особа-підприємець Баркар Ростислав Русланович звернувся з позовом про визнання недійсним та скасування даного рішення. Позивач вказує, що оскаржуване рішення не містить жодних переконливих доказів, що підтверджують реальний обмін інформацією між ФОП Баркар Р.Р. та ФОП Леонт'євим В.Л.. Крім того, відсутні докази замислів учасників спотворити результати торгів. В рішенні не зазначено фактів спільного формування конкурсної пропозиції учасниками з метою усунення, недопущення чи обмеження конкуренції на торгах. Зазначені недоліки роблять спірне рішення неправомірним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального права.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" одним із основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 7 цього Закону у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
За змістом п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону "Про Антимонопольний комітет України" постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації.
Під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Отже, чинне законодавство не обмежує здійснення територіальним відділенням Антимонопольного комітету України контрольних функцій щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель виключно такою формою діяльності як перевірка і не передбачає обмежень для отримання ним від суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування тощо відповідної інформації у порядку проведення ним розслідування або дослідження у справах та прийняття за їх наслідками відповідних рішень.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Статтею 5 цього Закону передбачено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.
Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Згідно з п. 1 ст. 50 вказаного Закону одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Частиною 1 ст. 6 цього Закону визначено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 50 вказаного Закону).
Згідно зі ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення адміністративної колегії відсутні з огляду на таке.
Вирішуючи питання правової оцінки оскаржуваного позивачем рішення адміністративної колегії, судом враховані висновки Верховного Суду, який звертає увагу на те, що під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, господарським судам належить здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої ст. 86 ГПК України. Зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності. Тобто, питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку ( постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 18.06.2020 у справі № 910/7491/19, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 28.05.2020 у справі № 910/7490/19 ).
Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.03.2019 у справі № 914/2554/16 зазначив, що суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК.
Суд, перевіряючи рішення АМК на відповідність закріпленим ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставам для його зміни, скасування чи визнання недійсним, не втручається у дискрецію АМК поза межами перевірки за наявними обставинами.
Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Отже, є необхідним не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний ( постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 ).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Здійснений аналіз та оцінку поведінки, а саме: подання ФОП Леонт'євим та ФОП Баркар Р.Р. своїх тендерних пропозицій з однієї ІР-адреси на одному авторизованому майданчику SmartTender.biz, який належить ТОВ "Смарттендер" (закупівля 1-4); використанням одних і тих самих ІР-адрес (під час участі у Торгах 1-4 при вході до системи "Клієнт-банк"); входження ФОП Леонт'євим В.Л. на свою поштову скриньку з ІР-адреси, яку ФОП Баркар Р.Р. зазначив при реєстрації своєї поштової скриньки; подачею тендерних пропозицій в один день з невеликою різницею у часі та з одного авторизованого електронного майданчика; наявністю господарських відносин; наявністю фінансової допомоги; спільними електронними властивостями файлів; схожістю документів, поданих у складі тендерних пропозицій; ціновою поведінкою - дозволив господарському суду дійти висновку, що зазначені обставини у своїй сукупності достатні для висновку про узгодженість поведінки фізичної особи-підприємця Леонт'єва Вадима Леонідовича та фізичної особи-підприємця Бакаря Ростислава Руслановича (обміну інформацією та координації діяльності).
Вказаним спростовуються доводи Скаржника про відсутність з боку суду першої інстанції аналізу наведених в оскаржуваному рішенні Відповідача доводів та їх оцінку. При цьому, місцевий господарський суд слушно звернув увагу, що фактично Позивач зазначає про недоведеність обставин, зазначених у оскаржуваному рішенні, вважає їх припущеннями, але при цьому не надає жодного доказу на спростування наведеного.
Господарський суд обгрунтовано зазначив, що саме сукупність обставин, наведених у рішенні антимонопольного комітету, і не спростованих Позивачем, дає можливість зробити висновок про наявність узгоджених антиконкурентних дій.
Саме за наслідком дослідження оскаржуваного рішення адміністративної колегії, суд першої інстанції дійшов висновку, що виявлені адміністративною колегією порушення не можуть бути випадковими, а відтак підтверджують факт узгодження учасниками торгів своїх дій, які є антиконкурентними.
Скаржник, у свою чергу, не спростовано фактів, встановлених в рішенні № 54/64-р/к від 19.10.2023 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та не надано доказів у підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Отже, дослідивши надані сторонами докази у справі, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що зібрані Відповідачем при розгляді справи № 54/83-21, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем під час розгляду даної справи. На підставі викладеного рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/64-р/к від 19.10.2021 відносно Фізичної особи-підприємця Баркар Ростислав Русланович є законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для його скасування.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Баркар Ростислава Руслановича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 р. у справі № 904/1780/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 09.12.2024 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін