Справа № 226/1102/23
Провадження № 1-кп/932/536/24
10 грудня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 22022050000002601 від 26.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 було продовжено, раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 19 грудня 2024 року включно.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що зазначені у раніше поданому клопотанні про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 .
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто у наданні незаконним збройним формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Прокурор зазначила, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, доведеними, такими, що продовжують існувати та не зменшилися, а також необхідними для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв'язку із тим, що обвинувачений спроможний:
1) переховуватися від суду враховуючи, що ОСОБА_7 відповідно до ст. 12 КК України, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років, існує ризик, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_7 зареєстрований та проживає у Мирнограді Донецької області, поблизу якого на даний час відбуваються активні бойові дії, а агресія, яку здійснює російська федерація стосовно України, може спричинити до тимчасової окупації міста та призвести до ухилення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки через зміну підсудності та направлення кримінального провадження на розгляд іншому суду виникла необхідність повторного допиту свідків у судовому засіданні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України);
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Так, характер та спосіб вчинення дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , дають підстави вважати, що він без застосування до нього запобіжного заходу може вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому обвинувачується (п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України)
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання із зазначених вище підстав та просила його задовольнити.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки ризики необґрунтовані та нічим не підтверджуються.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_7 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки виникла необхідність повторного допиту їх у судовому засіданні.
Також, суд враховує правовий режим військового стану не як ризик, а як обставину яка вказує на наявність актуальних ризиків, заявлених прокурором.
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти національної безпеки України, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Доводи обвинуваченого та захисника щодо зміни запобіжного заходу, суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Окрім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, під час дії воєнного стану, при наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд може застосувати до обвинуваченого запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою, враховуючи імперативність норми ч. 6 ст. 176 КПК України.
Відтак, обвинуваченому ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 35, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 лютого 2025 року включно, з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_7 під вартою є 07 лютого 2025 року включно.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України - розмір застави не визначати.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_8