Справа № 932/4414/24
Провадження № 2-аз/932/3/24
27 травня 2023 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву адвоката Ткаченка Дениса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Білик Марка Владиславовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про та скасування постанови серії ЕНА № 2147668 від 14 травня 2024 року,-
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся адвокат Ткаченко Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Білик Марка Владиславовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2147668, складеної 14 травня 2024 року, інспектором 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Білик Марком Владиславовичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений судовий збір.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить: зупинити примусове виконання органами державної виконавчої служби постанови серії ЕНА №2147668 від 14 травня 2024 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, до розгляду судом по суті адміністративної справи №932/4414/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 2, 3 ст. 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із зазначеним та на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В обґрунтування необхідності застосування вказаного виду забезпечення позову, заявник посилається на те, що інспектор 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Білик Марк Владиславович, не здійснивши належну перевірку доказів щодо підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 (відеоматеріалами або фотофіксацією правопорушення працівниками поліції не зафіксовано, будь-яких свідків, які б підтвердили факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 не було) в порушення норм матеріального права виніс постанову серії ЕНА №2147668 від 14 травня 2024 року, якою незаконно притягнув громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, знаючи про те, що останній позбавлений права керування транспортним засобом. 24 травня 2024 року (вих.№24/05/24), представником ОСОБА_1 , адвокатом Ткаченко Д.В., було подано до УПП в Дніпропетровській області клопотання щодо прийняття рішення про призупинення виконання постанови серії ЕНА №2147668 від 14.05.2024 до примусового виконання до органу державної виконавчої служби, до прийняття Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська відповідного судового рішення по справі №932/4414/24. 27 травня 2024 року (вих.№Т-965/41/19/03-2024), на електронну пошту представника Чернявського Д.Р., надійшла відповідь від УПП в Дніпропетровській області, згідно якої встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі. У разі відсутності інформації про сплату штрафу за постановою або ухвали суду про призупинення виконання чи скасування такої постанови, постанова надсилається до державної виконавчої служби, за місцем мешкання, для примусового виконання. Підстав для не направлення такої постанови для примусового виконання не має. У зв'язку з чим, позивач звертається до суду з заявою про забезпечення позову, до прийняття судом відповідного судового рішення по справі №932/4414/24, враховуючи нижчезазначені правові норми.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Нормами ч. 1 ст. 151 КАС України передбачені наступні види заходів забезпечення позову:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Також, суд зазначає, що в даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що будь-яких доказів які б підтверджували такі обставини позивачем не надано, такі міри він пов'язує із обставинами, що можуть виникнути у майбутньому, а доводи заяви про забезпеченням позову здебільшого співпадають із обґрунтуванням адміністративного позову, а тому оцінка даним обставинам з точки зору законності буде надаватися при розгляді справи по суті, а не при вирішенні заяви про забезпечення позову.
У разі забезпечення позову на даній стадії у той спосіб, який визначений пунктом другим заяви про забезпечення позову, без дослідження обставин справи та без доказів призведе до фактичного вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.
Вжиття заходів забезпечення позову на стадії розгляду заяви про забезпечення позову без дослідження обставин та доказів у справі є фактично вирішенням цього спору по суті, що у свою чергу не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Таким чином, судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150-154, 229, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Ткаченка Дениса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ